28 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31027/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.
за участю:
представника позивача: Бабій О.М.
представника відповідача: Волошиної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, (суддя суду першої інстанції Кучма К.С.) в адміністративній справі №160/31027/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-Альянс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
21.11.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Експорт - Альянс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в кому просило:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2024 року №0680930704 форми “Р» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 9 526 996,25 грн.; №0681070704 форми “В4» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 505 168 грн.; №0680960704 форми “П» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4 164 904 грн., в т.ч. за 2022 р. - 1 964 397 грн., за 2023 р. - 2 200 507 грн.; №0680970704 форми “ПН» у сумі 6 800 грн.; від 23.10.2024 року №0655900704 форми “ПС» у сумі 1 020 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» за результатами перевірки складено акт від 26.09.2024 р. №2758/04-36-07-04/42391504. На підставі висновків вказаних у акті від 26.09.2024 р. відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 05.11.2024 р. №0680930704, №0681070704, №0680960704, №0680970704. На підставі висновків вказаних у акті від 18.09.2024 року № 2146/04-36-07-04/4239154 прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 р. №0655900704. Щодо встановлених порушень зазначено, що ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг від 08.02.2021 р. №08/02/21. В ході проведення перевірки відповідачу надано пояснення від 18.09.2024 р. №85 та повідомлено, що пакування вживаного одягу за період квітень - вересень 2021 року здійснювалось за адресою: АДРЕСА_1 , а в березні 2022 року по АДРЕСА_2 . Формування ціни здійснювалось згідно із договором. Крім того, до складу валових витрат включені послуги надані ФОП ОСОБА_1 , в межах видів підприємницької діяльності наявний КВЕД-82.92 (пакування). Так, суб'єктивні висновки контролюючого органу, щодо нереальності здійснення пакування від 794,7 кг до 2 051,38 кг за день необґрунтовані, не надані фактичні дані норм праці відповідних фахівців за день. На підтвердження взаємовідносин та характеру наданих послуг відповідачу було надано відповідь ФОП ОСОБА_1 від 17.09.2024 року. Також, висновки контролюючого органу про ненадання до перевірки актів введення в експлуатацію МНМА, не відповідають дійсності. Так, до перевірки надані усі необхідні документи підтверджуючі введення в експлуатацію кожного наведеного в акті малоцінного необоротного активу. Надані накази “Про введення в експлуатацію», акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Твердження про те, що передання в оренду МНМА не є використанням у господарський діяльності підприємства повністю суперечить визначенню господарська діяльність. ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» передавало в оренду МНМА та отримувало дохід протягом 2022 - 2023 років, що не заперечується й самим відповідачем.
Крім того, ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (покупець) мало взаємовідносини з ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» (продавець), а саме договір реалізації від 05.05.2020 р. №0505/20, та від 07.08.2020 р. №07.08.2020. На виконання умов договорів складено податкові та видаткові накладні. Згідно із наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку станом на 31.12.2023 р. по бухгалтерському рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками» по взаєморозрахункам з ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість. Документально оформлені операції щодо придбання у ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» товарів у 2020 році станом на 31.12.2020 року обліковувалися на залишках по рахунку 281 “Товари» та відображено включення до складу собівартості у 2021 році, а саме: взуття, що було у використанні 1 589 160,6 грн., домашній текстиль, що був у використанні 1 218 129 грн., одяг, що був у використанні 2 178 257,11 грн. Тобто, вартість документально оформленого придбання товарів у 2020 році було включено до складу собівартості у 2021 році. Розрахунки з ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» відбувались на підставі платіжних доручень, факт розрахунку відповідачем не заперечується. Водночас, рішення про відповідність ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» ризиковості платників податків від 02.08.2022 р. №1369 прийнято після господарської операції з ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС», а наявність кримінального провадження не є належним доказом спростування реальності господарської операції. Також, ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» мало взаємовідносини з ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» на підставі договору реалізації від 04.01.2019 р. №040119-1. На виконання умов договору складено податкові та видаткові накладні. Розрахунки з ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» відбувались на підставі платіжних доручень. Тобто видаткові накладні були складені належним чином та розрахунок відбувся у повному обсязі, про що відповідачем також не заперечується. Водночас, рішення про відповідність ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» ризиковості платників податків від 05.02.2020 р. №15955, від 11.08.2020 р. №68521, від 18.09.2020 р. №80360, від 16.10.2020 р. №87845, від 15.02.2021 р. №18659, від 25.02.2021 р. №22439, від 21.07.2021 №63179, від 26.10.2021 р. №91014, від 01.11.2021 р. №94749 прийняті після господарської операції з ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС», а наявність кримінального провадження не є належним доказом спростування реальності господарської операції.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26.03.2025 задовольнив позовні вимоги ТОВ «Експерт-Альянс». Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 05.11.2024 р. №0680930704, №0681070704, №0680960704, №0680970704 та від 23.10.2024 р. №0655900704, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в ході проведення перевірки ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» встановлено взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг від 08.02.2021 р. №08/02/21. Згідно із актів виконаних робіт встановлено, що ФОП ОСОБА_1 щомісячно пакував вживаний одяг у кількості від 23840,66 кг до 61541,252 кг, у зв'язку з чим, останньому потрібно працювати 8-годин робочий день та за одну добу відсортувати від 794,7 кг до 2051,38 кг вживаного одягу, що фізично унеможливлює виконання даних послуг. Крім того, ФОП ОСОБА_1 працює на підприємстві, яке здійснює надання транспортних послуг та послуг перевезення, передбачає роз'їзний характер роботи, а наймані працівники у ФОП ОСОБА_1 відсутні. Тобто перевіркою не підтверджено реальність надання зазначених в актах наданих послуг робіт, оскільки надані послуги потребують великих затрат часу. Отже, зважаючи той факт, що надані до перевірки первинні документи відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку підприємства. Враховуючи вищенаведене, ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» порушено пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України шляхом заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток) на загальну суму 2265864,51 грн. В ході проведення перевірки позивачу надано запит від 16.09.2024 р. №13 щодо надання пояснень та документального підтвердження використання МНМА у господарській діяльності підприємства. Згідно із відповіді від 17.09.2024 р. №79 позивачем повідомлено, що придбані МНМА були передані в оренду. За даними бухгалтерського обліку та даних ЄРПН, первинних документів встановлено надання в оренду обладнання за 50 грн. з ПДВ в місяць. Протягом перевіряємого періоду ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" отримано дохід від надання в оренду МНМА у сумі 73 215,86 грн., а саме у 2022 році - 20 435,94 грн, у 2023 році - 52 779,92 грн., при тому, що вартість обладнання включена до складу витрат становить 2 599 056,09 грн. Оскільки, ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" не використовує МНМА у власній господарській діяльності, а придбані з метою надання в оренду, то витрати пов'язані з придбанням МНМА мають бути включені пропорційно отриманому від надання їх в оренду доходу. Виходячи з вищевикладеного, перевіркою встановлено порушення ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» пп.134.1.1, п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2 493 496,25 грн.
В ході проведення перевірки контролюючим органом також встановлено, що ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" має взаємовідносини з ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» на підставі договорів реалізації від 05.05.2020 р. №0505/20, та від 07.08.2020 р. № 07.08.20. Згідно із наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку станом на 31.12.2023 р. по бухгалтерському рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками» по взаєморозрахункам з ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість. Документально оформлені операції щодо придбання у ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» товарів у 2020 році станом на 31.12.2020 р. обліковувалися на залишках по рахунку 281 “Товари» та відображено включення до складу собівартості у 2021 році, а саме: взуття, що було у використанні 1 589 160,6 грн., домашній текстиль, що був у використанні 1 218 129 грн., одяг, що був у використанні - 2 178 257 грн. Тобто, вартість документально оформленого придбання товарів у 2020 році було включено до складу собівартості у 2021 році. Рішенням ДПС від 02.08.2022 р. №1369 встановлено, що підприємство відповідає критеріям ризиковості. Під час перевірки, між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» встановлено взаємовідносини з ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» на підставі договору реалізації від 04.01.2019 р. №040119-1. Згідно із наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку станом на 31.12.2023 р. по бухгалтерському рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками» по взаєморозрахункам з ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» рахується кредиторська заборгованість у сумі 8 612 325,76 грн. Документально оформлені операції щодо придбання у ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» товарів у 2020 році станом на 31.12.2020 р. обліковувалися на залишках по рахунку 281 “Товари» та відображено включення до складу собівартості у 2021 році, а саме: ганчір'я різане 9 970,83 грн. Тобто, вартість документально оформленого придбання товарів у 2020 році було включено до складу собівартості у 2021 році. Рішеннями ДПС від 05.02.2020 р. №15955, від 11.08.2020 р. №68521, від 18.09.2020 р.№80360, від 16.10.2020 р. №87845, від 15.02.2021 р. №18659, від 25.02.2021 р. №22439, від 21.07.2021 р. №63179, від 26.10.2021 р. №91014, від 01.11.2021 р. №94749 встановлено, що підприємство відповідає критеріям ризиковості.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.11.2024 р. № 0681070704 згідно із наданих відомостей 20-ОПП, даних ЄРПН та даних бухгалтерського обліку встановлено придбання ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" малоцінних необоротних матеріальних активів за період, а саме: РRО "Марія-304ТЗ" (версія ПЗ 304ТЗ-5), ваги, грошові скриньки, детектор валют, ЕККР "КСТ-Т4", сканери штрих-кодів, термінали АРМ-Р08-1400 та ін. Згідно із даними бухгалтерських рахунків 13 “Знос основних засобів», 93 “Витрат на збут», 79 “Фінансові результати» вартість придбаних у перевіряємому періоді МНМА включено до складу витрат у сумі 2 599 056,09 грн. В ході проведення перевірки позивачу надано запит від 16.09.2024 р. №13 щодо надання пояснень та документального підтвердження використання МНМА у господарській діяльності підприємства. Згідно із відповіді від 17.09.2024 р. №79 підприємством повідомлено, що придбані МНМА були передані в оренду. Оскільки, ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" не використовує МНМА у власній господарській діяльності, а придбані з метою надання в оренду, то ціна надання в оренду має бути не нижче ціни їх придбання. ТОВ “Експорт-Альянс» відображено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14 643,17 грн. У зв'язку із наведеним, на порушення п.188.1 ст.188 ПК України ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» занижено податкові зобов'язання, у сумі 505 168,04 грн. Водночас, до перевірки не надано регістри бухгалтерського обліку від ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС». У зв'язку з чим неможливо перевірити правомірність формування показників податкової звітності.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42391504) зареєстровано 13.08.2018 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру №12241020000086685. Позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Основним видом економічної діяльності товариства є 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям.
