Справа № 274/4156/25 Провадження № 2/0274/1743/25 РІШЕННЯ
20.10.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд визнати за ним право власності на склад, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 308,1 кв.м. за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться склад. З початку 2012 року ОСОБА_1 відкрито користується даним складом, власник невідомий.
За наведених обставин позивач вважає, що він добросовісно, безтитульно володіє нерухомим майном, яке не має власника і продовжує відкрито, безперервно володіти складом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , поводячись як власник, починаючи з 1 січня 2012 року, тобто більше десяти років та набув право власності на це майно за набувальною давністю, на підставі ч. 1 ст. 344 ЦК України.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 15.09.2025 закрито проведення підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача адвокат Григоришина В.В. подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов'язків учасників судової справи.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, законодавство, яке підлягає застосуванню, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що відповідно до довідки, виданої Гришковецькою селищною радою Бердичівського району Житомирської області від 14.05.2025 за № 477, нерухоме майно - склад, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на балансі та у власності селищної ради не перебуває. За наявною інформацією, вищезазначене майно відкрито і безперервно використовує ОСОБА_1 з 2012 року і по теперічній час.
Відповідно до інформаційної довідки за № 431594928, сформованої 17.06.2025, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що право власності за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.
15.05.2025 ТОВ "М-БТІ" виготовила технічний паспорт виробничого будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник: ОСОБА_1 . Інвентаризаційна справа № 1826.
Відповідно до довідки, виданої Бердичівським МБТІ № 98 від 15.09.2025, станом на 31.12.2012 згідно наявних даних паперових носіїв право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи в БТІ не зареєстровано.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити із того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власностідобросовісність заволодіння майном.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 (провадження №12-291гс18).
Із огляду на викладене за набувальною давністю може бути визнане право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.05.2021 у справі №214/3083/18 (провадження № 61-4186св21), від 24.06.2021 у справі №219/49/20 (провадження №61-2924св21), від 23.09.2021 у справі №206/1759/20 (провадження №61-9602св21).
Відповідно до п. 13 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також ч. 4 ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнішньому володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Відповідач у поданому до суду клопотанні від 08.07.2025 не висвловився про наявність заперечень з приводу задоволення позовних вимог.
Ураховуючи, що позивачем доведено наявність сукупності обставин необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, а саме її добросовісне, відкрите та безперервне володіння нерухомим майном, на даний час більше тринадцяти років, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не надано належних доказів на спростування зазначених обставин, спірне житло не має іншого власника, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
ІV. Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на склад, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 308,1 кв.м. за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області, адреса: вул. Червоний промінь, буд. 4, с-ще Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область, 13337, ЄДРПОУ 04345380.
Повний текст рішення виготовлено 30.10.2025.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА