П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34027/24
Головуючий в 1 інстанції Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 14.04.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
У жовтні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024 року; № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024 року; № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500410000667U6 від 04.10.2024, відповідно до якої на митну територію України на умовах поставки CIF надійшов товар ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА»: Мінеральне добриво.
Апелянт вказував на те, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.
Апелянт вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА».
З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА».
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» були укладені зовнішньоекономічні договори з виробником мінеральних добрив ELIXIR ZORKA MINERALNA DUBRIVA DOO № UKR 12-09/2024 від 12.09.2024 р. та № UKR 29-05/2024 р. від 29.05.2024 р.
На виконання умов вказаних договорів відбулась поставка мінеральних добрив на територію України на підставі наступних інвойсів:
- по інвойсу № 245675410073 від 21.09.2024р. відбулась поставка на територію України мінерального добрива NP 5:30 + 5 %Са+6%S 600/1. 999,600 кг за ціною 359,00 Євро за тону;
- по інвойсу № 245675410074 від 21.09.2024 р. - поставка мінерального добрива NP 5:30 + 5 %Са+6%S 600/1. 250,800 кг за ціною 359,00 Євро за тону;
- по інвойсу № 245675410076 від 21.09.2024 р. - поставка мінерального добрива NP 5:30 + 5 %Са+6%S 600/1. 249,600 кг за ціною 359,00 Євро за тону.
З метою митного оформлення вищевказаного товару позивач надав митному органу митні декларації разом із документами у підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Так до Одеської митниці була подана митна декларація (МД) № 24UA500410000667U6 від 04.10.2024 року, відповідно до якої на митну територію України на умовах поставки CIF надійшов товар ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА»: 1. Мінеральне добриво із вмістом двох поживних елементів азотно-фосфорне:NP 5:30+5%Са+6%S, масова частка азоту складає 5%, містить вторинні елементи (Cа,S), у вигляді гранул розміром до 5 мм, в біг-бегах по 600кг, 667 біг-бегів. Виробник: ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500410000667U6 від 04.10.2024 позивачем подані наступні документи:
1. Сертифікат якості (Certificate of quality) від 23.09.2024 № P85/24;
2. Пакувальний лист (Packing list) від 21.09.2024 № 66;
3. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21.09.2024 № 245675410073;
4. Коносамент (Bill of lading) від 20.09.2024 № 01/24;
5. Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) від 20.09.2024 № 01/24;
6. Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 30.09.2024 № 14.03.3/10971-2024;
7. Страховий поліс № 7962277-205 від 21.09.2024;
8. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 29.05.2024 № UKR 29-05/2024;
9. Договір про надання послуг митного брокера від 04.09.2024 № 0409/24;
10. Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) від 10.04.2020 № A 08062;
11. Копія митної декларації країни відправлення від 24.09.2024 № 12041/3540
Також декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500410000687U5 від 11.10.2024, відповідно до якої на митну територію України на умовах поставки CIF надійшов товар ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА»: 1. Мінеральне добриво із вмістом двох поживних елементів азотно-фосфорне: NP 5:30+5%Са+6%S, масова частка азоту складає 5%, містить вторинні елементи (Ca,S), у вигляді гранул розміром до 5 мм, в біг-бегах по 600кг, 418 біг-бегів. Виробник: ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500410000687U5 від 11.10.2024 позивачем подані наступні документи:
1. Сертифікат якості (Certificate of quality) від 23.09.2024 № P87/24;
2. Пакувальний лист (Packing list) від 21.09.2024 № 67;
3. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21.09.2024 № 245675410074; Коносамент (Bill of lading) від 20.09.2024 № 01/24;
4. Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) від 20.09.2024 № 01/24;
5. Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 30.09.2024 № 14.03.3/10971-2024;
6. Страховий поліс № 7962277-205 від 21.09.2024
7. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 12.09.2024 № UKR 12-09/2024;
8. Договір про надання послуг митного брокера від 04.09.2024 № 0409/24;
9. Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) від 10.04.2020 № A 08062;
10. Копія митної декларації країни відправлення від 24.09.2024 № 12041/3540.
