Справа № 157/281/25
Провадження №3/157/254/25
24 жовтня 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., адвоката Колєсніка Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , не працевлаштована,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
ОСОБА_1 01 лютого 2025 року о 21 год 23 хв у с. Волиця по вул. Ставковій керувала автомобілем марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Поліцейський ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву, з якої вбачається, що він просить справу розглянути у його відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Колєснік Б.В. у судовому засіданні просив провадження у справі з мотивів, наведених у письмовому клопотанні, закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу зазначеного адміністративного правопорушення, а також пояснив, що не було працівниками поліції зафіксовано факту керування транспортним засобом, матеріали справи направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікарню не містять, і, крім того, ОСОБА_1 погоджувалася їхати у лікарню для проходження огляду, але поліцейський неодноразово її перепитував про це, провокуючи на скоєння правопорушення.
У письмовому клопотанні про закриття провадження у справі адвокат Колєснік Б.В. зазначає, що дійсно 01 лютого 2025 року біля 21 год 20 хв працівники поліції зупинили належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Volvo», н.з. НОМЕР_2 , однак при цьому жодного доказу тієї обставини, що саме вона керувала цим автомобілем, не здобули та до справи не долучили. Надалі один з поліцейських почав вимагати у ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що остання справді відмовилася, утім така відмова була зумовлена саме протиправними діями інспектора, котрий не назвав жодної з передбачених законодавством підстав для проведення відповідного огляду, не пояснив, з якою метою такий має проводитись і у зв'язку з чим (жодної ознаки сп'яніння названо не було). Також, поліцейські порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння ОСОБА_1 в цілому не роз'яснювали, навмисно використовуючи її необізнаність у цій процедурі задля отримання бажаного для себе результату у вигляді безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності та виконання показників з так званого місячного плану оформлення адміністративних матеріалів, встановленого керівництвом поліції. Вагоме значення має те, що будь-якої ознаки алкогольного сп'яніння з перелічених у протоколі, акті та направленні не встановлювалися та не озвучувалися жодним з поліцейських, у зв'язку із чим законних підстав для проходження огляду на стан сп'яніння об'єктивно не існувало. Окрім того, жоден з інспекторів не роз'яснив ОСОБА_1 її прав, передбачених ст. 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України, до складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), а по суті до моменту пред'явлення звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, в такий незаконний спосіб намагаючись отримати від ОСОБА_1 викривальні її обставини (зокрема щодо факту вживання нею цього дня алкогольних напоїв, керування автомобілем тощо) та в чому вбачаються ознаки порушення права особи на захист та права не свідчити проти себе. О 21:40:47 інспектор повідомив ОСОБА_1 про те, що вона нібито відсторонена від керування транспортним засобом. Надалі о 21:41:32 поліцейський повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде винесено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, а транспортний засіб буде вилучено, однак станом на цей момент ще жодного документу складено не було (ні акта, ні направлення), а інспектори навіть не озвучували вимоги пройти відповідний огляд в найближчому лікувальному закладі. З наведеного вбачається, що протягом усього перебігу спілкування ОСОБА_1 та поліцейських, останні не ознайомили ОСОБА_1 з її правами та не роз'яснили їх, а також не дотримались встановленої законом процедури, оскільки вони взагалі не пропонували пройти відповідний огляд у лікарні. Також, ОСОБА_1 неодноразово (о 21:44:50 та о 21:57:30) заперечувала факт вживання нею цього дня алкогольних напоїв, що зафіксовано на відеозаписах, долучених до матеріалів справи. Жодних документів, які наразі містяться у матеріалах справи, а саме: протокол (а.с. 1), акт огляду (а.с. 3), направлення (а.с. 5), інспектор в присутності моєї клієнтки взагалі не складав та їх змісту в цілому не оголошував, для підписання їх не надавав, що прямо підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами. ОСОБА_1 взагалі не знала про існування таких документів і наразі категорично заперечує їх складення у день та час, котрі в них зазначені, а також їх зміст у тій частині, яка стосується виявлення у неї начебто ознак алкогольного сп'яніння, оскільки таких ніхто не встановлював, направлення її до лікувального закладу для огляду та її відмови від проходження такого огляду. З наявного ж у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) вбачається, що ОСОБА_1 01 лютого 2025 року близько 21 год 23 хв у с. Брониця по вул. Ставковій керувала транспортним засобом марки «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_2 , нібито з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, мова нечітка, почервоніння шкіряного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась в категоричній формі. Дана подія була зафіксована на службову боді-камеру № 12. Водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом. У протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) зазначено, що ознаками сп'яніння є запах алкоголю з ротової порожнини, мова нечітка, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Втім на відеозаписах, долучених до матеріалів справи (а.с. 12), можна спостерігати, що підстави огляду на стан сп'яніння поліцейські не встановлювали та не називали взагалі, що вказує на те, що ці ознаки інспектор просто «придумав», коли заповнював протокол та супутні до нього документи. У протоколі (а.с. 1) також значиться, що час його складання - 22 год 55 хв 01 лютого 2025 року, проте дійсний час його складання невідомий, адже долученими до справи відеозаписами не зафіксовано фактів ані складання, ані оголошення протоколу, а це, в свою чергу, свідчить на користь того, що даний документ оформлявся за відсутності ОСОБА_1 і його копію останній направлено не було (принаймні докази протилежного відсутні). Відповідно, пропозиції підписати цей протокол і самого його підписання ОСОБА_1 також відеозаписами не зафіксовано. Окрім того, з долученого до справи відеозапису з найменуванням файлу «VID250201214015 0014» вбачається, що поліцейський лише о 21:41:32 усно повідомив на камеру про те, що протокол про адміністративне правопорушення тільки-но буде складено, однак з цього джерела фактичних даних не простежується, кому говорив про це поліцейський (на відео були присутні і інші особи), а відтак неможливо встановити, чи доводилась така інформація взагалі ОСОБА_1 . Належить звернути увагу і на акт огляду на стан сп'яніння (а.с. 3), в якому в графі щодо ознак сп'яніння вказано: «запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення мовлення», проте такі ознаки сп'яніння поліцейськими взагалі не встановлювались і не оголошувалась, у зв'язку із чим правильним буде висновок про безпідставність і незаконність пред'явленої інспектором вимоги пройти відповідний огляд за відсутності для цього реально існуючих та вагомих аргументів. Також, у вищевказаному документі зазначено, що огляд мав би бути проведений за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», утім це прямо суперечить інформації, наведеній у рапорті (а.с. 11), в якому говориться про зовсім іншу модель газоаналізатора - «Drager 6820». В цілому долученими до справи відеозаписами не зафіксовано ні факту складання, ні оголошення цього документа, що вказує на його об'єктивну відсутність станом на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення. Пропозиції підписати цей документ, відповідно і самого його підписання ОСОБА_1 також відеозаписами не зафіксовано, а ОСОБА_1 , в свою чергу, цілком оспорює його існування та не визнає обставин, що в ньому значаться. Направлення (а.с. 5) в присутності ОСОБА_1 також не було складено, незважаючи на те, що в цьому документі говориться про його начебто складення о 22 год 30 хв, хоча це прямо спростовано самими відеозаписами, котрі містяться у справі (навіть в їх усіченому вигляді). Взагалі поліцейські не пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду, що, на нашу думку, є очевидним порушенням положень ст. 266 КпАП України та передбаченої законом процедури проведення огляду особи на стан сп'яніння. Також важливим є те, що назва закладу охорони здоров'я, зазначена в направленні (а.с. 5), не озвучувалась ОСОБА_1 . Тобто, до Комунального підприємства «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради ніхто не пропонував проїхати. Факт оголошення відповідного направлення (а.с. 5) відеозаписом та доведення його змісту до відома ОСОБА_1 також не зафіксовано відеозаписом. Отже, протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 3) та направлення (а.с. 5) є недостовірними та недопустимими доказами, а тому не можуть братися до уваги, оскільки дійсний час їх складення невідомий, до відома ОСОБА_1 такі документи не доводилися взагалі, для підпису їх ніхто останній не надавав, що повністю доводиться долученими поліцейськими відеозаписами. З вказаного вище можна зробити висновок, що жодного з наявних в матеріалах справи процесуального документа не було складено в присутності ОСОБА_1 . Крім цього, рапорт (а.с. 11), в якому інспектор зазначив, що « ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення.» Також зазначено, що ОСОБА_1 спочатку погодилась прослідувати, проте під час руху до медичного закладу водійка ОСОБА_1 забажала вийти з автомобіля та повідомила, що їхати до медичного закладу відмовляється. Утім такі обставини взагалі не зафіксовані долученими до матеріалів справи відеозаписами, а відтак з'ясувати, чи мали місце такі події, об'єктивно неможливо. Також у рапорті зазначено, що у ОСОБА_1 було виявлено інакші, відмінні від попередніх ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Тобто, перелік ознак алкогольного сп'яніння, нібито виявлених інспектором у ОСОБА_1 та наведених у різних джерелах фактичних даних, наданих суду для дослідження, є відмінним, що додатково свідчить про їх надуманість і об'єктивну відсутність. Також, назва приладу, за допомогою якого мав проводитися огляд у рапорті (а.с. 11) відрізняється від назви, зазначеної в акті огляду (а.с. 3), що свідчить про формальний підхід з боку поліцейських до оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та їх невизначеність із тою обставиною, за допомогою якого ж газоаналізатора вони мали намір проводити огляд ОСОБА_1 на місці події. Процес складення розписки (а.с. 6) долученими до матеріалів справи відеозаписами також не зафіксований та взагалі невідомо, звідки був отриманий цей документ і хто його складав. Тому, використовування його як доказу не є можливим. До протоколу долучено відеозаписи, проте даним джерелом доказів не зафіксовано руху транспортного засобу, вказаного у протоколі. Натомість, з відеозаписів вбачається, що транспортний засіб перебуває в статичному стані, а ОСОБА_1 о 21:41:30 категорично заперечувала факт керування транспортним засобом, що підтверджується долученим відеозаписом. Відеозаписи, наявні в матеріалах справи, є усіченими, деякі з них взагалі не відкриваються (з двох дисків для лазерних систем зчитування відкривається вміст лише одного з них, однак не усі з наявних файлів - одна відеофонограма з трьох не відтворилась), що є грубим порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, а також ст. 266 КпАП України. Відтак невідомо, чи всі обставини, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи, відповідають дійсності чи ні, при тому, що сторона захисту оспорює та не визнає достовірності інформації, викладеної у письмових матеріалах, наданих суду для дослідження. Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, в діях ОСОБА_1 не є доведеним належними та допустимими доказами, а долучені інспектором до матеріалів справи № 157/281/25 джерела фактичних даних - такими, що містять неправдиву інформацію, яка не підкріплена достовірними, належними і допустимими доказами і не відповідає дійсності, а також складеними з очевидними, грубими порушеннями вимог діючого законодавства України. Працівником поліції не було дотримано вимоги ст. 266 КпАП України, п. 6 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103. Поліцейськими було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, чітко регламентовану вищевказаними положеннями законодавства України, оскільки (1) не здобуто доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, (2) взагалі не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікувальному закладі, (3) не зафіксовано всієї процедури із застосуванням технічних засобів відеозапису або ж (4) залученням двох свідків. З огляду на всі перелічені вище обставини та доводи, зважаючи на суттєві порушення, допущені при складенні адміністративних матеріалів, внаслідок яких не було належним чином зафіксовано обставини, які підлягають з'ясуванню в ході судового розгляду цієї справи, та не надано до суду жодного допустимого та достовірного доказу вчинення незаконного діяння, з огляду на порушення встановленої законодавством процедури проведення огляду особи на стан сп'яніння, неможливим є притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого вона не вчиняла, у зв'язку із відсутністю в її діях ознак складу такого правопорушення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України виключає провадження в даній справі та зумовлює його закриття.
Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами.
Згідно з рапортом, зареєстрованим ІТС ІПНП (журналу ЄО) ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області за № 361 від 01 лютого 2025 року, працівник поліції Дишко повідомив на лінію 102 про те, що зупинили транспортний засіб марки «Вольво», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням особи, яка має явні ознаки алкогольного сп'яніння, особа встановлюється.
З акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 поліцейським були виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння як різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення мови, та від огляду остання на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовилася.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 лютого 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд на стан алкогольного сп'яніння до КП «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради.
Як вбачається з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем, на вимогу поліцейського надати документи на транспортний засіб, посвідчення водія, документ, що посвідчує її особу, пояснила, що такі документи зараз привезуть, а також повідомила і те, що у відповідному додатку в мобільному телефоні документи показати не може, адже розрядився телефон. Після цього ОСОБА_1 повідомила поліцейському, що вона закриє двері автомобіля, а відкриє вікно, на що поліцейський не заперечив. Потім на запитання поліцейського, чи пройде вона огляд на стан алкогольного сп'яніння, заданого після повідомленої ним їй ознаки алкогольного сп'яніння нечітка мова, ОСОБА_1 пояснила, що мова у неї нечітка тому, що вона злякалася, адже її вперше зупиняють працівники поліції. У подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у неї виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння як запах алкоголю з порожнини рота та нечітка мова, і запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810», пояснив, що з приладом водійка буде ознайомлена. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спецприладу ОСОБА_1 повідомила, що їй потрібно закрити вікно в автомобілі, оскільки в салоні перебуває дитина, на що поліцейський пояснив, що у разі закриття вікна потрібно відчинити двері автомобіля, оскільки він має підстави вважати, що вона хоче в автомобілі повністю закритися. У подальшому ОСОБА_1 почала з'ясовувати у поліцейських, яка причина її зупинки. Останніми їй було повідомлено, що вона керувала автомобілем, будучи не пристебнутою ременем безпеки, що перевозила дитину без автокрісла, і що зупинена для перевірки документів на підставі п. 10 постанови КМ України № 1147 «Про прикордонний режим», адже територія Камінь-Каширського району є контрольованим прикордонним районом. У свою чергу, ОСОБА_1 почала оспорювати причини зупинки, належність Камінь-Каширського району до контрольованого прикордонного району. Поліцейським було надано ОСОБА_1 для ознайомлення свідоцтво про повірку спецзасобу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. На запитання поліцейського про ознайомлення, ОСОБА_1 то