Справа № 283/2714/25
Провадження №1-кп/283/346/2025
30 жовтня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.10.2025 за № 12025065510000134, по обвинуваченню:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Берестівець Уманського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , несудимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,-
встановив:
ОСОБА_2 наприкінці вересня 2024 року, перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, надав невстановленій особі на ім'я ОСОБА_3 зображення власної фотокартки у цифровому вигляді та свої персональні дані для подальшого виготовлення підробленого посвідчення водія на власне ім'я для підтвердження права керування транспортними засобами категорії «В» та «С».
Після цього, через декілька днів, ОСОБА_2 отримав вищевказаної особи на ім'я ОСОБА_3 підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 4649 від 13.02.2024 року на ім'я « ОСОБА_2 » з метою його подальшого використання.
В подальшому 07.10.2025 року приблизно о 11 годині 41 хвилині ОСОБА_2 , перебуваючи на автодорозі Черняхів-Малин-Термахівка, поблизу с. Горинь Коростенського району Житомирської області, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 4649 від 13.02.2024 року на ім'я « ОСОБА_2 » з відмітками про дозвіл на керування транспортними засобами категорій «В», «С», є підробленим, пред'явив вищевказане підроблене посвідчення водія працівникам сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Тим самим він використав завідомо підроблений документ для посвідчення своєї особи та підтвердження права керування транспортним засобом.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України за ознаками пособництва в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою використання його іншою особою та за ч. 4 ст. 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документа.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ст. 302 КПК України.
До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 від 17.10.2025 року, в якій він, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , беззастережно визнав винуватість у пособництві в підробленні посвідчення та у використанні завідомо підробленого документа, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінальних проступків, був ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Судом досліджено письмові докази, подані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 :
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення 07.10.2025 року відомостей про кримінальне правопорушення № 12025065510000134 за ч. 4 ст. 358 КК України та про внесення 16.10.2025 року відомостей про кримінальне правопорушення № 12025065510000138 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України;
- постанова прокурора від 16.10.2025 року про об?єднання кримінальних проваджень № 12025065510000134 від 07.10.2025 року за ч. 4 ст. 358 КК України та № 12025065510000138 від 16.10.2025 року за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України;
- протокол огляду місця події з доданою фототаблицею від 07.10.2025 року, відповідно до якого на автодорозі Черняхів-Малин-Термахівка, поблизу с. Горинь Коростенського району Житомирської області, було оглянуте посвідчення водія, яке працівникам поліції видав ОСОБА_2 . Під час огляду було встановлено, що дане посвідчення серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 4649 від 13.02.2024 року на ім'я « ОСОБА_2 » з відмітками про дозвіл на керування транспортними засобами категорій «В», «С»;
- висновок експерта № СЕ-19/106-25/18814-ДД від 08.10.2025 року, відповідно до якого надане на експертизу посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 4649 від 13.02.2024 року на ім'я « ОСОБА_2 », виготовлене комбінованим способом з використанням термотрансферного та сублімаційного способів друку. Воно не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу;
- лист Головного сервісного центру МВС № 31/35228-25469-2025 від 10.10.2025 року, згідно якого станом на 09.10.2025 року в Єдиному режавному реєстрі МВС відсутня інформація про видачу посвідчення на ім?я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посвідчення водія серії НОМЕР_2 було видано 19.01.2022 року ТСЦ МВС № 4444 на ім?я іншої особи;
- відеозапис з відеокамери службового автомобіля відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області на якому зафіксовано зупинку працівниками сектору реагування патрульної поліції автомобіля марки «Renault Logan» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 13.10.2025 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 13.10.2025 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 10.10.2025 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.10.2025 року;
- повідомлення про підозру від 16.10.2025 року;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 16.10.2025 року.
Досліджені докази підтверджують встановлені судом обставини кримінального правопорушення.
Оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою використання його іншою особою та у використанні завідомо підробленого документа, повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Крім того, судом досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме:
- вимога про судимості, відповідно до якої ОСОБА_2 не судимий;
- військовий квиток, відповідно до якого ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ;
- акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_2 у 2024 році самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ;
- характеристика з місця військової служби, згідно якої ОСОБА_2 за місцем несення військової служби характеризується негативно.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесено до кримінальних проступків, суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
Відповідно до положень статті 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу.
Остаточне покарання ОСОБА_2 суд призначає на підставі ст. 70 КК України, оскільки в його діяннях міститься сукупність кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, становлять 2764 гривні 20 копійок.
Питання речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави процесуальні витрати по залученню експерта у розмірі 2764 гривні 20 копійок.
Речовий доказ:
-посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 4649 від 13.02.2024 року на ім'я « ОСОБА_2 » - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 08.10.2025 року на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 4649 від 13.02.2024 року на ім'я « ОСОБА_2 », скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання з урахуванням вимог, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1