Крім того декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500410000695U1 від 17.10.2024, відповідно до якої на митну територію України на умовах поставки CIF надійшов товар ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА»: 1. Мінеральне добриво із вмістом двох поживних елементів азотно-фосфорне: NP 5:30+5%Са+6%S, масова частка азоту складає 5%, містить вторинні елементи (Ca,S), у вигляді гранул розміром до 5 мм, в біг-бегах по 600кг, 416 біг-бегів. Виробник: ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500410000695U1 від 17.10.2024 позивачем подані наступні документи:
1. Сертифікат якості (Certificate of quality) від 23.09.2024 № P87/24;
2. Пакувальний лист (Packing list) від 21.09.2024 № 69;
3. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21.09.2024 № 245675410076;
4. Коносамент (Bill of lading) від 21.09.2024 № 02/24;
5. Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) від 21.09.2024 № 02/24;
6. Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 30.09.2024 № 14.03.3/10971-2024;
7. Страховий поліс № 7962277-205 від 21.09.2024;
8. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 12.09.2024 № UKR 12-09/2024;
9. Договір про надання послуг митного брокера від 04.09.2024 № 0409/24;
10. Копія митної декларації країни відправлення від 24.09.2024 № 12041/3542;
11. Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) від 10.04.2020 № A 08062.
Також позивачем до митного органу були подані: декларація виробника від ОСОБА_1 з перекладом на українську мову; лист ТОВ «Еліксир Україна» від 04.10.2024 р. на завод Еліксир Зорка про надання інформації щодо вартості пакування (Біг-Бегів) з перекладом на англійську мову; пропозиція заводу виробника Еліксир Зорка щодо вартості мінеральних добрив від 05.05.2024 р. з перекладом на українську мову; лист повідомлення про відсутність корпоративних прав власника ТОВ «Еліксир Україна» ОСОБА_2 в статутному капіталі заводу виробника ОСОБА_1 ; інформаційний лист про вартість мінеральних добрив; Сербська митну декларацію, цінова пропозиція від 02.09.2024 щодо вартості мінеральних добрив з перекладом на англійську мову; від 11.10.2024 щодо вартості мінеральних добрив з перекладом на англійську мову.
За результатами перевірки митних декларацій та поданих до них документів, митний орган, у зв'язку з встановленням, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, у звязку з чим відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024 року; № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024 року; № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024 року.
У вказаних рішеннях, в обґрунтування наявності сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товарів митний орган посилався на наступне:
1. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно зовнішньоекономічного контракту товар доставляється в упаковці у біг-бегах. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2. Надано зовнішньоекономічні договори від 29.05.2024 №UKR 29-05/2024 та від 12.09.2024 №UKR 12-09/2024, аркуші яких не підписані сторонами договору, а також містять ознаки неодноразового копіювання, що в свою чергу може свідчити, що дані документи можуть містити ознаки підробки;
3. У наданому до оформлення сертифікаті про походження від 30.09.2024 №14.03.3/10971-2024 вказана загальна кількість вантажу за кількома комерційними документами, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;
4. Надані сертифікати якості від 23.09.2024 №P85/24, №P87/24 є загальними сертифікатами виробника та не мають прив'язки до задекларованої партії вантажу;
5. Продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі інтернет керівник ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній " ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, що не відображено у ДМВ.
Як зазначає відповідач, з огляду на те, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що виключало можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, митним органом запропоновано позивачеві надати додаткові документи та відомості, встановлені статтею 53 Митного кодексу України, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 6) висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також запропоновано крім документів, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, подати (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Декларантом листами від 07.10.2024 №0710/24, від 11.10.2024 №1110/24 та від 18.10.2024 №1810/24 повідомлено, що подані всі наявні документи та більше документів подаватись не буде.
Позивач отримав від відповідача картки відмови в прийнятті митних декларацій, а саме:
07.10.2024 р. - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2024/000013.
11.10.2024 р. - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2024/000014.
18.10.2024 р. - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2024/000015.
Не погоджуючись з прийнятими митним органом рішеннями про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024; № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024; № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення поданого товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» позову, з огляду на наступне:
У пунктах 23, 24 статті 4 Митного кодексу України наведено визначення понять «митне оформлення» та «митний контроль». Так, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.
Вказане узгоджується з положеннями ст. 50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
За змістом частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч. 2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З огляду на зазначені вище положення Митного кодексу України, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 року у справі №815/4821/16, але не виключно.
Положення ст. 55 Митного кодексу України зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2-6 цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57 МК України).
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень митниця визначила те, що декларантом до митного оформлення подані документи, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
В оскаржуваних рішеннях митний орган вказував на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення таких складових митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Щодо вказаних доводів митного органу слід зазначити наступне:
Відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Таким чином у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Судом встановлено, що згідно умов укладених позивачем зовнішньоекономічних договорів від 29.05.2024 № UKR 29- 05/2024 та від 12.09.2024 р. № UKR 12-09/24, на виконання яких був поставлених товар, який підлягав митному оформленню, товар постачається в упаковці, придатний для цього типу товарів. Положеннями договорів ц розділі «Упаковка та маркування» визначено, що упаковка повинна забезпечувати повну безпеку товару від будь яких пошкоджень під час транспортування всіма видами транспорту, включаючи перевантаження, за умовами належного поводження з товаром відповідно до зазначених інструкцій продавця. При цьому положеннями договорів визначено, що ціна упаковки включена у вартість товару.
Тобто, умовами договорів передбачено покладення таких витрат як пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням саме на Продавця товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.
Більш того позивач надав докази звернення його 04.10.2024 року з листом до продавця ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO з метою підтвердження вартості пакування товару, а також отримання відомостей щодо того, чи входить ця вартість у вартість самого товару. На вказаний лист позивач отримав відповідь, про те, що упаковка та маркування товару вказується в контракті в першу чергу через юридичні зобов'язання ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO маркувати біг-беги деклараціями. Сама ціна упаковки входить у вихідну ціну товару, і ніде не вказана, оскільки вона не є предметом договірних зобов'язань.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності вимоги відповідача щодо надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, з огляду на включення вартості пакування до ціни товару.
Щодо тверджень відповідача про неможливість визначення митної вартості товарів через вказання у наданому позивачем сертифікаті про походження від 30.09.2024 №14.03.3/10971-2024 загальної кількості вантажу за кількома комерційними документами, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів, суд зазначає наступне:
Судом встановлено, що згідно укладених товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» з виробником мінеральних добрив ELIXIR ZORKA MINERALNA DUBRIVA DOO зовнішньоекономічних договорів № UKR 12-09/2024 від 12.09.2024 р. та № UKR 29-05/2024 р. від 29.05.2024 р., ELIXIR ZORKA MINERALNA DUBRIVA DOO зобов'язувався поставити позивачу мінеральні добрива. За умовами вказаних вище договорів остаточна кількість поставлених продуктів повинна відповідати кількості, зазначеній у коносаментах.
Також умовами укладених договорів передбачено, що Продавець разом із товаром передає Покупцю усі необхідні документи в достатній кількості копій, а саме: оригінал комерційного інвойса, пакувальний лист, заяву виробника, коносамент та сертифікат походження.
Позивач у відповідь на запитувану митним органом інформацію повідомив, що на виконання укладених договорів Продавцем були здійснені часткові поставки товарів. Так, Продавець організував поставку товарів двома баржами M/V STARK та LUDORF SEN та надав сертифікат походження на товар, який знаходився в цих баржах, та в якому вказав три Інвойса: 21.09.2024 № 245675410073, 245675410074, 245675410076.
Згідно ст. 41 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Наданим позивачем сертифікатом підтверджено країну походження товару, поставка якого здійснювалась на підставі інвойсів від 21.09.2024 року № 245675410073, 245675410074, 245675410076, про що зазначено в самому сертифікаті.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає безпідставними доводи митного органу про неможливість визначення митної вартості товарів через відсутність змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів.
Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами частини другої статті 53 Митного кодексу України сертифікат походження не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Що стосується тверджень митниці про те, що надані сертифікати якості від 23.09.2024 №P85/24, №P87/24 є загальними сертифікатами виробника та не мають прив'язки до задекларованої партії вантажу, слід зазначити наступне:
Сертифікат якості (паспорт якості виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Фактично надані позивачем сертифікати якості продукції є посвідченням про якість продукції, оскільки сертифікат містить назву виробу, масу, фізико-хімічні показники.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки відомості сертифікатів якості товарів не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган також посилався на те, що у наданих позивачем зовнішньоекономічних договорах від 29.05.2024 року №UKR 29-05/2024 та від 12.09.2024 року №UKR 12-09/2024 сторонами не підписані аркуші, а також такі договори містять ознаки неодноразового копіювання, що, на думку митного органу, може свідчити, що дані документи можуть містити ознаки підробки.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що сумніви митного органу щодо належності наданих копій контракту, зокрема, стосовно наявності слідів неодноразового сканування/копіювання, не мають обґрунтованого характеру.
Не підписання сторонами контракту усіх його сторінок не може бути обґрунтованим сумнівом для витребування додаткових документів, враховуючи, що чинне законодавство України не містить переліку вимог до зовнішньоекономічного договору в частині завірення печатками підприємств та підписами їх уповноважених осіб кожної сторінки контракту.
Дослідивши зміст контрактів №UKR 29-05/2024 та від 12.09.2024 року №UKR 12-09/2024 колегія суддів встановила, що вони належним чином засвідчені підписами покупця і продавця на останніх сторінках, скріплені печатками.
Надані до митного оформлення контракти містить всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, а доводи митниці про наявність обґрунтованих підстав вважати, що дані документи можуть містити ознаки підробки, є припущенням відповідача, на якому не може базуватися будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що наявність розбіжностей, про які йдеться в спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів спростовуються матеріалами справи, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції.
Ще однією підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів митний орган вказав на те, що продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі інтернет керівник ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній "ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, що не відображено у ДМВ.
Судом встановлено, що позивач є українською компанією та є резидентом України, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин України ОСОБА_2 ТОВ «Еліксир Україна» є постачальником мінерально азотно-фосфорних добрив виробництва ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO (Сербія).
Як вказував позивач, після ввезення на територію України та розмитнення добрив ТОВ «Еліксир Україна» здійснює їх реалізацію на території України для внутрішнього покупця.
У наданих митному органу листах на вимогу про надання додаткових документів позивач повідомив митний орган про те, компанія ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO є виробником мінерального добрива та резидентом країни Сербія, що має свого бенефіціарного власника.
Позивач вказав, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO, саме дана компанія входить в групу компаній Elixir Group (https://www.elixirgroup.rs/en/member-companies/elixir-zorka/).
Також позивач зазначив, що ТОВ «Еліксир Україна» веде господарську діяльність з ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO на підставі зовнішніх економічним договорів. При цьому ТОВ «Еліксир Україна» не укладало будь-яких договорів, в тому числі комісійних, на поставку добриво конкретному покупцю, резиденту країни Україна, тому позивач повідомив про неможливість надання інформації щодо договірних відносин з третіми господарськими організаціями, у зв'язку з відсутністю таких договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано жодного доказу у підтвердження власних доводів про те, що ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній "ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками та є пов'язаними між собою особами.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що позивач неодноразово надавав митному органу висновок ДП «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» за вих. № 3-1/866 від 16.07.2024 р., відповідно до якого вбачається, що вартість товару в сумі 359,00 Євро за поставлений товар на умовах поставки CIF Кілія, Україна є підтвердженою ціною.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15 зазначив, що приписи чинного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз'яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.
У постанові від 04.11.2021 року у справі № 120/2634/19-а Верховний Суд звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб'єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, та містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Колегія суддів доходить висновку про безпідставність тверджень митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, які підтверджують числове значення митної вартості, оскільки це не відповідає фактичним обставинам.
В той же час відповідачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Таким чином, товариством було подано до митниці пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийняті рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару.
На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024 року; № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024 року; № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024 року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук