Справа: 164/3318/24
п/с 2/164/494/2025
(з а о ч н е)
29 жовтня 2025 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Власюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося в суд із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 07 березня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23188 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи вказаний договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до п.1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 2000 гривень; дата надання кредиту - 07 березня 2021 року; строк кредиту - 30 днів; валюта кредиту - UAH; стандартна процентна ставка - 2,5 % в день або 912,5 % річних. 17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25 червня 2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 12500 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000 гривень, прострочена заборгованість за процентами - 10500 гривень. У свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 12500 гривень. Зважаючи на вищевикладене, просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 12500 гривень заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 13 січня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У судове засідання ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» свого представника не направили, проте подали суду письмову заяву, у якій просять проводити розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують із зазначених у заяві підстав, просять позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-сайті Судова влада України від 15 жовтня 2025 року. Правом подати відзив не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Маневицького районного суду від 29 жовтня 2025 року постановлено розгляд справи проводити у відсутності відповідача ОСОБА_1 та ухвалити рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом установлено, 07 березня 2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23188 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору клієнту надані грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 2000 гривень, строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912,5 % річних. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 14-16).
Із інформаційної довідки № 5169/05 від 21 травня 2024 року вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» повідомило, що через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна трансакція 21 травня 2024 року на номер платіжної картки у сумі 2000 гривень (а.с. 25).
Таким чином, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» повністю виконало свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.
17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, тим самим позивач набув права грошової вимоги до відповідача (а.с. 17-20).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12500 гривень (а.с. 10).
У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, та у зв'язку із цим, станом на 25 червня 2024 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» у розмірі 12500 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000 гривень, прострочена заборгованість за процентами - 10500 гривень (а.с. 9).
Однак суд не погоджується з розрахунком суми відсотків, наданим позивачем з огляду на наступне.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 та частини першоїстатті 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Судом установлено, що пунктом 1.2 кредитного договору № 23188 від 07 березня 2021 року визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 05 квітня 2021 року (а.с. 14).
Тобто, у цьому випадку нарахування передбачених договором процентів можливе лише до 05 квітня 2021 року.
Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що право первісного кредитора та позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку надання кредиту, тобто після 05 квітня 2021 року, а тому з вказаної дати позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти за договором позики, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 1500 гривень за період з 07 березня 2021 року по 05 квітня 2021 року (2000 гривень (сума кредиту) х 2,5 % (процентна ставка) : 100 % = 50 гривень х 30 днів (строк кредитування) = 1500 гривень).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме: з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 23188 від 07 березня 2021 року в розмірі 3500 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 2000 гривень, заборгованості за відсотками 1500 гривень.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 гривень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Заявлений представником позивача розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в сумі 10500 гривень підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 29 грудня 2023 року; актом про отримання правової допомоги від 10 лютого 2025 року та рахунком № 10.02.2025-8 від 10 лютого 2025 року.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, сторони не брали участь в судовому засіданні, не обмінювалися заявами щодо позову.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому наявні підстави для часткового їх задоволення у сумі 4000 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 678,27 гривень (3500 : 12500 х 2422,40 = 678,27 гривень).
На підставі викладеного, статей 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України та керуючись статями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 23188 від 07 березня 2021 року в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ"(04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158) сплачений судовий збір в розмірі 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 27 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", місцезнаходження: (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Суддя
Маневицького районного суду І.С. Токарська