зазначала, що не бачить читати, то ігнорувала запитання поліцейського, а відтак останній зазначив, що оскільки свідоцтво було надане, то він вважає, що вона з ним ознайомилася. У подальшому ОСОБА_1 вийшла з автомобіля, на неодноразові запитання поліцейського, чи буде вона проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спецзасобу, ОСОБА_1 відповіді не надавала, після чого поліцейський у неї запитав, чи вона відмовляється проходити такий огляд, на що ОСОБА_1 відповіла стверджувально, що відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння (21:40), і знову почала оспорювати причини зупинки, після цього намагалася сісти в автомобіль, на що поліцейський повідомив їй, що відстороняє її від керування транспортним засобом. Після цього ОСОБА_1 почала оспорювати факти керування нею транспортним засобом, кричала, що вона не керувала. У подальшому ОСОБА_1 почала звинувачувати поліцейського у тому, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, викликала на місце події інших поліцейських (22:17, 22:19)), проходження нею огляду на стан алкогольного сп'яніння ставила у залежність від питання проходження огляду самим поліцейським. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні, а саме запропоновано проїхати до Любешівської багатопрофільної лікарні Любешівської селищної ради на що вона висловила згоду за умови, що поліцейський теж у лікарні пройде огляд на стан алкогольного сп'яніння (22:17 - 22:20). Поліцейський висловив згоду та готовність пройти огляд у лікарні на стан алкогольного сп'яніння. Після того як ОСОБА_1 та поліцейські присіли до службового автомобіля щоб проїхати до лікарні, відео було припинено (22:44).
Відеозапис було відновлено о 22:50 та з цього відеозапису вбачається, що на запитання поліцейського чи поїде ОСОБА_1 у медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, остання вчинення цих дій знову поставила під умови, а саме поставила вчинення таких дій, спочатку, у залежність від медичного закладу, до якого вона проїде, вказавши що проїде до Камінь-Каширської ЦРЛ, а потім у залежність від того, щоб її дитину поліцейські завезли спочатку додому, кричала, виражалася нецензурними словами, незважаючи на присутність своєї ж дитини, на неодноразові запитання чи проїде вона до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння наказувала поліцейському закрити рота. На такі дії ОСОБА_1 поліцейський повідомив останній, що її поведінка ним буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і ним буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, на що ОСОБА_1 ствердно сказала, щоб він цей протокол складав.
Отже, з відеозапису вбачається, що поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецприладу, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки автомобіля неодноразово пропонував пройти їй огляд у найближчому медичному закладів, а саме у Любешівській багатопрофільній лікарні Любешівської селищної ради про що, як чути з відеозапису, повідомив о 22:17 про складення направлення для огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікарні), однак ОСОБА_1 також відмовилася пройти огляд у найближчий лікарні. Здійснення поїздки до лікарні для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 щоразу ставила у залежність від виконання поліцейським висловлених нею вищезазначених умов, що свідчить про небажання останньої проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, тобто про її відмову від огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, і порушення нею вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким чітко встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
З довідки № 16155-2025 від 05 лютого 2025 року за підписом заступника начальника Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Михалика А. вбачається, що згідно ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України, та за відомостями ГСЦ МВС посвідчення водія в останньої відсутнє.
Постановою поліцейського ВПД № 1 (сел Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Семенюком В.Ф. від 01 лютого 2025 року серії ЕНА № 3986026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 3 400 грн за частинами 1, 2 ст. 126 КпАП України, а саме за те, що вона 01 лютого 2025 року о 23 год 23 хв по вул. Ставкова у с. Волиця Камінь-Каширського району керувала автомобілем марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом та не пред'явила реєстраційні документи на даний транспортний засіб.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, доведена, а тому до неї, з урахуванням тієї обставини, що посвідчення водія остання не отримувала, належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а п. 2.5 цих Правил встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи адвоката про відсутність зафіксованого факту керування ОСОБА_1 автомобілем спростовуються відображеними на відеозаписі обставинами, згідно з якими після зупинки автомобіля, який рухався, поліцейський відразу ж підійшов до цього транспортного засобу зі сторони водія, та за кермом автомобіля перебувала саме ОСОБА_1 , а інша особа знаходилася на пасажирському сидінні.
Інші доводи адвоката не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Під час судового розгляду справи не було встановлено таких обставин, які б порушили права водійки ОСОБА_1 або ж обмежили останню в можливості їх ефективного використання.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 у дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем її проживання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного тексту постанови - 27 жовтня 2025 року.
Суддя: О.В. Антонюк