Справа № 320/47610/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
29 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Сорочка Є.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 012514 від 03 липня 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» зазначило, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, зазначаючи, що справа про притягнення позивача до відповідальності розглядалась без відома та інформування останнього, що позбавило його права направити представника, бути присутнім під час розгляду справи, висловити заперечення, подати докази на спростування висновків акту перевірки. Позивач вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглянути з порушенням двомісячного строку розгляду. Інформація, яка відображена в постанові від 03.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу № 012514 та акті перевірки №010518 щодо відсутності на момент перевірки роздруківки даних цифрового тахографа не відповідає дійсності, оскільки усі документи, в тому числі роздруківка цифрового тахографа були надані інспектору Управління Укртрансбезпеки у м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.01.2024 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення. Відсутність роздруківки цифрового тахографу за 02.05.2023 водія ОСОБА_1 позивачем не заперечується. Тахокарти-реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв використовуються у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом. В той час при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом використовуються роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водіїв. Відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов'язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року позовну заяву задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 012514 від 03 липня 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» судові витрати з оплати судового збору у сумі 2684 грн 00 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна служби України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Євроклуб» відмовити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКЛУБ» (ЄДРПОУ 30368828) зареєстровано 26.05.1999, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі (Святошинський район м. Києва).
Видами діяльності за КВЕД є: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (основний), 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 79.12 Діяльність туристичних операторів.
Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті 02.05.2023 проводилась рейдова перевірка м. Київ АС Київ.
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою № 422.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки VDL, державний номер НОМЕР_1 , що належать ТОВ «Євроклуб», водій ОСОБА_1 .
У ході перевірки зазначеного транспортного засобу, були виявлені порушення: надання послуг з міжнародних регулярних пасажирських перевезень по маршруту Харків-Свісттал, водій не надав роздруківки на паперовому носію, інформацію про роботу та відпочинок за 02.05.2023.
Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 6 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - виконання резидентом України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №010518 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.05.2023.
На виконання вимог п. 26 Порядку № 1567, Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті в адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи на підставі акту №010518, в якому зазначалось про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 03.07.2023.
03.07.2023, на виконання п. 27 Порядку № 1567, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 012514, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 34000 грн.
У постанові зазначено, що штрафні санкції накладено за відсутність роздруківки даних цифрового тахографу на паперовому носії інформації про режим праці та відпочинку водія за 02.05.2023, відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа про порушення без участі уповноваженої особи суб'єкта господарювання розглядається лише у разі належного повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи в порядку, визначеному пунктом 26 Порядку №1567, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Водночас, Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб'єкта господарювання, у разі відсутності інформації щодо вручення суб'єкту господарювання повідомлення про розгляд справи. Відтак, якщо на розгляд справи про правопорушення не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду цієї справи.
У справі відсутні будь-які докази того, що ТОВ «Євроклуб» був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Надане відповідачем письмове повідомлення від 29.06.2023 №48456/28/24-23 само по собі не підтверджує отримання його позивачем вчасно до початку розгляду справи.
Реєстр поштових відправлень свідчить лише про направлення позивачу повідомлення, однак не свідчить про його вручення позивачу, повідомлення про розгляд справи на 03.07.2023 було направлено позивачу 29.06.2023 о 16 год. 06 хв., про що свідчить квитанція АТ «Укрпошта».
При цьому 29.06.2023 це четвер, 01 та 02 липня 2023 року це були вихідні дні (субота та неділя), а 03.07.2023 понеділок, було призначено розгляд справи.
Зважаючи на наведене, позивач був позбавлений фактичної можливості бути завчасно повідомленим про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку про неналежне повідомлення ТОВ «Євроклуб» про розгляд справи про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, та передчасність проведення розгляду акту №010518 за відсутності належних доказів повідомлення позивача.
Позбавлення ТОВ «Євроклуб» можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується безпосередньо позивача, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.
Стосовно доводів позивача про пропуск строку розгляду справи, суд першої інстанції звернув увагу, що відповідно до п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Стосовно суті встановленого порушення, суд зазначив, що не надає правову оцінку доводам сторін, оскільки факт порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови нівелює підстави її прийняття, та є обставиною яка свідчить про протиправність прийняття такої постанови.
З огляду на викладене, на думку суду першої інстанції оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 012514 від 03 липня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права;
- 29.06.2023 повідомленням від 29.06.2023 № 48456/28/24-23, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308304826112, було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03.07.2023;
- відповідачем здійснено відправлення 29.06.2023, дата розгляду справи 03.07.2023, отже, за умови дотримання оператором поштового зв'язку цих нормативів позивач міг своєчасно отримати вказане повідомлення, а несвоєчасність його отримання позивачем не залежала від волевиявлення відповідача;
- під час перевірки був присутній водій ТОВ «Євроклуб», а отже, останній повинен був повідомити своє керівництво про виявлення порушення, саме позивач виступав автомобільним перевізником при здійсненні перевезення вантажу з перевищення габаритно-вагових норм, що свіжчить про необґрунтованість посилань позивача на обставини, що він не був в даному випадку перевізником, а тому не може бути відповідальною особою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - «Закон»).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закон України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закон України «Про автомобільний транспорт», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закон України «Про автомобільний транспорт» визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із частинами сімнадцятої - двадцятої статті 6 Закон України «Про автомобільний транспорт», рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - «Порядок № 1567»).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено вимоги до організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
Частиною третьою статті 53 Закон України «Про автомобільний транспорт», установлено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:
дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
документи на вантаж.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (частина сьома статті 53 Закону).
Відповідно до частини восьмої статті 53 Закон України «Про автомобільний транспорт», водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
За змістом статті 34 Закону автомобільний перевізник повинен серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена статтею 60 Закону.
Так, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої);
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац одинадцятий частини першої).
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання правомірності винесення оскаржуваної постанови від 03 липня 2023 року № 012514 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі: 34 000,00 грн.
Підставою винесення оскаржуваної постанови слугувало встановлення відповідачем порушення статті 53 Закону, відповідальність за яке передбачена статтею 60 вказаного Закону, а саме: відсутність роздруківки з цифрового тахографа на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.
У пункті 15 Порядку № 1567, визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
додержання водієм режиму праці та відпочинку;
виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини восьмої статті 53 Закон України «Про автомобільний транспорт», водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Обставини у цій справі свідчать, що сторони не заперечують факту обладнання автомобіля, який перевірявся Укртрансбезпекою саме цифровим тахографом.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24 червня 2010 року (далі - «Інструкція №385») картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції № 385, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Тож, наведеними законодавчими та підзаконними нормативними правовими актами встановлено, що автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення.
До того ж, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими особами відповідача виявлено порушення: «надання послуг з міжнародних регулярних пасажирських перевезень за маршрутом Харків-Свісттал, водій не надав роздруківки на паперовому носію, інформацію про роботу та відпочинок за 02.05.2023. Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 6 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - виконання резидентом України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Водій транспортного засобу з актом ознайомлений від підпису і пояснень відмовився.
Стаття 60 Закону, визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої);
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац одинадцятий частини першої).
Так, контролюючий орган у цій справі притягнув перевізника до відповідальності саме за абзацом шостим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто за виконання міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем здійснено відправлення 29.06.2023, дата розгляду справи 03.07.2023, отже, за умови дотримання оператором поштового зв'язку цих нормативів позивач міг своєчасно отримати вказане повідомлення, а несвоєчасність його отримання позивачем не залежала від волевиявлення відповідача, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до пунктів 25-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 29.06.2023 повідомленням від 29.06.2023 № 48456/28/24-23, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308304826112, позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03.07.2023, здійснено відправлення 29.06.2023, дата розгляду справи 03.07.2023.
При цьому відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).
Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. У зв'язку з цим, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16.
Відтак, відповідач в повній мірі виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, не позбавляє особу спростовувати встановлені обставини порушення під час розгляду спору в суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 березня 2018 у справі № 820/4810/17.
Тож, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абзацу шостого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 244, 311, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Є.О. Сорочко