Справа № 288/1638/25
Провадження № 3/288/499/25
30 жовтня 2025 року селище Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М.І., за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
місце роботи: Андрушівський масло завод - апаратчик,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466033, ОСОБА_1 22 вересня 2025 року о 12.30 годині в АДРЕСА_2 , затіяв сімейний скандал, в ході якого ображав нецензурною лайкою та образливими словами свою сестру ОСОБА_2 , також виганяв її з будинку, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, та пояснив що він проживає в селі Мостове Бердичівського району Житомирської області та приїхав 22.09.2025 року до своєї матері яка проживає в АДРЕСА_2 . В матері перебувала його сестра ОСОБА_2 і між ними виник конфлікт, внаслідок якого сестра виганяла його з будинку. В зв'язку з чим він взяв сестру за руку і вивів її з будинку матері. Він її не ображав нецензурною лайкою та не штовхав.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно телефонограми, про причини неявки суд не повідомила.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суддею встановлено, що згідно протоколу серії ВАД № 466033 від 22 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та внаслідок його дій було вчинено домашнє насильство, при цьому протокол не містить відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілій, оскільки вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути заподіяна шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Отже, обов'язковою умовою настання відповідальності за статтею 173-2 КУпАП є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Також, обставини справи, які викладені в протоколі серії ВАД № 466033 від 22 вересня 2025 року, старшим дільничним офіцером поліції сектору взаємодії з громадами Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Манько О.М., жодними доказами не підтверджені, окрім пояснень ОСОБА_2 та рапортом.
Таким чином, ні сам протокол про адміністративне правопорушення, ні інші матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь, визначених диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Отже, щодо вчинення психологічного насильства відносно потерпілої, то даний факт не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, у справі відсутні докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували би пояснення потерпілої про те, що ОСОБА_1 виганяв її з будинку та ображав нецензурною лайкою, за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП обставин.
За змістом статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Пунктом 3 частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно до пункту 14 статті 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини не здобуто, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає.
Статтею 247 ч. 1 п.1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7, 9, частиною 1 статті 173-2, статтями 245- 247, 251, 252, 255, 268, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду М.І.Рудник