Справа № 120/5034/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
30 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області", Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Листом від 11.04.2024 №33/22-553 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки, адже питання грошового забезпечення колишніх працівників міліції, які прирівняні до працівників поліції регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а не нормами постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Разом із тим, не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Постанова №704 не поширюється на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) та поліцейських, так як для цієї категорії є Постанова №988, якою визначено складові грошового забезпечення поліцейських та схему окладів поліцейських за спеціальними званнями.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських.
Разом з тим, усі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Вказану норму Закону №2262-ХІІ реалізовано шляхом прийняття Постанови №103, згідно з якою перерахунок пенсій осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції) проведено з 01.01.2016.
Після проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови №103 та визнання судами її окремих положень протиправними та нечинними Кабінетом Міністрів України не прийнято жодної іншої постанови, яка б визначала умови, порядок та розміри перерахунку пенсій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).
Суд зазначає, що ці пункти врегульовували питання перерахунку пенсій військовослужбовцям, умови грошового забезпечення яких визначено Постановою №704.
Згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019) визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, який врегульовував питання перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), за прирівняною посадою поліцейського, умови грошового забезпечення яких визначено відповідно до Постанови №988.
Відповідно до пункту 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 2 Порядку №45 для видачі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії необхідно підготувати списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Згідно з пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до норм пункту 5 Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до Постанови №988.
Питання грошового забезпечення працівників поліції регулюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Втім, в межах даного позову позивач просить суд зобов'язати відповідача підготувати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що остання займана посада ОСОБА_1 перед звільненням у відставку була "заступник начальника Могилів-Подільського відділу по боротьбі з організованою злочинністю (підпорядкований УБОЗ) Управління МВС України у Вінницькій області".
Тобто, ОСОБА_1 є колишнім працівником міліції, а не військовослужбовцем. А тому, розмір грошового забезпечення позивача регулювався нормами Постанови №988 за прирівняною посадою поліцейського, а не нормами Постанови №704.
Суд зазначає, Постанова №704 не поширюється на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) та поліцейських, так як для цієї категорії є Постанова №988, якою визначено складові грошового забезпечення поліцейських та схему окладів поліцейських за спеціальними званнями.
Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Цією ж постановою затверджені схеми окладів та окладів за спеціальним званням поліцейських, встановлені розмір та види щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому посадові оклади та оклади за військовим званням згідно з Постановою №988 затверджені в числовому значенні та не розраховуються з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року.
З часу прийняття Постанови №988 визначений розмір видів грошового забезпечення поліцейських не змінився.
Відтак, зазначені обставини унеможливлюють підготовку оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, оскільки складові грошового забезпечення поліцейських не обчислюються з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.