Справа №295/7509/25
Категорія 59
2/295/2973/25
28.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом, поданим представником ОСОБА_1 - адвокатом Рекшею Олександром Ігоровичем, до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Фещенко Алла Сигизмундівна, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
І. Короткий зміст позовних вимог
Адвокат Рекша О.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Житомирської міської ради, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк у 6 (шість) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обгрунтовуючи заявлені вимоги представник посилається на те, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України для збереження свого життя позивач виїхала до Чеської Республіки, фактично з початком війни проживає за кордоном.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . Після смерті матері позивача відкрилась спадщина на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Представник позивача вказує, що позивач не була обізнана про наявність заповіту, складеного матір'ю, про існування якого дізналась випадково в травні 2025 під час наведення ладу в оселі, де проживала мати.
Згідно з постановою приватного нотаріуса від 28.05.2025 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском нею встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник посилається на те, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин - необізнаність про наявність заповіту, а також вимушене фактичне проживання за межами України, що впливає на можливість вчиняти юридично значимі дії.
Просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини в шість місяців, що обумовлено тим, що позивач фактично проживає за кордоном, а таким строк буде достатнім для реалізації її спадкових прав.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Згідно з ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі, витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смертіОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02.07.2025 р. приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С.на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2025 р. направила відповідь, в якій зазначила, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 48).
23.09.2025 на підставі ухвали суду за клопотанням представника позивача замінено відповідача у справі з Житомирської міської ради на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є рідним братом позивачки (а.с. 63-64).
У підготовче судове засідання 28.10.2025 представник позивача - адвокат Рекша О.І. направив заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові (а.с. 81).
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання 28.10.2025 не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 74-75).
Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. в судове засідання не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 69).
Відповідно до приписів статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, на підставі положень ст. 244 ЦПК України судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ч.ч. 1, 2 ст. 1236, ст. 1245 ЦК України)
Статтею 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно із частинами першою, третьою, п'ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі статею 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження та копії свідоцтва про укладення шлюбу, на підставі якого прізвище ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 (а.с. 11).
Зі змісту витягу з Договору оренди житла від 27.06.2023, який перекладений на українську мову, вбачається, що ОСОБА_1 орендує житло в м. Пржибрам, Чеська Республіка (а.с. 12-15)
Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.07.2024 (а.с. 16).
Зі змісту договору дарування квартири від 15.04.2022 вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 (а.с. 17, 18, 19).
08.01.2024 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алєксєєвою Г.А. та зареєстрований в реєстрі за №58, відповідно до якого належну їй квартиру АДРЕСА_2 ,вона заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 20).
Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру 81330096 від 28.05.2025 та відповіддю приватного нотаріуса Фещенко А.С. від 27.06.2025 (а.с. 22, 48).
28.05.2025 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №29/02-31, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкоємцем пропущено строк, передбачений чинним законодавством, для прийняття спадщини (а.с. 23).
Згідно з довідкою Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради за № 69/02-14 від 26.05.2025 на момент смерті місце проживання ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 39).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.09.1994 року (а.с. 77).
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що мати позивача померла, рідний брат позивачки, який є спадкоємцем за законом і вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, не заперечує щодо задоволення позовних вимог та надання позивачці додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, що узгоджується зі змістом ст. 1272 ЦК України.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що вона не знала про наявність заповіту, а у зв'язку із веденням воєнного стану в Україні та її фактичним проживанням за межами країни, вона не мала змоги вчасно звернутися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі №459/2973/18 зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Згідно з частинами 2, 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
За правилами ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За наведених обставин, враховуючи, що відповідач, який є спадкоємцем за законом, який вважається таким, що прийняв спадщину, подав заяву про визнання позовних вимог, не заперечує проти задоволення позову та надання позивачці додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, судом не встановлено, що визнання позову відповідачем порушує закон і права інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази у справі, встановивши в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження заявлених вимог, суд доходить висновку про можливість визнати поважними причини, які завадили позивачці своєчасно подати заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , які обумовлені тим, що позивач не була обізнана про наявність заповіту, який був складений 08.01.2024, а позивач у зв'язку із введенням по всій території України воєнного стану з 24.02.2022 фактично проживає за кордоном, що безумно впливає на можливість безперешкодно та передбачувано здійснювати юридично значимі дії, що є підставами для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю шість місяців, який суд вважає необхідним з огляду на те, що позивач проживає за межами території України.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців від дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Фещенко Алла Сигизмундівна, місце знаходження: м. Житомир, вул. Перемоги, 54.
Суддя О.В. Стрілецька