П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1724/25
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 1.01.2020р. по 18.03.2020р. включно, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1.01.2020р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 1.01.2020р. по 18.03.2020р. включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1.01.2020р. - 2 102грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 21.03.2020р. по 31.12.2020р. включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1.01.2020р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 21.03.2020р. по 31.12.2020р. включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1.01.2020р. - 2 102грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 1.01.2021р. по 16.08.2021р. включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1.01.2021р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 1.01.2021р. по 16.08.2021р. включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1.01.2021р. - 2 270грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ від 30 серпня 2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона проходила військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_2 з 6.07.2019р. по 18.03.2020р. та з 21.03.2020р. по 16.08.2021р. у ВЧ НОМЕР_3 .
Водночас під час проходження служби позивачу невірно нараховували та виплачували грошове забезпечення - без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року, у зв'язку із чим представник позивачки направив до відповідачів відповідні запити щодо перерахунку грошового забезпечення.
Однак, листами за №18956 від 26.11.2024р. та №1/1097 від 9.12.2024р. їй було відмовлено у задоволенні вказаних запитів.
Не погодившись із такими діями відповідачів, вважаючи їх протиправними та незаконними, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020р. по 18.03.2020р., а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1.01.2018р., на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року).
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 18.03.2020р., а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29 січня 2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.03.2020р. по 16.08.2021р., а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1.01.2018р., на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року).
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 21.03.2020р. по 31.12.2020р., а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29 січня 2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 1.01.2021р. по 16.08.2021р., а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати в частині відмови та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення скарги ВЧ НОМЕР_1 та про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 із частковим скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям в цій частині нової постанови, про часткове задоволення адміністративного позову та зміни 3 і 5 абзаців резолютивної частини, в іншій частині рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що посадовий оклад позивачки, оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 29.01.2020р. по 16.08.2021р. мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»). З тих самих мотивів обґрунтовані вимоги і про неправильне обчислення інших складових грошового забезпечення (розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення).
При цьому, суд допустив описку в 3 абзаці резолютивної частини, зазначивши про необхідність здійснення розрахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 29.01.2020р..
Що стосується вимог про виплату коштів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, то суд зазначив, що оскільки станом на дату розгляду справи перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу не здійснено, нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів стосується правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує в частині відмови щодо вимог про компенсацію втрати частини доходів та змінює в частині допущеної описки в 3 та 5 абзацах резолютивної частини.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 у період з 6.07.2019р. по 18.03.2020р. проходила військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_2 ; у період з 21.03.2020р. по 16.08.2021р. - у ВЧ НОМЕР_3 , яка з 1.01.2020р. перебуває на фінансовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_1 , згідно з розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово - економічного управляння ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2019р. №116/14/1/1515.
Позивачка вважала, що грошове забезпечення виплачувалось їй не у повному обсязі через невірний розрахунок, у зв'язку із чим вона звернулась до відповідачів із відповідними запитами про надання документів та перерахунку грошового забезпечення
Однак, листами за №18956 від 26.11.2024р. та №1/1097 від 9.12.2024р. відповідачами надано відповідь про відмову у перерахунку та частково надано запитувані документи.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та незаконними, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військових частин у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991р. №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017р. КМУ прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1.03.2018р..
Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови № 704).
Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
21.02.2018р. КМУ прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103), якою внесені зміни до Постанови №704, зокрема, п.4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п.6 Постанови №103).
Постанова №103 набула чинності 24.02.2018р..
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови КМУ №704.
З огляду на це, колегія суддів вважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020р. (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18) положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у відповідний рік).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21.
Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2018р. встановлено на рівні 1 762грн..
При цьому, відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2020р. - 2 102грн..
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2021р. - 2 270грн..
Вказане свідчить, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262 у 2020 та 2021 роках є більшим ніж в 2018 році.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії військових частин щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020р. по 16.08.2021р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є протиправними.
Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідачів провести нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020р. по 16.08.2021р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Що стосується доводів позивача про необхідність здійснювати перерахунок грошового забезпечення позивачки саме з 1.01.2020р., а не з 29.01.2020р., то судова колегія вважає таку позицію необґрунтованою та безпідставною, оскільки, як вже зазначалось вище, в даному випадку саме з 29.01.2020р. було відновлено дію положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що виплата інших додаткових видів грошового забезпечення за 2020-2021 роки повинна здійснюватися, виходячи із виплаченого грошового забезпечення за цей період, у зв'язку із чим всі додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія), які виплачені у спірний період, також мають бути перераховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, та виплачені в частині недоплачених сум.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що суд першої інстанції допустив описку, а саме в 3 та 5 абзацах резолютивної частини рішення помилково зазначив про здійснення перерахунку грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29 січня 2020 року, а тому вважає за необхідне рішення суду в цій частині змінити.
Що стосується позовних вимог про компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, то судова колегія виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44, цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Судова колегія зазначає, що аналіз наведених вище пунктів 2 - 3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі ПК України), де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині вимог про зобов'язання відповідача перерахувати і виплати позивачу грошове забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб є передчасним.
Однак, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 27.07.2023р. у справі №380/813/22 зазначав, що аналіз пунктів 2-3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, Верховний Суд констатував, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27.09.2023р. у справі №420/23176/21, від 27.09.2023р. у справі №420/23176/21, від 31.01.2024р. у справі №320/6441/22, від 18.04.2024р. у справі №160/10789/22 та від 30.04.2024р. у справі №360/700/23.
У даному випадку спірним питання у даній справі є безпосередній перерахунок грошового забезпечення, а не його складової (індексації), у зв'язку із чим апеляційний суд вважає вказаний висновок застосовним до спірних правовідносин.
У зв'язку із зазначеним, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог та змінити 3 та 5 абзаци резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025р. змінити у третьому та п'ятому абзаці резолютивної частини, зазначивши правильно «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року», замість помилкового «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29 січня 2020 року».
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025р. скасувати в частині відмови.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 18.03.2020р., а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше проведених виплат, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 21.03.2020р. по 31.12.2020р., а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше проведених виплат, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 1.01.2021р. по 16.08.2021р., а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням раніше проведених виплат, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
В.О. Скрипченко