П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 жовтня 2025 р. Категорія: 108020000м. ОдесаСправа № 420/14548/25
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі № 420/14548/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом якого позивач просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5262/15-32-07-01-19 від 05.02.2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на прибуток» на загальну суму 2 733 069, 00 грн. (2 484 608, 00 грн. грошового зобов'язання + 248 461, 00 грн. штрафних санкцій); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5267/15-32-07-01-19 від 05.02.2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість» із вироблених в Україні товарів (робіт, услуг) на загальну суму 61 353, 00 грн. (55 776, 00 грн. податкового зобов'язання + 5 578, 00 грн. штрафних санкцій); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5274/15-32-07-01-19 від 05.02.2025 року, яким застосовано штраф в розмірі 27 888, 00 грн. та 595 738, 00 грн., мотивуючи його тим, що висновки Акту перевірки зроблені без належного дослідження первинних документів ТОВ “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР», без належного вивчення умов провадження господарської діяльності ТОВ “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР» та вони повністю ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, тоді як затверджені наказом ДПС України від 25.02.2021 р. № 244 “Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на документування виявлених порушень» прямо забороняють обґрунтовувати наявність контролюючі органи, та порушень з боку платника податків подібними припущеннями, а, навпаки, вимагають щоб доведення правомірності висновків перевірки було переконливим, логічним, аргументованим, а тому не передбачають застосування негативних наслідків у вигляді нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5262/15-32-07-01-19 від 05.02.2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на прибуток» на загальну суму 2 733 069, 00 грн. (2 484 608, 00 грн. грошового зобов'язання + 248 461, 00 грн. штрафних санкцій). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5267/15-32-07-01-19 від 05.02.2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість» із вироблених в Україні товарів (робіт, услуг) на загальну суму 61 353, 00 грн. (55 776, 00 грн. податкового зобов'язання + 5 578, 00 грн. штрафних санкцій). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 5274/15-32-07-01-19 від 05.02.2025 року, яким застосовано штраф в розмірі 27 888, 00 грн. та 595 738, 00 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР» судовий збір у сумі 30 280, 00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
07 жовтня 2025 року П'ятим апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року по справі № 420/14548/25, - залишити без змін.
09.10.2025 року представником позивача заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що заяву належить задовольнити з наступних підстав:
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі справа № 320/5750/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Згідно матеріалів справи на підтвердження наданих послуг надано договір про надання правової допомоги від 11 червня 2025 року, Акт здачі-приймання робіт № 02 від 08.10.2025 року.
Оцінюючи доводи заявника, якими обґрунтовано реальність надання послуг, колегія суддів зазначає, що час та види наданих послуг, зазначені в договорі від 11.08.2024 є співмірними з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, враховуючи, наявність визначеної судової практики, кількість підготовлених і поданих представником позивача заяв до суду, їх складність та об'ємність, витрачений час, суд зазначає, що сума витрат у розмірі 6 000 грн. є пропорційною наданим послугам.
Відтак, на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягає стягненню 6 000 грн. понесених судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн., що відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Прийняти додаткову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) судові витрати у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕМЕРАЛД СПОРТКАР» (ЄДРПОУ 33215583).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький