Справа №: 272/339/25
Провадження № 2-др/272/8/25
30 жовтня 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області складі:
головуючого судді - Волкова І.М.
за участю секретаря судових засідань - Шмикової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 272/339/24 за клопотанням ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 272/339/25 за позовом ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" до ОСОБА_2 , СТОВ "Надія" про визнання недійсним договору оренди землі, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання права оренди,-
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 17.09.2025 У задоволенні позовної заяви ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» до ОСОБА_2 , СТОВ «Надія» про визнання недійсним договору оренди землі, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та визнання права оренди відмовлено.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_2 звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій зазначив, що при ухваленні судом вказаного рішення, не було вирішено питання про стягнення витрат за надання правничої допомоги. А тому, просив стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
28.10.2025 через систему «Електронний суд» ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 грн., що підлягають стягненню з Позивача на користь ОСОБА_2 .
Мотивує це тим, що згідно з Договором про надання правової допомоги від 16.04.2025, винагорода у розмірі 20 000 грн встановлена за представництво в судах всіх інстанцій (перша, апеляційна, касаційна), що, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є видом адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в судочинстві. Водночас, Акт наданих послуг від 18.04.2025 р. відображає лише виконання інших видів правничої допомоги (вивчення, розробка стратегії, підготовка документів), які згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, не охоплюють всього обсягу послуг «представництва у судах всіх інстанцій». Вважає, що перелік робіт та їх вартість (20 000 грн) за Актом не відповідають предмету договору про правову допомогу та вартості, що визначена договором за значно ширший обсяг послуг - представництво в судах всіх інстанцій.
Крім цього у клопотанні зазначає, що наданий ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, поданий через особистий кабінет електронного суду, має обсяг лише 4 (чотири) аркуші. Та зміст цього відзиву відповідає змісту відзиву, який Долгушин В.А. вже подавав при розгляді апеляційної скарги у справі № 240/32175/21. З огляду на це, заявлений в Акті обсяг роботи адвоката 16 годин та вартість 20 000 грн для підготовки 4-х аркушів процесуального документа, який, по суті, є повторно використаним, є явно необґрунтованим і не відповідає критерію розумності та реальності витрат.
Відтак вважає, що заявлені ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн за підготовку 4-х аркушів відзиву, що є повторним, є явно неспівмірними зі складністю, обсягом роботи та витраченим часом, що є підставою для їх зменшення.
У судове засідання учасники справи не з'явились, через систему «Електронний суд» до Андрушівського районного суду Житомирської області від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд його заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в сукупності, у тому числі приймаючи до уваги наведені позивачем у клопотанні про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов наступного висновку.
Ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що правнича допомога відповідачу ОСОБА_2 в межах розгляду даної справи у суді першої інстанції надавалася адвокатом Вдовиченком Б.В.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 16 квітня 2025 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Вдовиченком Б.В., акт наданих послуг правничої допомоги відповідно до договору від 16.04.2025 з описом наданих послуг та їх вартістю, загальна сума яких становить 20 000 грн., а також квитанцію від 18.04.2025 про оплату ОСОБА_2 адвокату Вдовиченку Б.В. суми 20 000,00 грн. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2025.
Ураховуючи наведені позивачем підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов висновку зменшити розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн. Так, суд уважає, зокрема, що послуги щодо вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Замовника, підготовка та систематизація доказової бази, охоплюються послугою з підготовки процесуальних та інших документів правового характеру (відзив, заяви, клопотання) та їх понесення не є неминучими.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача, який підлягає розподілу, становить 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133,137,141, 270 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ТОВ «Житомир-Агро-Інвест»витрати на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» () на користь ОСОБА_2 () витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (п'яти тисяч гривень 00 коп).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Суддя:І. М. Волков