Справа № 286/1899/25
29 жовтня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №46778-04/2023 від 29.04.2023 в сумі 60 875 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 45 875 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн., мотивуючи тим, що 29.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №46778-04/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договром.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач не виконала свої зобов'язання, не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
03.07.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №3072023.
Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Стар Файненс Груп» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №46778-04/2023 від 29.04.2023.
29.01.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №29012024.
Відповідно до вищевказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №46778-04/2023 від 29.04.2023.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача становить вищевказану суму.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» становить 2422 грн.40 коп. судового збору та 7000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у її відсутність.
Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином остання повідомлялася про відкриття провадження у справі з роз'ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на офіційному веб-сайті судової влади України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 29.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №46778-04/2023 (а. с. 26-34).
Відповідно до п. 1 вказаного договору «Предмет договору» товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 15 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 360 днів. Наданий кредит клієнт зобов'язується погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту - 22.04.2024. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього договору. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5168-74хх-хххх-1640, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.
Пунктом 2 договору «Порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за догвоором» встановлено, що сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.
Пунктом 7 договору визначено реквізити та підписи сторін.
Вказаний договір підписано сторонами електронними підписами, зокрема відповідачем (позичальником) - ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1286. Номер рахунку зазначено № НОМЕР_1 хх-хххх-1640.
Цього ж дня, 29.04.2023 ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1286 і паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі (а. с. 20-23).
Копія довідки про ідентифікацію ТОВ «Інвеструм Груп» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №46778-04/2023 від 29.04.2023, ідентифікована ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - W1286; час відправки ідентифікатора позичальнику: 29.04.2023 о 14:57:00; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: 380978204171 (а. с. 47).
Копія листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2919-250416092416 від 16.04.2025 свідчить, що 29.04.2023 о 15:00:39 було успішно перераховано грошові кошти на платіжну картку клієнта (маска карти) № НОМЕР_2 в сумі 15 000 грн. 00 коп.. Номер транзакції в системі iPay.ua - 230534405, тобто перераховано кошти на картку, номер якої визначено п. 1.6. договору (а. с. 49).
Вказаний факт підтверджує і лист АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250716/34865-БТ від 19.07.2025, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 29.04.2023 здійснено переказ коштів в сумі 15 000 грн. 00 коп. (а. с. 113).
Таким чином, укладення вказаного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і укладений нею з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» не було б укладено.
03.07.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» - клієнтом та ТОВ «Стар Файненс Груп» - фактором було укладено договір факторингу №3072023, згідно якого клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов'язується оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов'язаннями у загальному розмірі 320 904 260, 80 грн., що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом (а. с.50-53).
Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №3072023 від 03.07.2023 підтверджує, що в реєстрі боржників значиться ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №46778-04/2023. Сума заборгованості становить 27500 грн. 00 коп., з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за основною сумою боргу та 12 500 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками (а. с. 54).
29.01.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнтом) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №29012024 (а. с. 56-66).
Згідно п. 1.1 договору на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).
Відповідно до п. 1.2. договору внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
В пункті 7.1 договору зазначено, що фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1 489 027 грн. 83 коп..
Копія платіжної інструкції №74824 від 29.01.2024 підтверджує факт перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» 1 489 027 грн. 83 коп. Призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №29012024 від 29.01.2024 (а. с. 69).
Копія акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29.01.2024 до договору факторингу №29012024 від 29.01.2024 свідчить, що клієнт - ТОВ «Стар Файненс Груп» передав, а фактор - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників клієнта від 29.01.2024, складений у письмовій формі згідно із Додатком №1 до договору та електронній формі згідно із Додатком 1-1 до договору. Кількість відступлених прав грошової вимоги: 2 875; загальна сума заборговнаості: 54 388 559 грн. 92 коп. (а. с. 68).
Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №29012024 від 29.01.2024 підтверджує, що в реєстрі боржників значиться ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №46778-04/2023. Сума заборгованості 60 875 грн. 00 коп., із них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 45 875 грн. 00 коп. (а. с. 67).
Розрахунок заборгованості за кредитним договором №46778-04/2023 від 29.04.2023 свідчить, що заборгованість по вказаному кредитному договору виведено в сумі 60 875 грн. 00 коп. з них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту та 45 875 грн. 96 коп. заборгованості за процентами. Розрахунок проведено відповідно до умов договору, з урахуванням сплачених сум, умови договору відповідачем не виконано (а. с. 42-45).
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по договору про надання фінансового кредиту №46778-04/2023 від 29.04.2023 в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з неї суми суми заборгованості.
Частинами 1-2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ч.48 постанови від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.
Судом при дослідженні письмових доказів встановлено, що 01.03.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенко Михайла Ігоровича, було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0103, відповідно до умов якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта в усіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються Додатком №1 до договору (а. с. 77).
15.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенко Михайла Ігоровича, було укладено замовлення до договору про надання правової (правничої) допомоги №0103 від 01.03.2024 про наступне: клієнт замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги з комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за кедитними договорами, право вимоги щодо якої належить клієнту, стосовно боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором №47778-04/2023. Вартість послуги становить 7000 грн. 00 коп. (а. с. 78)
Відповідно до рахунку на оплату від 25.04.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повинно було перахувати на рахунок адвокатського об'єднання «Апологет» 7000 грн. 00 коп. (а. с. 80).
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з позивача за надані відповідачу послуги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд приходить до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 3500 грн. 00 коп..
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» (р/р НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», код ЄДРПОУ: 35234236), що знаходиться за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28 в м. Львів, заборгованість за договором №46778-04/2023 від 29.04.2023 в сумі 60 875 грн. 00 коп., із них: 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 45 875 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками, судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн. 00 коп..
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець