Справа № 165/3496/25
Провадження № 2/165/1027/25
30 жовтня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюк А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моторно транспортне страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
встановив:
29 вересня 2025 року адвокат Улибін-Вельгус В.В., в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моторно транспортне страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Представник відповідача - адвокат Герасимчук Л.Р. у підготовчому засіданні заявила клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Клопотання обгрунтовує тим, що у справі №165/3829/24 захисником було заявлено клопотання про проведення судової автотехнічної експертизи і таке клопотання було задоволено судом. У висновку експертом зазначено щодо винуватості відповідача, а також висновки щодо винуватості водія ОСОБА_4 , тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи просила призначити у справі судову автотехнічну експертизу для визначення ступеню вини кожного учасника ДТП.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого представника, просив його задоволити.
Представник позивача Улибін-Вельгус М.В. у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача. Вказав на наявність постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 21 жовтня 2024 року, якою судом визнано, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та постанови того ж суду від 05 травня 2025 року про визнання винуватим відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому висновки експертів, за вказаних обставин не мають жодного доказового значення.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, одним з доказів, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів. При цьому, висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки оцінюється судом на основі внутрішнього переконання.
Згідно з положеннями ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відродження у мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати КЦС від 18.04. 2018 у справі №753/11000/14-ц, провадження №61-11сво17, аналогічна правова позиція встановлена і у Постанові КЦС ВС від 10.01.2024, справа №753/7242/21, провадження №61-3809 св 23.
Оскільки представник відповідача посилається на обставини, які, на думку суду, жодним чином не вплинуть для об'єктивного та всебічного розгляду справи, копія висновку експерта, що знаходиться у матеріалах справи сторона позивача не оспорює, суд з врахуванням копій постанов Нововолинського міського суду Волинської області, які наявні у матеріалах справи, про притягнення позивача та відповідача до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, оглянутих в підготовчому засіданні, не даючи їм правової оцінки як доказам, суд не вбачає підстав для визначення ступеню вини кожного учасника ДТП, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача відмовляє.
Керуючись ст.103 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Герасимчук Людмили Романівни про призначення судової автотехнічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моторно транспортне страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя підпис Василюк А.В.