Справа № 161/17201/25
Провадження № 2-а/161/273/25
22 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №3001 від 16.07.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 16.07.2025 року постановою №3001 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3001 від 16.07.2025 року позивача було визнано винним в порушенні норм ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 року № 1487 (неявка за повісткою).
Зазначає, що з оскаржуваної постанови не вбачається, на яку конкретно дату викликався позивач, коли йому була вручена повістка (і чи була вручена), на яку адресу вона направлялася.
Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2025 року у справі №161/23033/24 було задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1184 від 06.12.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за неявку за повісткою.
Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. За наведених обставин просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у даній справі закрити.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2025 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 17).
08 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не визнає вказаний позов, з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що постанова № 3001 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.07.2025 року є законною та обґрунтованою, оскільки вранці о 10:00 годин 16.08.2024 року під час проведення заходів оповіщення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 була спроба вручення позивачу повістки, яка сповіщала про необхідність останньому прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 19.08.2024 року. Від отримання даної повістки ОСОБА_1 відмовився, проте її зміст останньому було доведено до відому. А саме про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 19.08.2024 року. За фактом відмови уповноваженою особою було складено акт відмови від отримання повістки 16.08.2024 року. У визначений час позивач в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Зважаючи на факт неявки за повісткою вказаного військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 , було прийнято рішення про передачу матеріалів щодо розшуку ОСОБА_1 , як такого що вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210, 201- 1 КУпАП. Таким чином, матеріали щодо розшуку ОСОБА_1 , були передані до органів ГУНП. За результатами розшуку, була винесена постанова № 3001 від 16.07.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за скоєння правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання не виключає обов'язку у військовозобов'язаного з'являтися за викликом до відповідного ТЦК та СП. Наведені обставини свідчать про безпідставність доводів сторони позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 35-36).
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Як вбачається із застосунку «Резерв +» (електронний ВОД), ОСОБА_1 , персональні дані уточнив 06.07.2024 року, про що міститься відповідна відмітка, 16.01.2023 пройшов ВЛК (а.с.11).
16 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 3001 від 16 липня 2025 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень (а.с.5).
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 16 липня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , не з'явився по повістці, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своїми діями порушив вимоги ч.1 та абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно абз. 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.
Статтею 210 КУпАП визначено, що:
(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правила військового обліку визначені у додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. Зокрема, пунктом 2 частини 1 додатку №2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов'язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем порушено процедуру накладення адміністративного стягнення, оскільки у межах розгляду справи не було складено протокол.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, абз. 5 ст. 258 КУпАП визначає обов'язкову сукупність двох умов, при наявності яких не складається протокол, а саме:
1) вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України)»
2) якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до обставин даної справи відповідач не надав суду належних доказів завчасного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та доказів, що ОСОБА_1 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про неможливість прибуття з наданням відповідних доказів.
Необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення.
Вказане свідчить, що відповідачем залишено поза увагою обов'язок повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, відсутність складеного протоколу та розгляд справи за відсутності позивача свідчать не тільки про неврахування відповідачем обов'язку сповіщення позивача та позбавлення його права надати будь-які пояснення, а і вказує на системне порушення прав позивача, визначених ст. 268 КУпАП, що окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2025 року було витребувано у відповідача матеріали, які стали підставою винесення постанови № 3001 від 16 липня року відносно ОСОБА_1 . Однак, відповідачем було надано лише копію повістки №1571, яка зобов'язувала ОСОБА_1 з'явитися в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:00, 19.08.2024 року для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії, копію відмови від отримання повістки від 16.08.2024 року (а.с. 35-36). Відповідачем не надано суду жодних матеріалів, якими був оформлений виклик ОСОБА_1 ,саме на 16.07.2025 року, та які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, представником відповідача у відзиві проігноровано доводи позивача щодо того, що 24.07.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_4 було винесено щодо ОСОБА_1 постанову за справою про адміністративне правопорушення № 1184, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2025 року у справі №161/23033/24 було задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1184 від 06.12.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за неявку за повісткою.
В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем, як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Суд звертає увагу, що постанова №3001 від 16.07.2025 року не містить жодних ідентифікуючих даних щодо повістки, яка нібито зобов'язувала ОСОБА_1 з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, із змісту відзиву відповідача вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться факт неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19.08.2024 року, та відмова від отримання повістки.
Проте, суд зауважує, що зазначені обставини вже були предметом розгляду в межах адміністративної справи №161/23033/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1184 від 06.12.2024 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2025 у справі №161/23033/24, яке набрало законної сили, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1184 від 06.12.2024 (а.с. 8-11).
Судом встановлено, що постановами 1184 від 06.12.2024 року та 3001 від 16.07.2025 року ОСОБА_1 притягнено до юридичної відповідальності за одне і теж саме діяння, що суперечить ст. 61 Конституції України.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 3001 від 16.07.2025 року, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме - розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до відповідальності, та без повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи, не надано доказів виклику ОСОБА_1 на 16.07.2025 року, а також не складений протокол про адміністративне правопорушення за повної відсутності обставин, які звільняють уповноважену особу від складання такого протоколу. А також ОСОБА_1 був двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 484,48 грн.
На підставі ст.ст. 210, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №3001 від 16 липня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2
Повний текст рішення складений 29 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Т.А. Антіпова