Справа №295/7584/25
Категорія 36
2/295/2990/25
29.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 15.09.2021 Богунським районним судом м. Житомира ухвалено рішення про стягнення із відповідача на користь позивача завданих збитків в порядку регресу у розмірі 28 159 грн. 23 коп. та судового збору. За змістом позову, 29.08.2023 року державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №68056912 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі. МТСБУ зазначає у позові, що має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду по справі №295/6098/21 - 14.09.2021 року та до дня виконання грошового зобов'язання в повному обсязі - 28.08.2023 року.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 3% річних в розмірі 1 573,58 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9 214,85 грн.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 07.07.2025 року позовну заяву у даній справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача на адресу суду подано заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15.09.2021 року у справі №295/6098/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 26 814,03 грн., витрати на оплату послуг з визначення розміру заподіяних збитків в сумі 1 345,20 грн., а всього 28 159,23 грн.
Постановою державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярини А.П. від 29.08.2023 року виконавче провадження №68056912 з примусового виконання виконавчого листа №295/6098/21, виданого 25.11.2021 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, в розмірі 26 814,03 грн., витрат на оплату послуг з визначення розміру заподіяних збитків в сумі 1 342,20 грн., а всього 28 159,23 грн., закінчено у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Даний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.
За змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неналежне виконання зобов'язань.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), в постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц, від 23.01.2019 року у справі №320/7215/16-ц.
Таким чином, на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання у зв'язку зі стягненням грошових коштів, прострочення виконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 530 УК України врегульовано загальні строки (терміни) виконання зобов'язання та передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Між позивачем та відповідачем відсутні договірні зобов'язання, які обумовлюють строки виконання зобов'язання.
До позивача перейшло право вимоги у порядку регресу, оскільки позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілій в ДТП особі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з розрахунком позивача заборгованість за сумами інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, нарахованих на розмір основного боргу, за період з 14.09.2021 року по 28.08.2023 року становить 10 788,43 грн., з яких: 3% річних - 1 573,58 грн., інфляційні втрати - 9 214,85 грн.
Суд частково погоджується з наведеним розрахунком з огляду на наступне.
Так за загальними правилами, підставою для відшкодування матеріальної шкоди є встановлення самої шкоди, протиправних дій, причинно-наслідкового зв'язку та розміру самої шкоди.
Станом на 14.09.2025 року, а саме з цієї дати позивач вирахував 3% річних та інфляційні втрати згідно зі змістом позовної заяви, були відсутні усі складові для настання відповідальності ОСОБА_1 , оскільки Богунським районним судом м. Житомира на той час розглядалась справа за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, рішенням в якій і був встановлений розмір витрат, що підлягають стягненню із відповідача.
Так, у постанові ВПВС від 19 червня 2019 року у справі №73/2718/16 за подібних обставин, коли розмір шкоди було встановлено судовим рішенням, було зауважено, що саме з часу, коли рішення набрало законної сили, зобов'язання відшкодувати шкоду стало конкретизованим і визначеним. І з указаного часу воно мало бути виконаним.
Відтак, суд дійшов висновку, що обов'язок з відшкодування шкоди виник у відповідача з часу, коли рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15.09.2021 року у справі №295/6098/21, яким було визначено остаточну суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, набрало законної сили, тобто - 16 жовтня 2021 року.
За проведеними обчисленнями, з урахуванням методики розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, судом визначено, що за період прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме із 16 жовтня 2021 року по 28 серпня 2023 року (тобто в межах заявлених вимог), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 1 503,05 грн. та 8 470,07 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 799,17 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 10-13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 1 503,05 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 470,07 грн. та 2 799,17 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Д.В. Кузнєцов