Справа № 279/6300/25 провадження №3/279/1839/25
27 жовтня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бродниця Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 від 20.02.1996 року, за ст.204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЧЦП №047719 від 12.10.2025 року, за ст.204-1 ч.2 КУпАП, 12.10.2025 року о 14 год. 45 хв. на автодорозі М-07 в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1359 (до лінії державного кордону 48 км) на північній околиці н.п.Коростень (Україна) було зупинено транспортний засіб "Сітроен" реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому слідували в якості пасажирів громадяни України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які рухалися у бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону. Тобто вчинили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Респубіку Білорусь. У зв'язку зі збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між РБ та Україною закриті, дані громадяни порушили вимоги статті 9 Закону України «Про Державний кордон України», чим вчинили адміністративне правопорушення за ст.204-1 ч.2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою, тому справу розглянуто у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Адміністративна відповідальність за ст.204-1 ч.1 КУпАП настає за перетинання (закінчене правопорушення) або спробу (замах на вчинення правопорушення) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частина 2 ст.204-1 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідальність за намір (бажання вчинити) незаконного перетинання кордону вказаною нормою не передбачено.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно ст.12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.
Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктивною стороною вказаного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
У справі вказаної категорії суд повинен встановити наявність в діях правопорушника факту перетину або спроби перетину ним державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Згідно положень статей 1, 3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, до протоколу додано рапорт інспектора прикордонної служби, зміст якого відображає зміст фабули події, зазначеної у протоколі, пояснення ОСОБА_1 , заява ОСОБА_1 , схема виявлення правопорушення, довідка щодо проведення первинного опитування осіб, серед яких зазначено і ОСОБА_1 .
Однак, вказані докази не містять жодних даних щодо спроби ОСОБА_1 вчинити дії, спрямовані на перетин державного кордону, тому не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення вказаною особою умисних дій, спрямованих на спробу перетинання державного кордону України.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був затриманий на відстані 48 км від кордону.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Коростенський район Житомирської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України», встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до пп.7, 8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Разом з тим, як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 було виявлено на відстані 48 км від лінії державного кордону, тобто, на місці, яке в силу наведених положень Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, не відноситься до прикордонної смуги, яка становить смугу завширшки 5 км від державного кордону.
Доказів про те, що прикордонна смуга у вищезазначеному розмірі знаходиться у місці, де було виявлено ОСОБА_1 , не подано, у протоколі взагалі не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 з метою спроби незаконного перетинання державного кордону України, які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, крім того, що рухався у транспортному засобі у напрямку державного кордону.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене, матеріали справи не містять об'єктивних, достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 було вчинено спробу перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що суду не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а згідно змісту протоколу він лише мав намір перетнути державний кордон, відповідальність за що узагалі не передбачена ст.204-1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись 204-1, 247, 280, 283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.204-1 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя