Справа № 279/6533/25
1-кп/279/726/25
іменем України
30 жовтня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025060490000598 від 10.08.2025 року за ст.186 ч.4 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростень, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, має інвалідність 2 групи, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
09.08.2025 близько 19 годин ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що на території України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_7 та в ході спілкування ОСОБА_8 запропонував піти до домоволодіння ОСОБА_9 . Прибувши за місцем проживання ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_3 та перебуваючи на території домоволодіння потерпілого у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення відкритого заволодіння майном ОСОБА_9 .. Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_4 з приміщення гаражу, що знаходиться на території вказаного домоволодіння вивів велосипед марки "ХВЗ", модель "Україна", чорного кольору, який належить ОСОБА_9 , ігноруючи вимогу останнього щодо повернення майна, відкрито викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_9 , та залишив місце злочину, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на суму 1600 гривень.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.186 ч.4 КК України внесені до ЄРДР 10.08.2025 року.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено судово-психіатричну експертизу, експертами КНП КОР "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання".
Згідно висновку вказаної екпертизи № 280 від 13.10.2025 встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на розлади особистості та поведінки органічного генезу з судомними нападами та когнітивними порушеннями, за МКХ -10 (F 07.83), не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час страждає на розлади особистості та поведінки органічного генезу з судомними нападами та когнітивними порушеннями, за МКХ -10 (Б 07.83), за своїм психічним станом на даний час не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.
Особа, щодо якої вирішується питання застосування примусових заходів медичного характеру, підтвердив, що з приміщення сарая вивів велосипед, який належить потерпілому.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши докази та оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2,3 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
В силу ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
За змістом ч.ч.1,2 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому поряду; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ч.1 ст.513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Факт вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України, підтверджується сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду місця події від 09.08.2025, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 під час проведення якого виявлено велосипед марки "Україна" чорного кольору;
- протоколом огляду речей та документів від 10.08.2025, під час проведення якого зафіксовано велосипед торгівельної марки "Україна", який перебував у користуванні, та був придбаний у 2024 році за 2000 гривень і з того часу постійно перебував в експлуатації. Вказаний велосипед чорного кольору із сидінням коричнево-чорного кольору, багажником червоного кольору, має пошкодження у вигляді розірвання бризговика. На велосипеді наявний номер рами 81г238992 та наявні два колеса із покришками марки "NYLON", діаметр колес -28 дюймів 47-622 (28x1.75), на велосипеді наявні потертості а саме: на рамі, а також сліди іржі та забруднення на рамі, колесах, рулю;
- показами потерпілого ОСОБА_9 , про те, 09 серпня 2025 року у вечірній час він знаходився біля будинку та до нього до домоволодіння прийшли троє чоловіків, зокрема чоловіка на ім'я ОСОБА_10 (раніше знайомий потерпілому ОСОБА_10 був разом з двома молодими хлопцями). ОСОБА_10 почав вимагати повернення коштів, потім ОСОБА_10 штовхнув потерпілого рукою в область лівого плеча та сказав відкрити сарай та запитав чи є у потерпілого алюміній чи мідний дріт, на що потерпілий відповів що немає. В сараї знаходилися речі, а саме дріт металевий, який був скручений, велосипед "Україна" чорного кольору. Тоді ОСОБА_10 забрав велосипед. Потерпілий звернувся до поліції та повідомив про цю ситуацію;
- протоколом впізнання за фотознімками проведеного за участю потерпілого ОСОБА_9 , в ході якого він впізнав ОСОБА_4 , як того хто забрав велосипед;
- протоколом слідчого експерименту проведеного за участю потерпілого ОСОБА_9 який розповів та показав, яким чином ОСОБА_4 заволодів його' майном та де в цей час перебували хтопці, які прийшли разом з ОСОБА_4 ;
- висновком експерта Коростенської філії Державної спеціалізованої установи "Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи" №149 від 18.08.2025 по факту наявності тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 , а саме - синець по передній поверхні лівого плечевого суглоба з переходом на передню поверхню вверх лівого плеча, рохміром 7*5 см, блідо-коричневого кольору, невизначеної форми, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень для утворення тілесного ушкодження необхідно не менше 1 удару, останні могли утворитися у термін та за обставин зазначених у постанові;
- висновком експерта Коростенської філії Державної спеціалізованої установи "Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи" №189 від 27.|08.2025 року в якій зазначено, що покази потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідають та не суперечать щодо механізму спричинених йому тілесних ушкоджень;
- висновком Житомирського НДЕКЦ МВС №СЕ-19/106-25/15049-ТВ від 20.08.2025 року встановлено, що ринкова вартість велосипеда торгівельної марки "ХВЗ" модель "Україна 28" станом на 09.08.2025 року становить 1600 грн.;
- показами свідка ОСОБА_11 про те, що 10.08.2025 року, який повідомив, що 09 серпня 2025 року близько 20 години вечора свідок знаходився за місцем свого проживання та до його будинку прийшов його племінник, ОСОБА_4 разом з двома невідомими хлопцями та племінник запропонував свідку придбати у нього велосипед марки "Україна" та свідок подумавши погодився, після цього передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 гривень та ОСОБА_10 з невідомими хлопцями пішов у невідомому напрямку;
- показами свідка ОСОБА_12 від 25.08.2025 про те, що 09 серпня 2025 року близько 17 години вечора він разом з приятелем ОСОБА_13 зустріли відомого ОСОБА_10 , який покликав хлопців з собою піти забрати борг у чоловіка на ім'я ОСОБА_14 та свідок повідомив коли вони прийшли до будинку ОСОБА_10 викликав ОСОБА_14 та почав з ним сваритися та вході сварки ОСОБА_10 зі слів с почав наносити удари по тілу потерпілого після чого сказав щоб ОСОБА_14 відкрив гараж, що останній і зробив. В подальшому зайшовши в гараж ОСОБА_10 вивів велосипед та виніс мішок з дротом, вказані речі забрав з собою та покинув домоволодіння ОСОБА_14 . Велосипед продав за грошові кошти в сумі 200 грн.;
- протоколом впізнання за фотознімками проведеного за участю малолітнього свідка в ході якого він впізнав ОСОБА_4 , як того хто забрав велосипед;
- протоколом слідчого експерименту проведеного за участю малолітнього свідка ОСОБА_15 , який розповів та показав, яким чином ОСОБА_4 заволодів майном та де в цей час він перебува з ОСОБА_7 , а також місце де був проданий велосипед;
- показами свідка ОСОБА_7 від 09.10.2025 року про те, що 09 серпня 2025 року близько 17 години вечора він разом з приятелем ОСОБА_16 зустріли відомого ОСОБА_10 , який покликав хлопців з собою піти забрати борг у чоловіка на ім'я ОСОБА_14 та свідок повідомив коли вони прийшли до будинку ОСОБА_10 викликав ОСОБА_14 та почав з ним сваритися та в ході сварки ОСОБА_10 зі слів с почав наносити удари по тілу потерпілого після чого сказав щоб ОСОБА_14 відкрив гараж, що останній і зробив. В подальшому зайшовши в гараж ОСОБА_10 вивів велосипед та виніс мішок з дротом, вказані речі забрав з собою та покинув домоволодіння ОСОБА_14 . Велосипед продав за грошові кошти в сумі 200 грн..
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що мало місце вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, що підтверджується вказаними письмовими доказами.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 280 від 13.10.2025 встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на розлади особистості та поведінки органічного генезу з судомними нападами та когнітивними порушеннями, за МКХ -10 (F 07.83), не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час страждає на розлади особистості та поведінки органічного генезу з судомними нападами та когнітивними порушеннями, за МКХ -10 (Б 07.83), за своїм психічним станом на даний час не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
За таких обставин, з урахуванням вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, наявність у особи психічної хвороби, яка позбавляє її на даний час можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до висновку судово-психіатричного експерта.
У відповідності з вимогами ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у п.15 постанови № 7 від 03.06.2005 р. «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Суд не вирішує питання про закриття кримінального провадження, оскільки в силу ст.515 КПК України передбачена можливість відновлення кримінального провадження у разі видуження особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати покладаються на рахунок держави. Накладений арешт суд скасовує. Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України. Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання втратив свою дію 29.10.2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 503,512,513,516,395 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростень, Житомирської області, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 13.08.2025 року на велосипед марки «Україна», скасувати.
Речові докази у справі: велосипед марки "Україна", який повернутий потерпілому під відповідальне зберігання - залишити ОСОБА_9 ; оптичний носій інформації CD-R диск марки «НР» 500 Mb білого кольору з відеозаписом слідчого експерименту за участю малолітнього свідка ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оптичний носій інформації CD-R диск марки «НР» 500 Mb білого кольору з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - залишити при матеріалах провадження.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання втратив свою дію 29.10.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1