30 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/729/24
Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ОПТ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1082 від 19.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Опт», з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Опт» судові витрати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії про відповідність/ відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 1082 від 10.01.2023 року. Зобов'язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Опт», з переліку платників податку, які відповідають, критеріям ризиковості. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ОПТ" судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.01.2023 р. № 1082 комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13.01.2023 № 003/023 прийнято рішення про: відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підставою є п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/ розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливномастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Окрім того, апелянт зазначає, що у рішенні вказано на інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а також ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме первинні документи щодо транспортування, розрахунковий документ. Вказує, що дане рішення узгоджується з Протоколом засідання комісії №1 Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 січня 2023 року №14. У Протоколі зокрема вказано, що члени Комісії дійшли висновку, що надані до повідомлення документи є недостатніми для спростування ризиковості та підтвердження можливості здійснення операцій ТОВ «АЛЬФА ОПТ», зокрема не у повному обсязі надані товаро-транспортні накладні, розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати.
Апелянт зазначає, що ТзОВ «Альфа ОПТ» контролюючому органу не було надано достатньо доказів на спростування обставини відповідності платника податку критерію ризиковості платника податку.
Також, апелянт зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "АЛЬФА ОПТ", код ЄДРПОУ 36201327, є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 362013214027).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області були прийняті рішення № 18272 від 29.08.2022, № 19465 від 23.09.2022, № 19934 від 11.10.2022, № 20429 від 24.10.2022 про відповідність ТОВ "Альфа опт" критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв'язку з наявністю у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Вiдсутні операції iз перемiщення/транспортування товарів. За даними ЄРПН за сiчень - серпень 2022 року по операціях з податку із СГ, по яких наявні діючі рішення про відповідність критеріям ризиковості (ТОВ «Торговий будинок Артезія», ТОВ «Агром-МК», ТОВ «Макаллан» сформовано податкові зобов'язання. Наданi документи до повідомлення є недостатнiми для спростування ризиковостi (не у повному обсязі наданi видатковi накладні, товаро - транспортні накладні, розрахунковi документи (банкiвськi виписки, платіжні доручення), що підтверджують здiйснення оплати).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року у справі №400/4919/22 суд позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ОПТ" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області № 18272 від 29.08.2022, № 19465 від 23.09.2022, № 19934 від 11.10.2022, № 20429 від 24.10.2022 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа опт" критеріям ризиковості платника податку; зобов'язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа опт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Разом з тим, 19.01.2023 року Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відношенні ТОВ "АЛЬФА ОПТ" було прийняте рішення №1082 про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/ розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливномастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №1082 від 19.01.2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень та були покладені саме в основу їх прийняття. При цьому, відповідачем не було чітко ідентифіковано «ризикові операції» та номери податкових накладних або ж розрахунків коригування позивача, в яких були зафіксовані такі операції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення №1082 від 19.01.2023 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Що стосується доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є правомірність прийняття рішення №1082 від 19.01.2023 р. про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням вищезазначених норм законодавства, граничний строк оскарження вищезазначеного рішення закінчився 19.07.2023 року.
Однак, з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення №1082 від 19.01.2023 р. про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку позивач звернувся до суду 26.01.2024 року.
Таким чином, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позивач до суду не надав.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року було відкрито провадження в адміністративній справі.
Також з матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого було додано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, не долучено до суду клопотання про поновлення пропущеного строку, а тому відповідно до ст. 123 КАС України наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів зауважує, що вказане клопотання, в порушення норм процесуального права, не було розглянуто судом першої інстанції та йому не була надана належна правова оцінка.
Натомість 07 березня 2025 року Миколаївським окружним адміністративним судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог.
У вказаному рішенні судом першої інстанції також не надано оцінки стосовно пропуску строку звернення до суду позивачем, не запропоновано позивачу надати заяву для поновлення строку, не вирішено питання наявності або відсутності підстав для поновлення строку.
Отримавши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 14 квітня 2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 р. та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів зазначає, що системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, у якій вказати поважні причини пропуску строку.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку про те, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 13.06.2024 у справі № 520/8938/23 та від 12.04.2023 у справі № 640/2228/20.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у будь-якому випадку наслідку залишення позову без розгляду передує встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду в процесуальний спосіб, визначений КАС України, та надання позивачу можливості повідомити про причини поважності пропуску строку звернення до суду.
З огляду на вищезазначене, враховуючи доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ОПТ" п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для надання до суду заяви про поновлення строку з обґрунтованими поясненнями причин пропуску строку звернення до суду із зазначенням дати коли саме позивачу стало відомо про прийняте рішення та коли зазначене рішення ним було отримано, з наданням відповідних доказів; вказати поважні причини, які перешкоджали оскаржити спірне рішення протягом шести місяців з моменту його прийняття.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ОПТ" направити копію зазначених пояснень до Головного управління ДПС у Волинській області; надати до суду докази надіслання пояснень Головному управлінню ДПС у Волинській області.
Зазначену ухвалу апеляційного суду, представник позивача отримав 19.09.2025 року в електронному кабінеті.
Станом на 29.10.2025 року від позивача жодних документів на виконання вимог ухвали від 17 вересня 2025 року до апеляційного суду не надходило.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Апелянт зазначає, що рішення від 19.01.2023 року було сформовано та автоматично надіслано позивачу, у зв'язку з чим, саме з цього дня позивач був обізнаний про прийняте рішення.
При цьому позивач, на виконання ухвали суду не надав заяви про поновлення строку звернення до суду та не надав обґрунтувань причин пропуску строку.
Колегія суддів зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як зазначалось вище, наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені ч. 3 ст. 123 КАС України, згідно з якою, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
При цьому, законодавець не обмежує можливість застосування такого процесуального наслідку виключно судом, який розглядає справу як суд першої інстанції.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, помилково вирішивши по суті спір, позовні вимоги щодо якого підлягали залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених 240 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 123, 240, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ОПТ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко