Справа № 167/613/25
Номер провадження 2/167/370/25
(заочне)
30 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ВІН ФІНАНС») Романенко М. Е. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 28 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») укладено Договір про надання фінансового кредиту № 172464 (далі - Договір, Кредитний договір). Відповідно до індивідуальної частини Договору відповідачу ОСОБА_1 надано позику в розмірі 7000 грн.
Представник позивача вказує, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, а відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».
12 квітня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. Зазначає, що відповідно до п. 2.2 Договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги - кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.
Вказує, що 12 квітня 2018 року укладено Додаткову угоду № 5 та на виконання вимог Договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 6 від 13 вересня 2018 року, відповідно до якої на умовах вищевказаного договору до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 172464 від 28 травня 2025 року.
25 липня 2024 року відповідно протоколу загальних зборів № 1706 товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейменовано на ТОВ«ВІН ФІНАНС».
Покликається на те, що відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення Договору відступлення права вимоги № 1 від 12 квітня 2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 17455 грн, з яких: 4500 грн сума основного боргу, 2430 грн сума боргу за відсотками, 10125 грн сума боргу за пенею та штрафами. Крім цього зазначає, що за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року сума збитків з урахуванням 3% річних склала 1572,38 грн та сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань склала 3816,79 грн, разом заборгованість становить 22844,17 грн.
Ураховуючи вищенаведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Договором № 172464 від 28 травня 2018 року у розмірі 22844,17 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» в судове засідання не з'явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 будучи завчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не надходило. Згідно довідки про доставку електронного документа - документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій" від 02 жовтня 2025 року» по справі № 167/613/25 одержувачу ОСОБА_1 доставлено до електронного кабінету: 02 жовтня 2025 року о 16 год 44 хв.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І. І. від 07 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області Сіліча І. І. від 07 липня 2025 року виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження у справі, а саме замість дати судового засідання 07 липня 2025 року зазначено дату 07 серпня 2025 року.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т. від 08 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 28 травня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 172464 про надання фінансового кредиту.
Відповідно до індивідуальної частини Договору № 172464 про надання фінансового кредиту (далі - Індивідуальна частина договору) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу кошти в розмірі 4500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитом (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору сторони погодили наступну фінансову процентну ставку за користування кредитом:
0,02 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (6,57% річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту (п. 1.2.1 Договору).
Сукупна вартість кредиту складає 100,54 % від суми кредиту або 4524,30 грн та включає в себе проценти за користування кредитом 0,54 % від суми кредиту або 24,30 грн (п. 1.3, 1.3.1 Договору).
Строк дії договору 30 днів, але в будь якому випадку цей Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором (п. 1.4 Договору).
Згідно п. 1.6. Договору клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше ніж 400 грн, строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (при цьому укладання додаткового договору не потребується).
Пунктом 1.7. Договору передбачено, що невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті www.creditplus.ua. Підписуючи цей Договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 Кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно із графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок Клієнта) до дня повного погашення заборгованості за Договором (зарахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства) включно.
Згідно з п. 3.4 Кредитного договору у разі порушення клієнтом строків виконання зобов'язань за договором встановлена підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 цього Договору процентна ставка за користування кредитом менша ніж 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, клієнт зобов'язаний сплатити Товариству процент за користування кредитом у розмірі 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору. При цьому Клієнт розуміє та надає згоду товариству, що така зміна процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору.
У разі продовження строку користування кредитом (пролонгації) та у разі, якщо встановлена підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 цього Договору процентна ставка за користування кредитом менша ніж 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству процент за користування кредитом у розмірі 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору. При цьому Клієнт розуміє та надає згоду товариству, що така зміна процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору (п. 3.5 Договору).
Відповідно до п. 4.4. у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити товариству: пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів; на 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн; на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн; на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн. (п. 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3, 4.4.4 Договору).
З довідки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» встановлено, що ОСОБА_1 згідно Договору № 172464 від 28 травня 2018 року був наданий кредит в сумі 4500 грн на строк 30 днів, знижена процентна ставка 1,71% в день, стандартна процентна ставка 1,81% в день. Вказаний договір зі сторони позичальника був підписаний електронним підписом, що створений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А441284, який сформовано автоматично та направлено позичальнику на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення Договору відступлення права вимоги від 12 квітня 2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 17455 грн, а саме: сума боргу за тілом кредиту - 4500 грн, сума боргу за відсотками - 2430 грн, сума боргу за пенею і штрафами - 10125 грн.
З листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 07 липня 2025 року № 5591-ВП встановлено, що 28 травня 2018 року за допомогою системи WayForPay-creditplus 355762, код авторизації 114836, номер платіжної картки НОМЕР_2 було перераховано кошти в розмірі 4500 грн.
12 квітня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір факторингу № 1, згідно умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
25 липня 2024 року відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ТОВ «ВІН ФІНАНС.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 13 вересня 2018 року від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку суми заборгованості позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 172464 від 28 травня 2018 року становить 17455 грн, з яких: 4500 грн - основний борг, 2430 грн - заборгованість за відсотками, 400 грн - штраф та 10125 грн - пеня.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ «ВІН ФІНАНС») за Кредитним договором № 172464 від 28 травня 2018 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно дост. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 28 травня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 172464 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності були надані кошти в розмірі 4500 грн, які вона зобов'язалася повернути та сплати відсотки за користування кредитом (строк - 30 днів, знижена процентна ставка 1,71% в день, стандартна процентна ставка 1,81% в день.).
12 квітня 2018 року первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (яке у подальшому змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС»).
А відтак, ТОВ «ВІН ФІНАНС» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 172464 від 28 травня 2018 року.
Фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були, у останньої виникла заборгованість в розмірі 17455 грн.
За невиконання умов вищевказаного правочину позивач, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 22 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року нарахував позичальнику інфляційні втрати в розмірі 3816,79 грн та 3% річних в розмірі 1572,38 грн.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені, в судове засідання відповідач не з'явилася, відзив на позовну заяву не подала.
Таким чином, ураховуючи вищенаведене, суд доходить переконання, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 172464 від 28 травня 2018 року в розмірі 22844,17 грн, з яких: 4500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2430 грн - заборгованість за відсотками, 400 грн - штраф, 10125 грн - пеня, 3816,79 грн інфляційні втрати та 1572,38 грн - 3% річних.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через підсистему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
На підтвердження понесених витрат, позивачем надано Договір № 33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року укладений між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 12 червня 2025 року, згідно якого сторонами підтверджено, що адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» надало ТОВ «ВІН ФІНАНС» правничу допомогу загальною вартістю 5000 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» на підставі Договору про надання правової допомоги № 33 від 22 березня 2024 року, додаткову угоду до Договору № 33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу відповідачем суду не подавалося.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Договором № 172464 про надання фінансового кредиту від 28 травня 2018 року в розмірі 22844 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 17 копійок, з яких: 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2430 (дві тисячі чотириста тридцять) - заборгованість за відсотками, 10525 (десять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) гривень - заборгованість за пенею та штрафами, 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 79 копійок - інфляційні втрати та 1572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) гривні 38 копійок - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 30 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.
Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай