Справа № 240/8308/24
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
30 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.03.2024 року №063550000505 щодо відмови у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА у Житомирській області №568/24 від 21.02.2024 року, №569/24 від 21.02.2024 року, №570/24 від 21.02.2024 року та №571/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 01.01.2021 року відповідно до довідок Територіального управління ДСА у Житомирській області №568/24 від 21.02.2024 року, №569/24 від 21.02.2024 року, №570/24 від 21.02.2024 року та №571/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.03.2024 року №063550000505 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА у Житомирській області №568/24 від 21.02.2024 року, №569/24 від 21.02.2024 року, №570/24 від 21.02.2024 року та №571/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 :
- з 01.01.2021 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА у Житомирській області №571/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату із врахуванням проведених виплат;
- з 01.01.2022 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА у Житомирській області №570/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату із врахуванням проведених виплат;
- з 01.01.2023 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА у Житомирській області №569/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату із врахуванням проведених виплат;
- з 01.01.2024 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА у Житомирській області №568/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату із врахуванням проведених виплат та подальшу виплату із врахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає рішення суду першої інстанції суперечить висновкам викладеним у постановах Верховного Суду, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а , відповідно до яких правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно-парові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на 2024 рік не змінився в порівнянні з розміром прожиткового мінімуму на 2020,2021, 2022 та 2023 роки, відповідно і не змінився розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є суддею у відставці, якому з 2019 року призначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
22.03.2024 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА у Житомирській області №568/24 від 21.02.2024 року, №569/24 від 21.02.2024 року, №570/24 від 21.02.2024 року та №571/24 від 21.02.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік.
Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Позивачу було відмовлено в таких перерахунках щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною 1 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Зміни до Закону № 1402-VIII можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 142 Закону № 1402-VIІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
У спірному рішенні від 29.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачці у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з відсутністю правових підстав для проведення перерахунку. Пенсійний орган зазначив, що посадові оклади у довідках визначено з невірного прожиткового мінімуму в порушення Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-XIV, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Частиною третьою статті 4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481 гривень (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривні (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Отже окремими приписами зазначених законів встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
"Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді."
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці прямо залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому колегія суддів вважає, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду є ревалентними до даної справи.
Суд першої інстанції об'єктивно не міг врахувати зазначену правову позицію, оскільки така сформована після ухвалення судом першої інстанції рішення по цій справі.
За таких обставин, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24.04.2025р. у справі №240/9028/24, з 01.01.2021, з 01.01.2022р., з 01.01.2023р. та з 01.01.2024 для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме: 2102,00 грн.
Разом з тим, в довідці Територіального управління ДСА у Житомирській області №571/24 від 21.02.2024 суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року була обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 гривень, в довідці №570/24 від 21.02.2024 суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 року була обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481 гривень.
В довідці Територіального управління ДСА у Житомирській області №569/24 від 21.02.2024 суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 року була обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 гривень, в довідці №568/24 від 21.02.2024 суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року була обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Колегія суддів зазначає, що вказані довідки видані на виконання постанови Верховного Суду від 13.09.2023 по справі №240/44080/21, яка базувалося на судовій практиці, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 24.04.2025р. у справі №240/9028/24.
За наведеного правового регулювання, змісту та обсягу фактичних передумов, які спричинили спір у цій справі, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заявлених позовних вимог, позаяк у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З огляду на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.