П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 514/747/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
селище Бессарабське;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
24.07.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Кирилюк І.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Грабовського Ю.М.
За участю: секретаря - Недашковської Я.О.
апелянта - ОСОБА_1
представника відповідача - Концева В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, поліцейського відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Васильєва Олега Олеговича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Васильєва Олега Олеговича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, Серії ЕНА №4743759 від 16 травня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки поліцейського про порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху є неправомірними та не підтверджені допустимими доказами. Зауважує на тому, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, у тому числі, реєстраційний документ на транспортний засіб, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. У спірному ж випадку поліцейський належним чином не зафіксував факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, тому наступні вимоги посадової особи органу поліції про пред'явлення водієм реєстраційного документа на транспортний засіб є безпідставними.
Додає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейським не дотримано установленої процедури, у тому числі не роз'яснено водієві (позивачеві) його права, оспорювана постанова не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, а сама по собі постанова поліцейського не може вважатись доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 2.1. розділу 2 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі реєстраційного документа на транспортний засіб та не пред'явила його у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати відповідні дані, підтверджується належними і допустимими доказами - проведеною поліцейським відеофіксацією правопорушення. Суд зазначив, що вимоги поліцейського є обґрунтованими та правомірними, адже позивачем допущено ряд наступних порушень Правил дорожнього руху: невиконання вимог знаку 2.2. ПДР (проїзд без зупинки заборонено), підпункту «в» пункту 2.3. розділу 2 ПДР (не використання ременів безпеки водієм та перевезення пасажирів не пристебнутих ременем безпеки), абзацу другого пункту 9.8 розділу 9 ПДР (невиконання вимог увімкнення ближнього світла фар транспортного засобу поза населеними пунктами).
Поряд з цим, суд зауважив на не суттєвості процедурних порушень поліцейського під час складання оспорюваної постанови, що виразилось у не забезпеченні фіксації відмови водія від підпису у постанові та не роз'ясненні водієві прав, передбачених статтею 268 КУпАП прав, допущені у постанові помилки в найменуванні моделі транспортного засобу, адже такі (процедурні порушення) не призвели до ухвалення поліцейським необґрунтованого та протиправного рішення. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно зі спірною постановою узгоджується з метою та завданнями КУпАП, які спрямовані перш за все на охорону правопорядку у суспільстві та запобіганню правопорушенням, тому оспорювана постанова була прийнята в межах встановлених законом повноважень поліцейського, які використовувались з метою, з якою їх надано, обґрунтовано, розсудливо, безсторонньо, з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких рішення було спрямовано, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що порушення позивачем Правил дорожнього руху, які передували зупинці транспортного засобу, не підтверджені відповідними доказами. Відсутність фіксації факту порушення водієм Правил дорожнього руху виключає правові підстави для зупинки транспортного засобу та нівелює законність вимог поліцейського щодо пред'явлення водієм реєстраційного документа на транспортний засіб.
На переконання апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано не врахував імперативний обов'язок поліцейського щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відсутність посилань в оспорюваній постанові на такий технічний запис, спростовує доведеність поліцейським самого факту адміністративного правопорушення. Отже, представлений відеозапис події правопорушення, посилання на який відсутнє у постанові, не може вважатись доказом адміністративного правопорушення, доказом дотримання поліцейським процедури розгляду справи, у тому числі в частині роз'яснення водієві його прав, не підтверджує відмову водія від підпису оспорюваної постанови.
З наведеного слідує, що поліцейським не виконано покладений на орган поліції обов'язок та не доведено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, тому оспорювана постанова не відповідає критеріям правомірності і обґрунтованості та підлягає скасуванню в судовому порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 16.05.2025 року поліцейським відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області капралом поліції ГУНП в Одеській області Васильєвим О.О. винесено постанову Серії ЕНА №4743759 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно вказаної постанови, 16.05.2025 о 12 год 17 хв на блокпосту 005 в с-щі Бессарабське по вул. Красна, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106, днз НОМЕР_1 , не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху.
Зупинка поліцейським транспортного засобу відбулась на виконання вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та у зв'язку з наступними причинами: невиконання водієм вимог знаку 2.2. ПДР (проїзд без зупинки заборонено), підпункту «в» пункту 2.3. розділу 2 ПДР (не використання ременів безпеки водієм та перевезення пасажирів не пристебнутих ременем безпеки), абзацу другого пункту 9.8 розділу 9 ПДР (невиконання вимог увімкнення ближнього світла фар транспортного засобу поза населеними пунктами).
У постанові зазначено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та виявлення факту порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху здійснювалась відеофіксація.
Також, у пунктах 8, 9 постанови поліцейського містяться записи про відмову водія від роз'яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та від отримання примірника постанови.
Не погоджуючись із винесеною постановою, посилаючись на її необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід враховувати, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов'язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
Водночас, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводячи правомірність та обґрунтованість свого рішення, відповідач вказує, що факт порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується відеофіксацією з місця події правопорушення та розгляду адміністративної справи.
Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд встановив, що оспорювана постанова не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис факту Правил дорожнього руху та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, представлений в суді відеозапис події правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення не доводить обставини справи, адже не вважається належним і допустим доказом. Сама ж по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення та дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки являється лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду виявленого правопорушення.
Отже, колегія суддів зазначає, що факт скоєння позивачем правопорушення та дотримання поліцейським процедури розгляду справи не підтверджений відповідними доказами.
Враховуючи викладене, оскільки обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності є непідтвердженою відповідними доказами, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оспорюваної постанови відповідача.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 24 липня 2025 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, поліцейського відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Васильєва Олега Олеговича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Васильєва Олега Олеговича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, Серії ЕНА №4743759 від 16 травня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 30.10.2025 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський