Справа № 286/3847/25
Провадження № 1-кс/286/648/25
29 жовтня 2025 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю дізнавача ОСОБА_3 ,
користувача ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025065500000192 від 24.10.2025 , -
Дізнавач сектору дізнання відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна та просить накласти арешт на причіп марки ГКБ 818, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та був вилучений 24.10.2025 під час огляду місця події і зберігає у собі сліди кримінального правопорушення, шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном, залишивши на відповідальне зберігання у відділі поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, мотивуючи тим, що у провадженні сектору дізнання ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065500000192 від 24.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.10.2025 близько 10 години на автодорозі Овруч-Словечне поблизу с. Черепин Овруцької ТГ Коростенського району працівниками поліції було зупинено колісний трактор з причепом, під керуванням ОСОБА_8 , при огляді якого на причепі марки ГКБ 818, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено номер шасі, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, після чого вказаний причіп було вилучено та поміщено на зберігання до відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, що в м. Овруч Коростенського району Житомирської області для з'ясування всіх обставин події.
Таким чином, встановлено, що даний причіп являється предметом кримінального правопорушення, оскільки не було встановлено ідентифікаційний номер (шасі), який в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 23.10.2014 зазначений з ідентифікаційним номером НОМЕР_3 , що унеможливлює ідентифікувати транспортний засіб.
З метою належного збереження речових доказів, а також з врахуванням того, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, виникає необхідність у арешті майна з метою належного збереження речових доказів.
В судовому засіданні дізнавач клопотання підтримав та просить його задовольнити, з наведених в ньому підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Клопотання просить задовольнити.
Користувач майна - ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що вказаний причіп був куплений з документами на металобазі як металобрухт і використовувся в сільському господарстві.
Вислухавши пояснення та позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Згідно п.4 ч.2 ст. 40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
24.10.2025 відомості про те, що 24.10.2025 близько 10 години на автодорозі Овруч - Словечне поблизу с. Черепин Овруцької ТГ Коростенського району працівниками поліції було зупинено колісний трактор з причепом під керуванням ОСОБА_8 , при огляді якого на причепі марки ГКБ 818, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено номер шасі, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025065500000192 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, що вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З копії протоколу огляду місця події від 24.10.2025 вбачається, що під час огляду ділянки автомобільної дороги Овруч - Словечне поблизу с. Черепин Коростенського району Житомирської області у період часу з 10 год. 10 хв. до 10 год. 45 хв. було виявлено трактор марки LS, д.н.з. НОМЕР_4 , з причепом-самоскидом, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «ГКБ» моделі 818. При огляді причепа було виявлено відсутність номера шасі, після чого вказаний причіп було вилучено та поміщено до майданчику зберігання транспортних засобів ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Постановою дізнавача СД ВП №1 Коростенського РУП від 24.10.2025, вилучений в ході проведення огляду місця події причіп марки ГКБ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025065500000192, приєднано до матеріалів кримінального провадження та поміщено на зберігання на територію відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, що підтверджується копією постанови.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , причіп ПР-Самоскид-Е, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_6 , належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_1 .
Статтями 7,16 КПК України закріплено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження є арешт майна.
В ч.3 ст.132 КПК України законодавець закріпив, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
При накладенні арешту повинні враховуватись одночасно його мета, завдання і підстави (ст.170 КПК України) та інші передбачені законом обставини (ст.173 КПК України).
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна ( ч. 11 ст. 170 КПК України).
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.
В ст. 173 КПК України законодавець закріпив, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Оцінюючи наявність підстав для накладення арешту в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя, з врахуванням досліджених матеріалів, долучених до клопотання, приходить до висновку, що слідчим доведено наявність розумних підозр вважати, що причіп марки ГКБ 818, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучений 24.10.2025 в ході проведення огляду місця події на автомобільній дорозі сполученням Овруч - Словечне поблизу с. Черепин Коростенського району Житомирської області, може бути предметом скоєння злочину, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, містить сліди кримінального правопорушення та наявні ризики, передбачені ст. 170 КПК України, а саме передача (відчуження), перетворення, а тому приходить до переконання, що клопотання дізнавача про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Пояснення користувача причепа не може бути покладено в основу рішення у справі, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами.
Таким чином, за встановлених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Поряд з тим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на причіп марки ГКБ 818, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та був вилучений 24.10.2025 під час огляду місця події та зберігає у собі сліди кримінального правопорушення, шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном та залишити на відповідальне зберігання у відділі поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1