30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 388/2167/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.11.2024 року в адміністративній справі №388/2167/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 08.10.2025 року АВ №00000997, винесену відповідачем відносно позивача за ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам. Вказує, що позивач жодних порушень не допускав, під час розгляду справи не було з'ясовано і доведено обставини, які б свідчили про наявність вини позивача у скоєнні правопорушення.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, під час ухвалення рішення не врахував, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить необхідних складових, зокрема, обставин правопорушення, необхідних в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тому позивач вважає недоведеним вчинення ним як відповідальною особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1321 КУпАП.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2024 року по справі №388/2167/24 повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду від 21.05.2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нетреби Катерини Олександрівни задоволено, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 року у справі № 388/2167/24 скасовано, а справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00000997 від 08 жовтня 2024 року, фізичну особу ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень 00 копійок. В постанові зазначено, що 30 вересня 2024 року о 16:41 годині за адресою М-02, км 168+502, Сумська обл., позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України; перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,513 відсотків (5,405 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником автомобіля MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , який безпосередньо і є транспортним засобом, що перевозив вантаж. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію СХС382947 причеп марки «KRONE AZ», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .
Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер: WIM 73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії: № 1935 до 22 грудня 2024 року, № 04/4652 до 22 грудня 2024 року. Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АВ00000997/. Ідентифікатор доступу: BbmSkIn6CLvwC.
Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу серії АВ №00000997 від 08.10.2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху, ПДР України).
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, а пунктом 1.4. визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн): двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м 42 т; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т; двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, автопоїзд (транспортний состав) - механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою.
За наведених обставин рух автомобіля «MAN TGX 26.440», д.н.з. НОМЕР_1 , разом із причепом марки «KRONE AZ», д.н.з. НОМЕР_2 здійснювався у складі автопоїзда, тобто трьохвісного автомобіля та двовісного причепа, що слідує зі змісту фото та відео доказів, а відтак фактична маса (максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн) для цього автопоїзда становить 40 т.
Доводи позивача, що здійснювався рух транспортного засобу «MAN TGX 26.440», д.н.з. НОМЕР_1 , який є вантажним спеціалізованим контейнеровозом - С, разом із причепом марки «KRONE AZ», державний номерний знак НОМЕР_2 , який є спеціалізованим причепом ПР - контейнеровозом, спростовується змістом фактичних даних цієї справи, ніяким чином не спростовують того, що в цій конкретній ситуації здійснювався рух автопоїзда, тобто трьохвісного автомобіля та двовісного причепа.
Правила про рух трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 м із дозволеною загальною масою 44 т, поширюються саме на такі транспортні засоби, а не автопоїзди.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у цьому конкретному випадку не здійснював рух трьохвісний автомобілем (тягачем) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, а здійснював рух у складі автопоїзда, тобто трьохвісного автомобіля та двовісного причепа, а не напівпричепа.
Положеннями ч. 2 ст.132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
За змістом ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За змістом ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За змістом ст. 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п'ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), згідно зі змістом Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623) (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до Порядку 1174 державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Таке облаштування автомобільних доріг автоматичними пунктами дозволяє фіксувати правопорушення в автоматичному режимі, та за допомогою системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) створювати метадані, інформаційні файли, здійснювати автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті тощо.
За змістом п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже визначено критичну похибку в розмірі 2 відсотків, що дозволяє враховувати специфіку вантажу.
Відповідно до змісту розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
За положеннями Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
У цій справі автоматична фіксація адміністративного правопорушення здійснювалась вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM, що відповідає вимогам Технічних регламентів засобів вимірювальної техніки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/4652 від 22 грудня 2023 року, чинне до 22 грудня 2024 року, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010. Назва та умовне позначення: прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»).
За свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 1935 від 22 грудня 2023 року, чинне до 22 грудня 2024 року, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає ТУ та ДСТУ 8809:2018. Назва та умовне позначення: підсистема габаритного контролю транспортних засобів SIZE-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0»).
Таким чином, автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі типу WIM73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA») станом на час фіксації адміністративного правопорушення був справний та готовий до експлуатації, а тому показники вимірювань загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об'єктивними та достовірними відомостями, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року (далі - Інструкція) визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Згідно з Додатком 1 до цієї Інструкції у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер.
Отже, вищезазначеними правилами визначено вимоги до змісту постанови у такій справі про адміністративне правопорушення. При цьому ці вимоги є загальними та застосовуються до порушень нормативно-вагових та/або габаритних параметрів транспортних засобів, тобто залежно від характеру адміністративного правопорушення.
Разом із тим, відсутність у змісті постанови про накладення адміністративного стягнення частини вищезазначених даних, що мають загальний характер не свідчить про відсутність порушення нормативно-вагових та/або габаритних параметрів транспортних засобів, тобто порушення як такого.
Наявність порушення підтверджується доказами, а зміст постанови має відображати виключно мотиви, що можуть бути різноманітними, як і правовідносини, а також прийняте рішення.
Відповідно до матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %.
Зміст спірної постанови містить ряд очевидних ознак, що свідчать про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування автомобілем з причепом та перевищення нормативних параметрів зазначених у п. 22.5 ПДР України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв у межах та відповідності до вимог чинного законодавства, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2024 року в адміністративній справі №388/2167/24 залишити без задоволення.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2024 року в адміністративній справі №388/2167/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Білак