Справа № 320/12714/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
30 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ Групп" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК-ОІЛ ГРУПП» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних №3189 від 03.11.2022 про відповідність ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
-зобов'язати ГУ ДПС у Київській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ГРУПП" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 11.08.2017, номер запису - 1 223 102 0000 006552. Взято на облік територіальним органом ДПС України 11.08.2017 та є платником податку на додану вартість з 01.11.2017.
Видами діяльності ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП», що визначені в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: Код КВЕД 01.11 - Вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур; Код КВЕД 01.25 - Вирощування ягiд, горiхiв, iнших плодових дерев i чагарникiв ; Код КВЕД 01.63 - Пiсляурожайна дiяльнiсть ; Код КВЕД - 01.64 - Оброблення насiння для вiдтворення ; Код КВЕД 10.41 - Виробництво олiї та тваринних жирів (основний) ; Код КВЕД 10.42 - Виробництво маргарину i подiбних харчових жирiв ; Код КВЕД 10.91 - Виробництво готових кормiв для тварин, що утримуються на фермах ; Код КВЕД 10.92 - Виробництво готових кормiв для домашнiх тварин ; Код КВЕД 46.21 - Оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин Оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин ; Код КВЕД 46.33 - Оптова торгiвля молочними продуктами, яйцями, харчовими олiями та жирами; Код КВЕД 46.90 - Неспецiалiзована оптова торгiвля; Код КВЕД 49.41 - Вантажний автомобiльний транспорт; Код КВЕД 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.39 - Надання в оренду інших машин, устаткування і товарів, н.в.і.у.
Станом на 01.12.2022 на підприємстві працює - 12 чоловік (директор, начальник відділу кадрів, 6 операторів виробництва, 3 водії та медсестра), з фонду оплати щомісячно перераховуються податки з ЄСВ та податок з доходів фізичних осіб, підприємство постійно шукає кваліфікованих спеціалістів та створює робочі місця. Зазначаю, що політика нашого Товариства направлена на розвиток діяльності, підвищення якості умов праці, розширення штату співробітників, збільшення заробітної плати своїм працівникам, що у подальшому збільшить відрахування платежів до державного бюджету.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» використовує орендоване офісне приміщення, ангар для зерна, зерносклад насіннєвий, зерносклад фуражний, критий тік, купол-споруда, склад запчастин загальною площею 1173 м2, яке розташоване за адресою: 08471, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Улянівка, вулиця Підгірна, 70В (договір оренди приміщення № 14/07/20 від 14.07.2020р. (підтверджується актом приймання-здачі приміщення б/н від 14.07.2020р.) з Приватним акціонерним товариством «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС». (код ЄДРПОУ 00846369) (далі - ПрАТ «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» ). Інформація про наявні виробничі приміщення подана до органу ДФС за формою 20-ОПП.
Для здійснення господарської діяльності у господарстві є такі основні засоби (власні та орендовані):
-Обладнання для переробки сої (гвинтовий конвеєр, бункер оперативний, екструдер (соєвий), прес олійний, живильник гвинтовий, подрібнювач макухи) - (придбано Товариством);
-Циклон, фільтр рамковий, шафа управління, подрібнювач макухи, мийка, ємності - придбані Товариством;
-вантажний автомобіль марки DAF, модель 95 XF 430, рік випуску 2002, державний реєстраційний № НОМЕР_1 та причіп марки VAN HOOL, модель 3В2004, рік випуску 1996, державний реєстраційний № НОМЕР_2 (орендується у ФОП ОСОБА_1 , код 2575311697, договір оренди авто № 2020/03-01 від 02.03.2020р.);
-вантажний автомобіль марки DAF, модель 95 XF 430, рік випуску 2004, державний реєстраційний № НОМЕР_3 та причіп марки GENERAL TRAILERS, модель TX34CW, рік випуску 2002, державний реєстраційний № НОМЕР_4 (орендується у ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_5 , договір оренди авто № 2020/08-04 від 31.08.2020р.);
-навантажувач самохідний MERLO модель TF33.7-100ЕЕ - придбано Товариством.
Фактично Товариство займається двома видами діяльності, а саме - надання в суборенду виробничого приміщення та наданням транспортних послуг з перевезення вантажу.
23.12.2021р. будо заключено договір суборенди приміщення № 2021/01-12 з ТОВ «ДК-ОІЛ ПЛЮС».
Згідно договору ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» передає ТОВ «ДК-ОІЛ ПЛЮС» у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення, а саме зерносклад насіннєвий загальною площею 500,0 кв.м, розташоване за адресою: 08471, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с.Улянівка, вул..Підгірна, буд.70. Приміщення надано для розміщення ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» виробничого цеху. Орендна плата за користування приміщення за один місяць складає 10000,00 грн. Також п.3.4. даного договору передбачено відшкодування спожитих комунальних послуг і електроенергії на підставі рахунків відповідних експлуатаційних установ/організацій, що виставляються орендарю.
На виконання вимог договору суборенди приміщення ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» складає акти виконаних робіт за кожен місяць та реєструє податкові накладні (код УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 - 68.20.12-00.00).
Основними постачальниками електричної енергії, з якими заключні відповідні договори є:
1.ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188) - договір про постачання електричної енергії № 220080943 від 25.10.2018р.
2.ТОВ «Тепла Енергетична Компанія» (код ЄДРПОУ 39624119) - договір про постачання електричної енергії споживачу № КВ 07/12/21-7 від 07.12.2021р.
3.ТОВ «УКРАНСЬКИЙ СТРУМ» (код ЄДРПОУ 44378553) - договір про постачання електричної енергії споживачу № КВ 16/06/2022-1 від 20.06.2022 року.
Придбання електричної енергії має відображення у ЄРПН. Номенклатура товарів/послуг, відображена у цих податкових накладних, має наступні коди (2716000000 - електрична енергія; 35.12 - послуги з передачі електричної енергії та 35.13- послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії.
Стосовно надання послуг з перевезення вантажу - Товариством був заключений договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажу з ТОВ «ДК-ОІЛ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42872957) - № ТР 2021/12 від 28.12.2021р.
Згідно цього договору виконавець на підставі заявок замовника здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом. По факту наданих послуг складається акт виконаних робіт та реєструється податкова накладна з кодом послуг згідно ДКПП 49.41. Паливо, що використовується для заправки автомобілів, що виконують послуги перевезення вантажу, придбається у постачальників:
-ТОВ «ВЕСТ КАРД» (код ЄДРПОУ 43603592) - договір № 040410-14012022-ПК06003 від 14.01.2022р.
-ТОВ «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 41915030) - договір № 9733 від 18.02.2020р.;
-ТОВ «ГРАНД АВТОТРАНС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42674636) - договір № ШСК-0097 від 17.09.2022р.
Операції з придбання палива мають своє відображення у ЄРПН за відповідні періоди. Код УКТЗЕД товару 2710.
Для здійснення реалізації послуг з перевезення вантажу формується податковий кредит за рахунок товарів та послуг за кодом УКТЗЕД 2710.
Відповідно до відомостей, які містяться в особовому кабінеті платника податків за результатом розгляду пояснень, рішенням про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 3189 від 03.11.2022, ТОВ «ДК-ОІЛ ГРУПП» включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
У рішенні зазначено, що підставою для його прийняття є відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі, в якій має бути зазначено податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, вказано, що «встановлено наявність ризикових операцій, здійснення реалізації послуг з відшкодування витрат на утримання нежитлових приміщень та формування податкового кредиту за рахунок товару за кодом УКТЗЕД 2710».
Не погоджуючись з вказаними рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, (далі -ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п. 61.2 ст. 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст.41 цього Кодексу (контролюючі органи та органи стягнення), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
За визначенням, наведеним у п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72,73 ПК України.
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Згідно із пп. б п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Пунктом 2 Порядку № 1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Аналогічного змісту правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, у затвердженій формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем в рядку «Податкова інформація» вказано лише «встановлено наявність ризикових операцій, здійснення реалізації послуг з відшкодування витрат на утримання нежитлових приміщень та формування податкового кредиту за рахунок товару за кодом УКТЗЕД 2710».
Тобто, в цьому оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Як вірно акцентовано судом першої інстанції, будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність та визначеність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень має врахувати усі обставини справи, та надавати їм відповідну правову оцінку.
З наведеного випливає, що рішення контролюючого органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.
Здійснивши системний аналіз норм законодавства та обставин справи суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу.
Таких висновків дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, в якій зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
У випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів.
Обґрунтовуючи правовірність вказаного рішення податковий орган наводить перелік суб'єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у яких позивачем придбано та реалізовано товари та на підставі викладеного відповідач зробив висновок, що контролюючим органом виявлено та підтверджено участь позивача у ризикових операціях.
Поряд із цим, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для включення позивача до такого переліку.
Посилання податкового органу на «належну обачність» позивача є помилковими, оскільки за конкретними встановленими обставинами у цій справі податковим органом не доведено, що позивач повинен був бути обачним та обережним.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та належить скасуванню.
Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позивних вимог у повному обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ Групп" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя А. Б. Парінов
Суддя І. О. Грибан
(Повний текст постанови складено 30.10.2025)