29 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2538/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/2538/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.03.2025 № 084250004420 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за призначенням пенсії 05 березня 2025 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до пенсійногго органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, оскільки вважає, що має необхідний спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії. Водночас, відповідач ухвалив рішення про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача необхідного спеціального стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним та необґрунтованим.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та дав їм неналежну оцінку, в результаті чого прийняв необґрунтоване рішення. Так при зверненні до пенсійного органу була подана трудова книжка, яка містить записи про місце роботи та посаду, а отже висновки суду першої інстанції про відсутність стажу та неподання необхідних документів є необґрунтованими.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 05.03.2025 про призначення/перерахунок пенсії. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.03.2025 № 084250004420 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. В обґрунтування рішення зазначено про відсутність необхідного спеціального стажу.
Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернулася до суду із цією позовною заявою.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про обгрунтованість спірного рішення, оскільки у позивачки відсутній спеціальний стаж, а до заяви від 05.03.2025 документів, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, не додано.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно положень статті 51 Закону № 1788-ХІІ, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Положеннями статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до статей 54, 55 Закону № 1788-XII.
Проте 04.06.2019 Конституційним Судом України ухвалено Рішення № 2-р/2019, яким визнано неконституційними положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Отже, рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 у справі № 1-13/2018(1844/16, 3011/16) визнано неконституційними положення про наявність стажу роботи за вислугу років, а також про віковий ценз.
Враховуючи викладене, з 04.06.2019 при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII та Законом № 911-VIII.
Отже, з 04.06.2019 при визначенні права на отримання пенсії за вислугу років необхідно виходити з наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.
Як свідчать встановлені обставини справи, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 05.03.2025 про призначення пенсії за вислугу років. До заяви додані зокрема трудова книжка та диплом. (а.с. 11, 12).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.03.2025 № 084250004420 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. В обґрунтування рішення зазначено про відсутність необхідного спеціального стажу. Рішення обґрунтовано тим, що до заяви не додано жодних документів. (а.с. 13, 14)
Колегія суддів надаючи оцінку цьому рішенню, доходить висновку про його необґрунтованість.
Так до заяви ОСОБА_1 надала диплом про наявність у неї медичної світи та трудову книжку НОМЕР_1 від 06 серпня 1990 яка в свою чергу містить записи про її роботу:
06.08.1990 по 26.08.1991 р. фармацевтом в ПО “ Заліздорфармація Півд. - Схід.
залізниця»
30.09.1991 р. фармацевтом Центральної районної аптеки, яка в 07.08.1992
перейменована в Державну комерційну комунальну центральну районну аптеку
№44», з 10.10.1993 переведена в аптеку №47 на посаду фармацевта, 10.04.1997
звільнена із займаної посади.
19.07.1999 по 03.07.2004 р. медичним статистиком, Новозлатопільська
психіатрична лікарня.
05.07.2004 по 31.07.2008 р. фармацевтом, Комунальне підприємство центральна
районна аптека №44
01.08.2008 по 29.11.2024 р. фармацевтом, ассистент фармацевта ТОВ “Роджерс.»
16.10.2023 по 17.12.2024 р. фармацевтом, ТОВ “, Фармацевтична компанія
“Здорова родина», аптека № 69
18.12.2024 по 03.03.2025 р. фармацевтом, ТОВ “ Фармацевтична компанія
“Здорова родина», аптека № 69.
Враховуючи зазначене, твердження відповідача, з яким погодився і суд першої інстанції, про неподання позивачем жодного документу про наявність у неї спеціального стажу є безпідставними та спростовані матеріалами справи.
Крім того, відповідач не навів жодну норму законодавства, в порушення якої позивачем не надано інших документів окрім поданих разом із заявою, для вирішення питання про призначення пенсії, як і не навів у спірному рішення, яких саме документів не вистачає для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років. На це не звернув уваги суд першої інстанції.
Також не переконання колегія суддів, суд першої інстанції безпідставно посилався на недодержання позивачкою п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), оскільки у спірному рішенні пенсійний орган не зазначив про неподання довідки згідно Додатку №5 Порядку №637.
Крім того, довідка згідно Додатку №5 Порядку №637 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії подається за умови відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Відповідач в свою чергу у спірному рішенні не зазначав про відсутність трудової книжки, як і не зазначав про відсутність в ній відповідних записів. З оскарженого рішення відповідача вбачається, що в якості підстави для відмови у призначенні пенсії послугувала відсутність у позивача стажу за вислуги років та неподання ОСОБА_1 жодного документу.
Суд критично ставиться до означених тверджень пенсійного органу, оскільки оскаржуване рішення не містить жодних обґрунтувань та причин не врахування відомостей трудової книжки в частині спеціального стажу позивача.
Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а отже відмова у задоволенні позову є необґрунтованою.
Проте суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки відповідач не здійснював обрахунок спеціального стажу позивачки. Обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 05.03.2025 про призначення пенсії досягнув необхідного пенсійного віку, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку спеціального стажу з урахуванням зобов'язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі спеціального), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.03.2025 про призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог в частині.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
На користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позову - 968,96грн, за подання апеляційної скарги - 1453,44грн, а всього 2422,40грн.
Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2538/25 - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.03.2025 № 084250004420 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 05.03.2025 про призначення пенсії за вислугу років .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (ЄДРПОУ 13358826).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак