Справа № 293/1047/25
Провадження № 2/293/640/2025
27 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Короткий зміст позовних вимог
02.09.2025 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» кредитну заборгованість за кредитним договором №4805246310 від 17.02.2021 у розмірі 52386,91 гривень, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 25462,79 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. простроченим) 3583,44 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочені) 23340,68 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 17.02.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (надалі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4805246310. Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «ЦФР» позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 31399,60 гривень; строк користування - 36 місяців; річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів, протягом 3 (трьох) робочих днів від дня укладання договору на рахунок позичальника, тому кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.
20.09.2021 права вимоги первісним кредитором за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № 200921. Відповідно до умов цього договору та витягу з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, позивач є новим кредитором за кредитним договором №4805246310 від 17.02.2021. Позивач зазначає, що умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Станом на 01.07.2025 заборгованість позичальника за вказаним кредитним договором становить 52386,91 грн.
І. Процедура та позиції сторін
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.09.2025 справа №293/1047/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 03.09.2025 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача .
Ухвалою від 04.09.2025 суд відкрив провадження у даній справі, розгляд справи призначив у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначив сторонам строк для подачі заяв по суті справи .
02.10.2025 та 27.10.2025 сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності представника АТ«Таскомбанк».
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом поштового відправлення за місцем реєстрації. Однак, на адресу суду повернулись судові повістки про виклик відповідача до суду з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення з причин "адресат відсутній за вказаною адресою ".
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, оскільки довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду та, зокрема, свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; та правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 рокуу справі № 755/17944/18.
В порядку ст.178 ЦПК України відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідачка не скористалась своїм правом на подання відзиву, суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні 27.10.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене рішення суду.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, а також нарахованих за прострочення виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів та відсотків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.02.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №4805246310 та підписано паспорт кредиту від ТОВ "ФК"ЦФР" №5246310 (а.с. 13-14).
Відповідно до пункту 5 Паспорту кредиту позичальнику надаються грошові кошти на наступних умовах: сума/ліміт кредиту 31399,60 гривень; строк, на який надається кредит - 36 місяців; річні проценти 11,99 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 3,19% від суми кредиту.
20.09.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу №200921 від 20.09.2021, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1) (а.с.20-24).
Відповідно до меморіального ордеру № 768960451 від 20.09.2021 АТ «Таскомбанк» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування згідно з договору про відступлення права вимоги №200921 від 20.09.2021 (а.с. 28).
За змістом витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №2009211 від 20.09.2021, до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4805246310 від 17.02.2021 (а.с. 18).
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №4805246310 від 17.02.2021, станом на 03.06.2025 заборгованість відповідача за зобов'язаннями по вказаному вище договору становить 52386,91 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченої) - 25462,79 грн; заборгованості по річним процентам (в т.ч. простроченим) 3583,44 грн; заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. простроченим) 23340,68 грн. (а.с. 37-38).
Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 17.02.2021 по 22.02.2024 фактично користувалась коштами, отриманими внаслідок укладання кредитного договору № 4805246310.
ІV. Національне законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка доказів та мотиви суду
Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормами ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Приписами ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Крім того, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 року у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 року у справі №910/11177/20).
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі №911/3185/20).
Отже, матеріалами справи підтверджується факт набуття прав вимоги за кредитним договором у позивача та відповідно факт наявності у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №4805246310 від 17.02.2021, яка ним добровільно не сплачується.
Згідно ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він послалася б як на підставу своїх заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13 ,76-81, 89, 247, 258, 263-265, 277-279, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №4805246310 від 17.02.2021 станом на 01.07.2025 в сумі 52 386 (п'ятдесят дві тисячі триста вісімдесят шість) гривень 91 копійка, з яких:
заборгованість по тілу кредиту - 25 462,79 грн.;
заборгованість за річними процентами - 3 583,44 грн;
заборгованість за щомісячними процентами - 23 340 грн. 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач:
Акціонерне товариство «Таскомбанк»
місцезнаходження: вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення виготовлено та підписано 30.10.2025
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО