Справа № 640/20214/20
29 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., дослідивши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та несплачено судовий збір. Скаржнику запропоновано надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави пропуску останнього, а також надати докази сплати судового збору.
Скаржником було подано до суду клопотання, в якому останній просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків обґрунтоване неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року продовжено Міністерству оборони України строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по даній справі, на десять днів від дня отримання копії даної ухвали.
14 жовтня 2025 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено докази сплати судового збору.
Слід зазначити, що на виконання вимог ухвали суду апелянтом також надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування поважності причин пропуску строку апелянт послався на ті обставини, які вже були визнані судом апеляційної інстанції неповажними.
Зокрема апелянт зазначив, що засобами поштового зв'язку рішення суду на адресу МОУ не надходило. Вказав, що з 01 січня по 30 вересня 2025 року Департаментом юридичного забезпечення МОУ було обліковано 63039 процесуальних документів. Апелянт зазначив, що враховуючи означене неможливо самостійно вирахувати надходження саме того чи іншого процесуального документу без системного повідомлення про це. Апелянт вважає наведені обставини поважними та такими, що дають підстави для звернення до суду з клопотанням про поновлення строків апеляційного оскарження рішення у справі.
Перевіривши доводи, наведені апелянтом в обгрунтування поважності причин пропуску строку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів апеляційного провадження, суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення 30 травня 2025 року, вказане рішення доставлено в Електронний кабінет апелянта 30 травня 2025 року, натомість апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду через Електронний Суд 18 вересня 2025 року, тобто більш ніж через 3,5 місяці після отримання оскаржуваного рішення.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Питання внутрішньої організації роботи заявника, пов'язані з кадровими змінами, збільшенням навантаження та можливі збої у роботі підсистеми електронного документообігу є суб'єктивними чинниками, які не вказують на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що з моменту прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції до моменту подання апеляційної скарги пройшло більше ніж 3,5 місяці, у зв'язку із поданням необґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, та у силу положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді Є.О. Сорочко
А.Ю. Коротких