Судом також встановлено, що у період з 30.08.2024 р. по 19.09.2024 р. на підставі направлень №6910, №6911, №6914, №6912, №6913 від 20.08.2024 р. відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4, ст.77 ПК України, пп.69.352 ПК України, п.2 ч.1 ст.13 розділу IV, пп.923 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.07.2024 р. №3144-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства за період діяльності 13.08.2018 року - 31.12.2023 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої був складений акт від 26.09.2024 р. №2758/04-36-07-04/42391504 за висновками якого були виявлені наступні порушення, а саме:
- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 7 621 597 грн. в т.ч. за 2019 р. на суму 2 802 655 грн., за 2020 р. на суму 527390 грн., за 2021 р. на суму 3 493 756 грн., за 2022 р. на суму 797 796 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2023 р. на суму 2 200 507 грн.;
- пп.188.1 ст.188 ПК України ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 505 168 грн. в т.ч. за грудень 2023 року - 505 168 грн.;
- відповідно до п.1201.2 ст.1201, п.201.10 ст.201 ПК України буде застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкових накладних;
- пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України та п.2.1 р.II Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 р. № 111/26556, що призвело до несвоєчасного надання податкового розрахунку за IV квартал 2018 року;
- пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 р. № 111/26556, що призвело до подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку: за III квартал 2018 року на загальну суму 10 000 грн., за IV квартал 2018 року на загальну суму 94 485 грн., за І квартал 2019 року на загальну суму 202 911,25 грн., за II квартал 2019 року на загальну суму 139 689,83 грн., за III квартал 2019 року на загальну суму 99 031,16 грн., за IV квартал 2019 року на загальну суму 628 298,90 грн., за II квартал 2020 року на загальну суму 50 000 грн., невідображення сум немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, з ознакою доходу “ 178»;
- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 ч.5 ст.8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ, що призвело до ненарахування та несплати єдиного внеску на загальну суму ЄСВ - 52 474,40 грн., у тому числі: за червень 2020 року на суму 330 грн., за вересень 2020 року на суму 2 200 грн., за грудень 2020 року на суму 660 грн., за березень 2021 року на суму 495 грн., за червень 2021 року на суму 1 485 грн., за жовтень 2021 року на суму 1 062,60 грн., за серпень 2022 року на суму 1 221 грн., за вересень 2022 року на суму 220 грн, за липень 2023 року на суму 25 476 грн., за серпень 2023 року на суму 19 324,80 грн.;
- п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ, що призвело до несвоєчасної сплати ЄСВ за період з 10.05.2022 р. по 12.05.2022 р. на суму 2712,32 грн.
ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» не погодилося з висновками акта перевірки та подало заперечення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.10.2024 р. №106.
18.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складений акт №2146/04-36-07-04/42391504 “Про ненадання документів до перевірки платником податків ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42391504) при проведенні планової виїзної перевірки за період з 13.08.2018 - 21.12.2023».
ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» також не погодилося з висновками акту №2146/04-36-07-04/42391504 та подало заперечення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2024 р.
За результатами розгляду заперечень, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на акт від 18.09.2024 року №2146/04-36-07-04/42391504 визнало висновки у вищезазначеному акті такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
На підставі висновків згаданого вище акту перевірки від 18.09.2024 р. контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 р. №0655900704 форми “ПС», за яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем адмін. штрафи та інші санкції у розмірі 1 020 грн.
За результатами розгляду заперечень на акт від 26.09.2024 р. №2758/04-36-07-04/42391504 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнано висновки у вищезазначеному акті правомірними. На підставі висновків акту перевірки від 26.09.2024 р. контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме від 05.11.2024 р.:
- податкове повідомлення-рішення форми “ПН» №0680970704, за яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 5% за платежем: “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 6 800 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми “Р» №0680930704 про збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9 526 996,25 грн., в тому числі в сумі 7 621 597 грн. за основним платежем та в сумі 1 905 399,25 грн. штрафних санкцій;
- податкове повідомлення-рішення форми “П» №0680960704, яким завищено розмір від'ємного значення на суму 4 164 904 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми “В4» №0681070704, яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 505 168 грн.
Не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень ТОВ «Експорт-Альянс» звернулось до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування податкової звітності за наслідками здійснених позивачем господарських операцій підтверджуються складеними належним чином первинними документами, відтак податкові повідомлення - рішення про нарахування позивачеві грошових зобов'язань є протиправними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Стаття 77 ПК України визначає порядок проведення документальних планових перевірок.
Згідно із пунктами 77.1 - 77.4 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу
Згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.
За п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Встановлені обставини справи свідчать, що 08.02.2021 року між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір реалізації №08/02/21. Відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по пакуванню одягу для його подальшого продажу.
На виконання умов договору складено наступні акти виконаних робіт: від 30.04.2021 р., від 31.05.2021 р., від 30.06.2021 р., від 31.07.2021 р., від 31.08.2021 р., від 30.09.2021 р., від 31.03.2022 р. з номенклатурою “пакування одягу для продажу».
Розрахунки між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» та ФОП ОСОБА_1 відбулися (від 25.12.2023 р. №1485 на суму 475 000 грн. від 28.12.2023 р. №1502 на суму 685 000 грн. разом 1 160 000 грн.). Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
На думку відповідача ФОП ОСОБА_1 не мав достатніх матеріально-технічних ресурсів для ведення господарських операцій, відтак вказані операції фактично носять характер надання податкової вигоди та фактично невідбувались.
Щодо достатності ресурсів для здійснення господарських операцій слід зважати на те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі “Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ним договором.
Чинним законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, зокрема, земельних ділянок тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.
Аналогічні правові висновки міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 20.09.2024 року у справі №160/10727/22.
Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.
У постанові від 03.09.2019 року у справі №810/3790/17 Верховний Суд також вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по “ланцюгу» постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган
Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №380/18771/22.
Суд також враховує, лист ФОП ОСОБА_1 від 17.09.2024 р. №17/09 в якому зазначено щодо виконання робіт за актами приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2021 р., 31.05.2021 р., 30.06.2021 р., 31.07.2021 р., 31.08.2021 р., 30.09.2021 р., 31.03.2022 р. послуги здійснювались на складі ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» та до послуг входило: пакування одягу та взуття з поліетиленових мішків до баулів, перепакування речей та взуття через порушення цілісності упаковки під час проходження митного контролю та інших причин, сортування та пакування одягу і взуття за сезонністю, домашній текстиль сортування та пакування по окремих баулах на подушки та ковдри.
Таким чином, усі зауваження відповідача до операцій позивача з цим контрагентом є безпідставними, в зв'язку з чим його висновки про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими.
Фактично, з акту перевірки не видно того, що відповідач аналізував відповідні господарські операції змістовно, натомість характер зроблених висновків свідчить про поверхневий та формальний характер проведення відповідачем перевірки позивача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач, констатуючи недостатність ресурсів для здійснення господарської операції, діяв без жодного обґрунтування відповідного висновку. Так, відповідачем робиться висновок, однак обґрунтування такого висновку відсутнє як таке відповідач не наводить жодного пояснення та розрахунків, з яких би можна було встановити методику та метрики, за якими відповідач визначає достатність або недостатність ресурсів (матеріальних, трудових і т.д.) для здійснення господарської операції.
Отже, суд першої інстанціх дійшов правильного висновку, що саме лише твердження про недостатність ресурсів для здійснення господарської операції, без будь-яких пояснень щодо підстав такого висновку, алгоритму його формування, наведення відповідних розрахунків є неприпустимим узагальненням та не може зумовлювати притягнення особи до юридичної відповідальності.
Стосовно порушення ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» пп.134.1.1, п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 2 493 496,25 грн, у т.ч. за 2022 рік на суму 2 257 385,76 грн., за 2023 рік на суму 236 110,49 грн., суд зазначає наступне.
Позивач вважає, що висновки контролюючого органу щодо заниження фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на 2 493 496,25 грн. є помилковими. До перевірки надані усі необхідні документи підтверджуючі введення в експлуатацію кожного наведеного в акті малоцінного необоротного активу. Надані накази “Про введення в експлуатацію», акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Цей факт, також підтверджується, тим, що в акті від 18.09.2024 р. №2146/04-36-07-04/42391504 відсутні дані про ненадання документів по МНМА.
Відповідач у акті перевірки вказує, що згідно із наданих відомостей 20-ОПП, даних ЄРПН та даних бухгалтерського обліку встановлено придбання ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" малоцінних необоротних матеріальних активів за період, а саме: РКО "Марія-304ТЗ" (версія ПЗ 304ТЗ-5), ваги, грошові скриньки, детектор валют, ЕККР "КСТ-Т4", сканери штрих-кодів, термінали АРМ-Р08-1400 та ін. Згідно із даними бухгалтерських рахунків 13 “Знос основних засобів», 93 “Витрати на збут», 79 “Фінансові результати» вартість придбаних у перевіряємому періоді МНМА включено до складу витрат у суму 2 599 056,09 грн. В ході проведення перевірки підприємству надано запит від 16.09.2024 р. №13 щодо надання пояснень та документального підтвердження використання МНМА у своїй господарській діяльності. Згідно із відповіді від 17.09.2024 р. №79 позивачем повідомлено, що придбані МНМА були передані в оренду. З даними бухгалтерського обліку, даних ЄРПН, первинних документів встановлено надання в оренду обладнання за 50 грн. з ПДВ в місяць. Протягом перевіряємого періоду ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" отримано дохід від надання в оренду МНМА у сумі 73 215,86 грн., а саме у 2022 році - 20 435,94 грн., у 2023 році - 52 779,92 грн., при тому, що вартість обладнання включена до складу витрат становить 2 599 056,09 грн. ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" не надавало до перевірки акти введення в експлуатацію МНМА. Основним видом діяльності ТОВ “ ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" є 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям, зареєстровані реєстратори розрахункових операції, готівкові розрахунки за поставлений товар відсутні, то придбані МНМА, які призначаються для використання у роздрібній торгівлі не можуть використовуватися у господарській діяльності підприємства. Оскільки, товриство не використовує МНМА у власній господарській діяльності, а придбані з метою надання в оренду, то витрати пов'язані з придбанням МНМА мають бути включені пропорційно отриманому від надання їх оренду доходу.
У розумінні ПК України амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (підпункт 14.1.3 пункту 14 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 138 ПК України визначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Так, відповідно до абзацу першого підпункту 138.1 статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Абзацом першим пункту 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.
Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу (пункт 138.3 статті 138 ПК України).
За приписами підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Згідно із підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.
Отже, виходячи з положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України при розрахунку амортизації застосовуються національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку або міжнародні стандарти фінансової звітності з урахуванням обмежень, що встановлені, зокрема, підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України.
Тобто для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх експлуатації при здійсненні господарської діяльності платника податку.
Згідно із пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(С)БО 16 "Витрати").
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (пункт 7 П(С)БО 16 "Витрати").
Згідно із пунктом 27 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" амортизація об'єктів, зазначених у підпункті 5.2 пункту 5 Положення (стандарту) 7 нараховується за методами, що наведені в підпунктах 1 і 5 пункту 26 Положення (стандарту) 7. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.
Малоцінні необоротні матеріальні активи віднесено до групи 11 основних засобів та інших необоротних активів, для якої не передбачено мінімально допустимих строків корисного використання (пункт 138.3.3 підпункту 138.3 статті 138 ПК України).
ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» нараховано амортизацію для МНМА у розмірі 100% його вартості у першому місяці використання об'єкту та віднесено до складу валових витрат. Також, до перевірки надано накази “Про введення в експлуатацію», акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.
Водночас, товариство передано в оренду МНМА та отримано дохід протягом 2022 р. та 2023 р., про що контролюючим органом не заперечується.
Однак, в акті перевірки на міститься інформації про те, що відповідач врахував відповідні накази та акти прийому-передачі, натомість характер зроблених висновків свідчить про формальний характер проведення контролюючим органом перевірки позивача, яка зводиться лише до загального аналізу.
Стосовно порушення ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України занижено об'єкт оподаткування з урахуванням завищених витрат по взаємовідносинах ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» та ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» на загальну суму 39 157 896,61 грн., у т.ч. за 2019 р. на суму 15 570 307,22 грн., за 2020 р. на суму 2 304 489,44 грн., за 2021 р. на суму 17 424 330,55 грн., за 2022 р. на суму 3 858 769,40 грн., суд зазначає наступне.
Позивачем в позові вказано, що належним чином оформлені первинні й договірні документи щодо господарських операцій з ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» та ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» було надано підприємством до перевірки в повному обсязі (договори, видаткові й податкові накладні, документи про оплату у безготівковій формі тощо). Укладені між підприємством і контрагентами договори не було визнано недійсними в судовому порядку, вони не укладені з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави й суспільства. Контролюючим органом не наведено наявності протиправного умислу й мети при укладенні цих договорів зі сторони підприємства та його контрагентів. При цьому, контролюючий орган на власний розсуд визнав господарські операції за ними нереальними, що не відповідає законодавству й судовій практиці щодо вирішення податкових спорів, яка виходить з презумпції добросовісності платників податків й інших учасників правовідносин у сфері економіки, за якою презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника достовірними.
Так, 05.05.2020 року між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (покупець) та ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» (продавець) було укладено договір реалізації №0505/20. Відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти взуття чоловіче, дитяче, жіноче, одяг чоловічий, жіночий та дитячий, домашній текстиль, які були у використанні та передавати у власність покупця товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору. Покупка покупцем товарів продавця по їх кількості та якості здійснюється на складі продавця.
Також, 07.08.2020 року між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (покупець) та ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» (продавець) було укладено договір реалізації №07.08.20. Згідно із яким продавець зобов'язується поставляти взуття чоловіче, дитяче, жіноче, одяг чоловічий, жіночий та дитячий, домашній текстиль, які були у використанні та передавати у власність покупця товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору. Покупка покупцем товарів продавця по їх кількості та якості здійснюється на складі продавця.
На виконання умов договорів складено податкові та видаткові накладні, перелік яких зазначений в акті перевірки.
Розрахунки з ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» відбувались на підставі платіжних доручень перелік яких зазначений також в акті перевірки на суму 20 474 138,87 грн. Факт розрахунку відповідачем не заперечується.
04.01.2019 року між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» (покупець) та ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (продавець) було укладено договір реалізації №040119-1, згідно із яким продавець зобов'язується поставляти товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
На виконання умов договору складено податкові та видаткові накладні, зазначені в акті перевірки.
Розрахунки з ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» відбувались на підставі платіжних доручень зазначених в акті перевірки.
Тобто видаткові накладні були складені належним чином та розрахунок відбувся у повному обсязі, про що відповідачем не заперечується.
Разом з тим, ні актом перевірки, ні із наданих учасниками справи документів судом не встановлено відсутності у позивача податкових накладних або відсутності їх реєстрації у ЄРПН по взаємовідносинах позивача з його контрагентами (ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП», ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС») у спірний період за наведеними у акті перевірки господарськими операціями щодо поставки товару.
Факту відсутності складання вищенаведеними контрагентами позивача податкових накладних та реєстрації їх у ЄРПН в акті перевірки від 26.09.2024 р. не встановлено та жодними доказами відповідачем не підтверджено.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Про фіктивність господарських операцій може свідчити невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковість здійснених операцій.
Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником
Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.
За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі №440/2167/19.
Стосовно об'єктивних факторів збитковості розглядуваних (оспорюваних) операцій суд зазначає, що законодавець надав платнику податків право здійснювати господарську діяльність на власний ризик та можливість самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, з огляду на мету отримання економічного ефекту і приросту активів в майбутньому, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів, а, відтак, продаж позивачем продукції за ціною нижчою виробничої собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача. Збитковість операції виключає право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі доведення податковим органом відсутності у платника податків розумної ділової мети, свідомого здійснення платником податків завідомо збиткових операцій з метою отримання, зокрема, податкових вигод тощо.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №200/4942/20-а.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
В той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
З'ясування наміру платника податків на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 року у справі № 440/5151/19.
Щодо посилань представника контролюючого органу, в обґрунтування своєї позиції, на існування кримінального провадження, в якому, ТОВ “ЕВРО СЕКОНД ГРУП» є одним із фігурантів кримінального провадження №242021200000000073 та ТОВ “ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» є фігурантом кримінального провадження №42019040000000059, суд не може прийняти до уваги ці обставини та розцінює їх критично, оскільки вирок у кримінальних провадженнях відсутній, посадових осіб позивача не звинувачено в отриманні податкової вигоди по взаємовідносинах з цими підприємствами саме в межах вказаних правовідносин. Оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальних справ у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду цієї адміністративної справи.
Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно із вимогами цивільного та податкового законодавства існує “презумпція правомірності правочину» (ст.204 ЦК України) та “презумпція правомірності рішень платника податку» (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України), а відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має виключно “індивідуальний характер». Тобто, якщо контрагент позивача не виконав своїх податкових зобов'язань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і платник податків, в свою чергу, в даному випадку, не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Такі правові висновки повністю узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема, в постановах від 10.04.2020 р. (справа №440/1082/19), від 17.03.2020 р. (справа №812/9439/13а), від 12.06.2022 р. (справа №520/2388/20), від 05.10.2022 р. (справа №640/1269/19), від 01.02.2023 р. (справа №300/1753/21), від 19.06.2023 р. (справа №810/1577/17).
Щодо висновків відповідача про вплив на статус господарських операцій відповідних рішень податкових органів про визнання контрагентів такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи господарським операціям, що відбулися між ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» та контрагентами статусу нереальних, відповідач посилається на рішення, що були прийняти податковим органом про включення деяких таких контрагентів до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.
У постанові від 07.09.2021 р. у справі №813/2013/16 Верховним Судом зазначено про наступне: “Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи».
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 12.02.2020 року у справі № 440/3783/18, відповідно до якої, під час надання оцінки висновкам контролюючого органу про відсутність реального факту поставки за договором, недоліки або відсутність товарно-транспортних накладних не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операцій з поставки продукції, оскільки мова йде про правильність формування податкового кредиту за взаємовідносинами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а не за взаємовідносинами з перевезення. Паспорти та сертифікати якості також не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а відтак, їх відсутність не може однозначно свідчити про відсутність факту поставки товару.
Таким чином, зауваження відповідача до операцій позивача з цими контрагентами є безпідставними, в зв'язку з чим його висновки про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими.
Стосовно порушення ТОВ “ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС» пп.188.1 ст.188 ПК України занижено податкові зобов'язання у сумі 505 168,03 грн. в т.ч. за грудень 2022 року - 457 945,81 грн., за грудень 2023 року - 47 222,22 грн., суд зазначає наступне.
Позивач вважає, що висновки контролюючого органу є помилковим, оскільки ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" придбало малоцінні необоротні матеріальні активи, а саме: PRO "Марія-ЗО4ТЗ" (версія ПЗ 304T3-5), ваги, грошові скриньки, детектор валют, EKKP "КСТ-Т4", сканери штрих-кодів, термінали APM-POS-1400. До перевірки надано усі необхідні документи підтверджуючі введення в експлуатацію кожного наведеного в акті малоцінного необоротного активу. Надані накази “Про введення в експлуатацію», акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" передає в оренду МНМА та отримує дохід протягом 2022 та 2023 років, про що контролюючим не заперечується.
Відповідач у акті перевірки вказує, що оскільки, ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" не використовує МНМА у власній господарській діяльності, а придбані з метою надання в оренду, то ціна надання в оренду має бути нижче ціни їх придбання.
Суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача та зазначає, що малоцінні необоротні матеріальні активи віднесено до групи 11 основних засобів та інших необоротних активів, для якої не передбачено мінімально допустимих строків корисного використання (пункт 138.3.3 підпункту 138.3 статті 138 ПК України).
ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" нараховано амортизацію для МНМА у розмірі 100% його вартості у першому місяці використання об'єкту та віднесено до складу валових витрат. Також, до перевірки надано накази “Про введення в експлуатацію», акти прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.
Однак, з акту перевірки не вбачається, що відповідач врахував відповідні накази та акти прийому-передачі.
Водночас, ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" передано в оренду МНМА та отримано дохід протягом 2022 р. та 2023 р., про що контролюючим органом не заперечується.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 23.10.2024 року №0655900704, суд зазначає на таке.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, показаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.
Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пункт 85.2 статті 85 ПК України вказує, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно із п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Пунктом 85.6 ст.85 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.
Так, судом встановлено, що від контролюючого органу до ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" надійшов запит від 30.08.2024 р. №1 “Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку», в якому останній просив надати: загальну оборотно-сальдову відомість за період з 01.08.2018 р. по 31.12.2018 р., 2019 р., 2020 р., 2021 р., 2022 р., журнали-ордера бух. рах. 10, 11, 12, 13, 15, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 361, 362, 371, 377, 60, 631, 632, 681, 685, 70, 71, 73, 74, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97; аналізи рахунку 79 по субрахункам; картки рахунків 40, 30, 31, 36, 63, 68, 37, 31, 90, 70,71; штатний розпис з 01.01.2017 р., 2018 р., 2019 р., 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2023 р., з 01.01.2024 р., по 31.03.2024 р., накази про призначення та звільнення директора та головного бухгалтера за перевіряємий період; реєстраційні документи, дозволи, ліцензії для здійснення діяльності; облікову політику підприємства. Первинні документи по взаємовідносинам з постачальниками/покупцями, а саме: видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, договори з додатковими угодами, додатками, банківські виписки, довіреності, журнал реєстрації виданих довіреностей, сертифікати, походження/якості та ін. документи.
02.09.2024 року ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" у відповідь на запит від 30.08.2024 р. №1 “Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку» надано: загальну оборотно-сальдову відомість за період з 01.08.2018 р. по 31.12.2018 р. 2019 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2023 р. журнали-ордера бух. рах. 10, 11, 12, 13, 15, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 361, 362, 371, 377, 60, 631, 632, 681, 685, 70, 71, 73, 74, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97, аналізи рахунку 79 по субрахункам. Додатково повідомлено, що облікова політика підприємства не передбачає ведення обліку карток-рахунків, також надані регістри дозволяють переглядати обороти між обраним рахунком та кореспондуючими з ним рахунками та відображають економічний і обліковий зв?язок між собою. Сформовані звіти представляють собою таблиці, в рядках яких наведено номери кореспондуючих рахунків і обороти в їх дебет і кредит. Таким чином, надані регістри бухгалтерського обліку повністю розкривають суть операцій проведених на підприємстві.
18.09.2024 року від контролюючого органу до ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" надійшов запит №18 “Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку», в якому останній просив надати журнали-ордера бух. рах. 13 (131, 132, 1321) за перевіряємий період та відомості про нарахування амортизацію основних засобів за перевіряємий період.
18.09.2024 року ТОВ “ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» у відповідь на запит від 18.09.2024 р. №18 “Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку» надано: амортизацію визначену за правилами бухгалтерського обліку та згідно із обліковою політикою товариства, де нарахування здійснюються: прямолінійним методом, МНМА і бібліотечних фондів - у розмірі 100% їх вартості в першому місяці використання об?єкта. Повідомлено, що бух. рах. 13 (131.132,1321) за перевіряємий період було надано у запиті №1 від 30.08.2024 р.
18.09.2024 року від контролюючого органу до ТОВ “ЕКСПОРТ АЛЬЯНС» надійшов запит від №19 “Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку», в якому останній просив надати журнали-ордера 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період з 01.04.2022 р. по 31.07.2022 р. інформацію надати помісячно, по субрахункам та по субконто, журнали-ордера 311 “Поточні рахунки в національній валюті» за період з 01.04.2022 р. по 31.07.2022 р. інформацію надати помісячно, по субрахункам та по субконто, журнали-ордера бух. рах. 70, 90 за перевіряємий період, з найменуванням у кількісних та вартісних показниках.
18.09.2024 року ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" у відповідь на запит від 18.09.2024 р. №19 “Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку» надано: аналіз рахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті» за період з 01.04.2022 р. по 31.07.2022 р., який включає в себе рахунок 361 “Розрахунок з вітчизняними покупцями» та повідомлено, що журнали-ордера бухгалтерського рахунку 70, 90 за перевіряємий період були надані до перевірки у відповіді на запит №1 від 30.08.2024 р.
Незважаючи на це ГУ ДПС у Дніпропетровській області у акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №2146/04-36-07-04/42391504 від 18.09.2024 року посилається на ненадання регістрів бухгалтерського обліку.
ТОВ "ЕКСПОРТ-АЛЬЯНС" надано пояснення про те, що відповідачем не врахована відповідь підприємства від 18.09.2024 р. №86, згідно із якою було надано пояснення по 11 рахунку. Також не врахована відповідь підприємства від 02.09.2024 р. №57, згідно із якої були надані журнали-ордери по рахунках 11, 13 та зазначено, що облікова політика підприємства не передбачає ведення обліку у формі карток-рахунків та надані журнали-ордери дозволяють переглядати обороти між обраним рахунком та кореспондуючими з ним рахунками та відображають економічний та обліковий зв'язок між собою. Сформовані звіти бухгалтерського обліку повністю розкривають суть операцій проведених на підприємстві. Крім того, в акті “Про ненадання документів» №2146/04-36-07-04/42391504 від 18.09.2024 року не міститься інформація про ненадання будь-яких первинних документів, у тому числі акт введення в експлуатацію МНМА та підтверджується факт отримання перевіряючими в ході перевірки журналів ордерів по рахунку 11 та 13 бухгалтерського обліку.
Згідно із ч.5 ст.8 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Аналогічні положення містяться в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року №356.
Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 ст.9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; змісту обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, змісту обсяг господарської операції тощо.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Первинні документи, складені при здійсненні господарських операцій, відповідають вимогам, передбаченим Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Водночас, жодних зауважень до їх оформлення матеріали проведеної перевірки не містять.
За змістом п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Враховуючи нвищеаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновки здійснені податковим органом в акті про ненадання документів для проведення документальної позапланової перевірки №2146/04-36-07-04/42391504 від 18.09.2024 року є неповними, оскільки здійснені без належного обґрунтування наданих документів та без урахування усіх обставин, що мають істотне значення, як наслідок прийняте на підставі такого акту спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та відповідно скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.11.2024 р. №0680970704, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 505 168,03 грн., суд зазначає, що в цій частині “порушення податкового законодавства» є похідним від донарахування податку на додану вартість, протиправність якого встановлена судом, відповідно, відсутні підстави для донарахування штрафної санкції товариству за вказаним податковим повідомленням-рішенням, відтак, останнє також підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд апеляційної інстанцї погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позвних вимог ТОВ «Екпорт-Альянс» шляхом визнаня протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2024 р. №0680930704, №0681070704, №0680960704, №0680970704 та від 23.10.2024 р. №0655900704, які прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду в межах доводів скарги відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 в адміністративній справі №160/31027/24 - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 29.10.2025.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник