30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/3777/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (суддя Семененко М.О., повне судове рішення складено 03 липня 2025 року) в справі № 280/3777/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області), про:
визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області щодо обчислення пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки;
зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області призначити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки з 31.03.2025.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 31.03.2025 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Апелянт вказує, що позивачу проведено індексацію пенсійних виплат з 01 березня 2024 року шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 1,0796%, отже при проведенні перерахунку пенсії не допущено порушення норм законодавства.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні, з 01.09.2010 позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII.
Після досягнення пенсійного віку 31.03.2025 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила призначити пенсію за віком.
За принципом екстериторіальності заява позивача від 31.03.2025 розглянута ГУ ПФУ у Київської області.
За результатами розгляду заяви позивача та поданих документів ГУ ПФУ у Київської області прийнято рішення, яким позивачу з 31.03.2025 призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Відповідно до розрахунку, який долучено до матеріалів справи, розмір пенсії позивача розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2026 роки.
24.04.2025 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із адвокатським запитом, за результатами розгляду якого, Управління листом від 28.04.2025 №0800-0206-8/40762 повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 01.09.2010. Відповідно до особистої заяви від 31.03.2025 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, яка була призначена відповідно до Закону №1058-IV ГУ ПФУ в Київській області з 31.03.2025. При переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовується середній заробіток за три попередні роки (2014-2016) з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати, а саме 8913,83. Для проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників. зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2022-2024), правові підстави відсутні, оскільки дана норма застосовується лише під час призначення пенсії вперше. На теперішній час пенсію розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства.
Зважаючи на те, що позивач, отримуючи пенсію за одним законом (Закон №1788-ХІІ), виявила бажання отримувати пенсію, право на яку набув за іншим законом (Закон №1058-ІV), суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах має місце саме призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший в розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV (в рамках одного закону), відтак для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком з 31.03.2025 неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV. У спірних правовідносинах відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV (2024 рік).
За наведених обставин, обчислюючи розмір пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки, відповідач діяв протиправно, тому з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати відповідача здійснити з 31.03.2025 (тобто з дати призначення пенсії за віком) перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, та з урахуванням раніше проведених платежів, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
ОСОБА_1 з 31 березня 2025 року призначена пенсія за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 24 квітня 2025 року звернулась із заявою про застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022 - 2024 роки до призначеної вперше пенсії за віком.
Листом від 28 квітня 2025 року ГУ ПФУ у Київській області повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії у разі досягнення 60-річного віку.
Спірним в цій справі є питання обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За положеннями статті 10 Закону№ 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто при визначенні розміру пенсії за віком враховується показник Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що переду-ють року звернення за призначенням пенсії.
За частиною третьою статті 45 Закону 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробіт-ну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пен-сії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховувати-ся заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який врахо-вувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії, пе-редбачений саме Законом № 1058-ІV, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом № 1058-ІV.
Як вказано вище, позивачу первинно у 2010 році призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.».
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислю-ється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відтак, при визначенні розміру пенсії за вислугу років з 11 жовтня 2017 року для об-числення заробітної плати враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призна-ченням пенсії.
Отже, на час первинного призначення позивачу пенсії за вислугу років у 2010 році у законодавстві була відсутня норма, яка передбачала, що обчислення розміру пенсії за вислу-гу років здійснюється за правилами статті 27 Закону № 1058-ІV.
Станом на час первинного призначення позивачу пенсії (2010 рік) визначення розміру пенсії за вислугу років здійснювалось відповідно до статті 53 Закону № 1788-ХІІ, відповідно до якої пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінже-нерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які викону-ють спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льот-чикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Тобто під час первинного призначення пенсії не враховувався показник середньої за-робітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Приписами частини третьої статті 45 Закону 1058-IV чітко встановлено, що саме при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено порядок переведен-ня з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, при цьому при такому переведенні показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У спірному випадку мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом (вперше призначена пенсія за вислугу років за Законом № 1788-ХІІ, а у 2025 році позивачу призначена пенсія за віком за Законом №1058-ІV), тобто в цьому випадку не йде мова про переведення позивача на інший вид пенсії за Законом №1058-ІV, позивачу призначено но-вий вид пенсії за іншим законом, тому при призначенні іншого виду пенсії має враховува-тись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а са-ме за 2022-2024 роки.
Доводи апелянта, за якими він спростовує висновок суду першої інстанції по суті спі-рного питання, спростовані приведеними висновками суду.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року в справі № 280/3777/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року в справі № 280/3777/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 жовтня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 30 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов