П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25337/24
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
У серпні 2024р. ТОВ «ДАНН.» звернулося до суду із позовом до Одеської митниці, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000095/2 від 2.08.2024р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500080/2024/000296 від 2.08.2024р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України позивачем до Одеської митниці подана митна декларація №24UA500080009197U0 з визначеною декларантом вартістю товару. Проте, за результатами митного оформлення митним органом 2.08.2024р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500080/2024/000095/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000296.
Позивач із вказаними рішеннями митного органу не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, оскільки документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст.53 МК України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню.
Позивач вважає, що вказане свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в бік збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.
Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000095/2 від 2.08.2024р..
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500080/2024/000296 від 2.08.2024р..
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ДАНН.» сплачений судовий збір у розмірі 4 844,8грн..
Не погодившись із даним судовим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог статті 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару, що є підставою для визнання рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000095/2 від 2.08.2024р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000296 від 2.08.2024р. такими, що не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 1.02.2024р. між ТОВ «ДАНН.» (Покупець) та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) (Продавець) укладено договір поставки товару №AUG-00D/2 (а.с.50-55).
Відповідно до п.2.1 вказаного Договору Продавець зобов'язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму. Продавець гарантує, що товар, який поставляється, знаходиться у його власності. Товар не обтяжений арештом, заставою, не знаходиться у найму та інше.
2.08.2024р. позивач для здійснення митного оформлення товару: №1 Меблі для сидіння, які обертаються, з регульованою висотою. Стілець комп'ютерний, оббитий, з металевими ніжками - 138шт. Торговельна марка : TIANJIN NOKA FURNITURE. Країна виробництва : CN. Виробник : TIANJIN NOKA IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY та №2 Меблі для сидіння з металевим каркасом, оббиті. Стілець обідній, оббитий, з металевими ніжками -1 550шт. Торговельна марка : TIANJIN NOKA FURNITURE. Країна виробництва : CN. Виробник : TIANJIN NOKA IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY, подав до Одеської митниці МД за №24UA500080009197U0 (а.с.63-65).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
Одеською митницею відправлено повідомлення декларантові, в якому митним органом відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.153)
У відповідь на повідомлення відповідача декларантом надіслано лист №39235/1 від 2.08.2024р., разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості: прайс б/н від 22.07.2024р., експертне дослідження №535/24 від 2.08.2024р., експортна декларація №336720240502938667 від 3.05.2024р., комерційні пропозиції (а.с.150).
2.08.2024р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000095/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000296 (а.с.81-84).
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями митного органу та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність прийнятих спірних рішень, з урахуванням підстав, з якими позивач просить визнати їх протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.п.23,24 ст.4 МКУ встановлено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МКУ, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами ст.50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За змістом ч.1 ст.51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст.52 МКУ передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
У той же час, відповідно до ч.ч.5,6 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як визначено в ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставами для здійснення відповідачем коригування митної вартості стало те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, зокрема: згідно п.2.3, п.3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів,- визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів, - що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. 2.08.2024р. декларант додатково надіслав: прайс від 22.07.2024р. б/н та комерційну пропозицію продавця б/н без дати, в яких відсутня інформація щодо артикулів, якості (матеріал виготовлення), торгівельної марки та виробника товару, і умови поставки в яких EXW Китай - не відповідають умовам поставки CPT в наданій копії митної декларації країни відправлення від 3.05.2024р. №336720240502938667; експертне дослідження від 2.08.2024р. №535/24, у висновку якого зазначене посилання на скрін з інтернет сайту з ринковими цінами на товар без зазначення торгівельної марки за пропозиціями інших виробників. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
Щодо посилань митного органу на відсутність в комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформації щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п.2.3 Договору №AUG-00D/2 опис товару, його загальна кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.
Погоджені обсяги та асортимент Товару вказуються у Специфікації (п.3.1 Договору №AUG-00D/2).
Згідно із п.3.3 Договору №AUG-00D/2 якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам) та встановлюється на підставі Специфікації.
Проаналізувавши вказані положення Договору №AUG-00D/2, судова колегія зазначає, що сторонами вказаного Договору не визначено зазначення в специфікаціях інформації безпосередньо щодо торгівельної марки, виробника, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів.
Колегія суддів вказує, що відсутність у комерційному інвойсі і специфікації до договору інформації щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів не позбавляє можливості митний орган ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
Так, у поданій МД за №24UA500080009197U0 вказана інформація щодо торговельної марки, виробника та артикулів задекларованих товарів. Також, опис товару (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника) задекларованого товару зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.
Щодо твердження відповідача про те, що у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару, то колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки у пакувальному листі міститься номер та дата інвойсу: №158/07/2024 від 23.07.2024.
Окрім того, у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору, а саме: №AUG-00D/2 від 1.02.2024р..
Також у вказаному пакувальному листі зазначено номер контейнеру: TLLU5294748, що відповідає відомостям, зазначеним у CMR.
Колегія суддів зазначає, що при сукупному аналізі наданих до митного органу документів, можливо здійснити співставлення встановленої інформації та дійти висновку щодо їх прямого зв'язку.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що законодавством не встановлені вимоги до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми).
Щодо посилання відповідача на те, що у прайсі від 22.07.2024р. б/н та комерційну пропозицію продавця б/н без дати, в яких відсутня інформація щодо артикулів, якості (матеріал виготовлення), торгівельної марки та виробника товару, і умови поставки в яких EXW Китай - не відповідають умовам поставки CPT в наданій копії митної декларації країни відправлення від 3.05.2024р. №336720240502938667, судова колегія зазначає наступне.
По-перше, прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов'язковими документами, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджують вартість імпортованого товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.03.2020р. у справі №825/15796/16, від 1.03.2023 у справі №420/18880/21.
Комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, до якого не встановлено будь-які законодавчі вимоги.
Відтак, вищевказані зауваження митного органу стосовно форми та змісту прайс-листа та пропозиції судова колегія вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.
Що стосується твердження митного органу про те, що в експертному дослідженні від 2.08.2024р. №535/24 зазначене посилання на скрін з інтернет сайту з ринковими цінами на товар без зазначення торгівельної марки за пропозиціями інших виробників, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається із проведеного дослідження, експерту було поставлене наступне запитання: Визначить вартість товару - стільці, умови поставки DPU KYIV, виробник TIANJIN NOKA IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG - 00D/2 від 01.02.2024 року, інвойсу № 158/07/2024 від 23.07.2024 року, пакувального листа № 158/07/2024 від 23.07.2024 року, CMR б/н від 30.07.2024 року, згідно наданих документів ?
Висновок експертного дослідження від 2.08.2024р. №535/24 проведений щодо товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо вищевказаного товару та характеристик на аналогічні товари. При цьому, в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару.
Експертом повністю розписано і зазначено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині також немає.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Отже, як встановлено під час апеляційного розгляду, сума вартості поставки товару відповідно до специфікації №39235 від 23.07.2024р. складає 16 444,44дол.США та відповідає вартості товару згідно із інвойсом №158/07/2024 та відображена декларантом у митній декларації. Окрім того, види і кількість товару зазначені у митній декларації відповідають виду та кількості товару, що зазначений у специфікаціях та інвойсах, що дозволяє ідентифікувати товар з метою його митного оформлення.
Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ДАНН.» митної вартості товару судом не встановлено.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч.2 ст.53 МКУ, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митних деклараціях.
Що стосується обраного митним органом методу митної вартості, то судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За змістом ст.64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №820/17417/14, від 4.09.2018р. у справі №818/1186/17.
Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.
При цьому, інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої товариством митної вартості товару, не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ДАНН.», визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500080/2024/000095/2 від 2.08.2024р. та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500080/2024/000296 від 2.08.2024р..
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко