Справа № 293/1045/25
Провадження № 2/293/638/2025
27 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
І. Короткий зміст позовних вимог
01.09.2025 ТОВ "Коллект центр" в особі керівника Ткаченко М.М. через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовною заявою, за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №77548144 від 05.09.2021 у розмірі 17031,50 грн., понесені витрати по сплаті судового збору 2422,40 грн, та на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.09.2021 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №77548144, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн. Позичальник зобов'язувався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у визначений в договорі термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та у встановлений строк, що визначений договором. Відповідно до п.2. договору процентна ставка становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Договір кредиту укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника.
ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки, визначені умовами кредитного договору.
27.01.2022 ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №27/01/2022, за умовами якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект центр" укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і до відповідача.
Позивач вказує, що відповідач згідно умов договору не виконав грошові зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором №77548144 та станом на день формування позовної заяви становить 17031,50 грн, яка складається з:
- заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 5000,00 грн;
-заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11940 грн;
- інфляційні збитки -80,00 грн;
- нараховані 3% річних -11,50 грн.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.09.2025 справа №293/1045/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.87).
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 02.09.2025 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с.88).
02.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання призначив на 10 год. 00 хв. 02.10.2025 (а.с.90).
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд відклав розгляд справи на 27.10.2025 о 9 год 30 хв (а.с.95).
02.10.2025 та 27.10.2025 сторони в судове засідання не з'явились. Позивач у позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.5).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом поштового відправлення за місцем реєстрації. Однак, на адресу суду повернулись судові повістки про виклик відповідача до суду з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення з причин "адресат відсутній за вказаною адресою " (а.с.94,98).
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, оскільки довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду та, зокрема, свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; та правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18.
В порядку ст.178 ЦПК України відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скориставсяя своїм правом на подання відзиву, суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні 27.10.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене рішення суду.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 05.09.2021 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №77548144, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн строком на 30 днів, зі строком повернення 05.10.2021, з процентами за користування кредитними коштами - 1,99 % в день, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж саму суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторонами договору узгоджено, що загальна вартість позики та процентів у грошовому вираженні становить 7985 гривень. Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги та погодився, що до моменту підписання договору позиви вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі та є публічною пропозицією (офертою). Пунктом 12 договору позики визначено, що цей договір укладено дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором(а.с.27).
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору №77548144 від 05.09.2021, які підписані відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, встановлений графік здійснення платежів. При цьому, загальні витрати по кредиту становлять -7985,00 грн, з яких 5000,00 грн чиста сума кредиту; 2985,00 грн - проценти за користування кредитом (а.с.27-зворот).
Отже, зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.
27.01.2022 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №27/01/2022, за умовами якого «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача (а.с.29-33).
Відповідно до платіжного доручення № 32465 від 27.01.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» суму фінансування згідно договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 (а.с.38).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27/01/2022про від 27.01.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16940,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11940,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.44).
Також 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект центр" укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і до відповідача(а.с.9-14).
За умовами зазначеного договору право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутим (прийнятим) новим кредитором в день належного підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2).
На підтвердження виплати фінансування за договором відступлення прав вимоги надано акт зарахування зустрічних вимог від 28.02.2023 (а.с. 20).
Відповідно до актів приймання-передавання реєстру боржників від 10.01.2023, реєстру боржників від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» передало ТОВ "Коллект центр" право вимоги серед іншого, за кредитним договором №775448144 до ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17031,5 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11940,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 91,5 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с.28).
З розрахунку заборгованості за договором, здійсненим ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» слідує, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.01.2022 становила 16940,00 грн (5000,00 грн заборгованість за основним боргом, 11940,00 грн - за відсотками) (а.с. 69-70).
З розрахунку заборгованості за договором, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал»заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором становить 17031,51 грн з яких: заборгованість по основній сумі кредиту становить 5000,00 грн; за відсотками 11940,00 грн на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки -80,00 грн; нараховані 3% річних -11,50 грн (а.с.7-8).
ІV. Національне законодавство, що підлягає застосуванню, мотиви та висновки суду.
Нормою п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1ст.205 ЦК України).
Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.5 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, ТОВ «Коллект центр» просить стягнути заборгованість з відповідача за договором позики №77548144 від 05.09.2021, яка на думку позивача, підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку у розмірі 17031,50 грн.
Однак, суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача процентів після спливу строку кредитування, оскільки Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені проценти за кредитним договором та неустойку припиняється.
Як встановлено судом, строк кредитування за договором позики відповідно до пункту 2.2 договору, становить 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту у порядку, який передбачений договором, матеріали справи не містять.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за процентами, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належними доказом наявності такої заборгованості. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості зі сплати відсотків суду не надано. Проте, вказана обставина не позбавляє позичальника обов'язку повернути позивачеві фактично отримані ним кредитні кошти.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач, як правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал», якому відступив право вимоги первісний кредитор за договором позики від 05.09.2021 щодо позичальника ОСОБА_1 , має право на отримання від останнього кредитної заборгованості.
Разом з тим, встановивши, що сторони погодили строк дії договору позики до 05.10.2021, то суд дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість в розмірі 7985,00 грн(5000,00 грн. тіло кредиту, 2985,00 грн (5000х30х1,99%) - проценти), а у стягненні відсотків, нарахованих після спливу строку кредитування, а також інфляційних збитків та нарахованих 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
V. Розподіл судових витрат
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано копію договору №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», копію зявки на надання юридичної допомоги №1045 від 01.07.2025 та копію витягу з акту №12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 (а.с.52-58).
Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
При цьому суд зазначає, що ця справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, задоволених вимог, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, у цьому випадку йдеться про пропорційність предмета спору, ціни позову та обсягу судової діяльності.
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною (постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі 755/9215/15-ц).
З врахуванням описаних вище обставин щодо категорії та складності справи, а також з огляду на часткове задоволення позову, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягають понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 4219,20 грн.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вище викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1135,62 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13,76-81, 89, 247, 258, 263-265, 277-279, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованість за договором №77548144 від 05.09.2021 у розмірі 7 985 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень, з яких:
-5 000,00 гривень заборгованості по тілу кредиту
-2 985,00 гривень процентів за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 62 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 4219 (чотири тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 20 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Черняхівського районного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення виготовлено та підписано 30.10.2025
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО