29 жовтня 2025 року справа №200/812/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 р. у справі № 200/812/25 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Центр пробації" (далі - відповідач, ДУ «ЦП»), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 30 січня 2025 року №18/С-15/10/Ян-25 про відмову у направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років;
- зобов'язати підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подання і документи для призначення пенсії за вислугу років протягом двадцяти календарних днів з дати набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначено, що суд не звернув уваги на нормативно-правову базу щодо обгрунтування підстав позову, а саме Закон України № 2713 -IV від 23.06.2005 «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713), згідно ч. 3 ст. 23 якого пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону № 2713 особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів (як у випадку моєї служби) за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Не надано правової оцінки і не врахований Наказ Міністерства юстиції України № 669/5 від 10.04.2013 (зареєстрований в Мінюсті України за № 600/23132), як підставу мого позову, яким було затверджено Перелік посад та порядок встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Перелік № 669/5).
Згідно п. 1.2 Переліку № 669/5 пільговий залік вислуги років для призначення пенсій здійснюється особам рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України, які перебували на службі після набрання чинності Законом України № 2713 - за весь час проходження служби на відповідних посадах.
Аналіз зазначених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що загальний період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 14.09.1999 по 14.11.2022 на різних посадах в установах підлягає пільговому обчисленню саме для призначення пенсії за вислугу років.
Скаржник наголошує, що при встановленні наявності права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262 для визначення календарної вислуги років для призначення пенсії необхідно керуватись насамперед нормами Закону № 2713 від 23.06.2005 «Про державну кримінально-виконавчу службу України», а не Порядком № 393, так як норми закону мають пріоритет і вищу юридичну силу над підзаконним нормативним актом.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХП пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з», ст. 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше, ». ст. 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше, тобто головна умова - необхідність відповідної вислуги років, яка у мене, як вказано вище, фактично складає більше 30 років.
Таким чином, вислуга років на час звільнення (14.11.2022) становила з урахуванням пільгового обчислення, визначеного ч. 4. ст. 23 Закону № 2713 - 30 років 10 місяців 20 днів, розмір якої відповідає умовам п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України № 2262.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України призначаються відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393).
Позивачем не враховано зміни у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови № 119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022).
На час звільнення Позивача, пункт 21 Постанови № 393 визначав, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пунктом 1 Постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються - служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до підпункту г) пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Отже, зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.
Відтак, вислуга років в пільговому обчисленні застосовується Пенсійним фондом при визначенні розміру призначеної пенсії позивачу.
Календарна вислуга років позивача - 23 роки 02 місяці 00 дні, що не відповідає пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. А також, не досягла 45 - річного віку на момент звільнення зі служби, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту б) частини 1 статті 12 Закону № 2262.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Наказом Державної установи “Центр пробації» від 09.11.2022 № 586/к підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-102183), начальника Бахмутського районного відділу № 1 філії Державної установи “Центр пробації» в Донецькій області, звільнено зі служби відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) 14 листопада 2022 року.
Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 23 роки 2 місяці 0 днів ,у пільговому обчисленні 30 років, 10 місяців 20 днів.
Наказом Державної установи “Центр пробації» від 15.11.2022 року № 607/К ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника відділу № 5 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях .
Наказом Державної установи “Центр пробації» від 17.11.2023 року № 892/К ОСОБА_1 начальника відділу № 5 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, з 01 грудня 2023 року переведено на посаду заступника начальника відділу № 12 цієї філії.
Наказом Державної установи “Центр пробації» від 22.02.2024 року № 122/К ОСОБА_1 звільнено за статтею 38 КЗпП (за власним бажанням) з 29 лютого 2024 року.
Листом від 30.01.2025 року № 18/С-15/10/Ян-25 відповідач відмовив позивачу у підготовці та направленні до Головного управління ПФУ в Донецькій області документів для призначення пенсії за вислугою років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років (25 років) та недосягненням 45-ти річного віку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Приписами пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону;
За положенням статті 17 цього Закону, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема:
б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
в) час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
и) час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;
і) час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, Національного антикорупційного бюро України, працівників органів та підрозділів цивільного захисту, а також підрозділів державної та професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються Національним антикорупційним бюро України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту відповідно.
До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивачка проходила службу з 14.09.1999 по 14.11.2022 у підрозділі Державної кримінально-виконавчої служби України на різних посадах в установах: ЮЄ-312/2 УДДУПВП в Донецькій області, Дзержинської виправної колонії (№ 2) УДДУПВП в Донецькій області, Торецькій виправній колонії (№ 2).
З огляду на це, при вирішенні спірних правовідносин, що виникли у цій справі необхідно враховувати положення спеціального Закону № 2713-IV.
Частиною 1 статті 23 Закону № 2713-IV встановлено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону №2262-XII. При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР.
Частиною 4 статті 23 Закону № 2713-IV визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Отже, частина 4 статті 23 Закону № 2713-IV прямо передбачає пільгове зарахування вислуги років для цілей призначення пенсії особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби. Саме ця норма є спеціальною, імперативною і такою, що регулює умови набуття права на пенсію зазначеній категорії працівників.
При цьому, Наказом Міністерства юстиції України 10.04.2013 № 669/5 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2013 р. за № 600/23132 відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції», з метою посилення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено Перелік посад та порядок встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
За п. 1.1 Переліку, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, посади яких не передбачені Переліком посад та порядком встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Перелік), пільговий залік вислуги років для призначення пенсій зараховується на умовах один місяць служби за сорок днів.
Згідно п. 1.2 Переліку, пільговий залік вислуги років для призначення пенсій здійснюється особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які перебували на службі після набрання чинності Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (крім курсантів навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, за весь час проходження служби на відповідних посадах.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18 досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років особі, яка проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2025 року у справі №520/14878/23 та від 26 лютого 2025 року у справі № 560/14729/23, аналізуючи аналогічні правовідносини щодо пільгового обчислення календарної вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, Суд дійшов висновку про те, що право позивача на пільгове зарахування вислуги років саме для призначення пенсії передбачене частиною четвертою статті 23 Закону № 2713-IV, яка підлягає застосуванню під час вирішення спірних правовідносин.
Подібний підхід застосований також і у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №420/29256/23, від 13 березня 2025 року у справі № 160/9410/24 та від 11 березня 2025 року у справі № 160/31127/23.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що право осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби на зарахування вислуги, необхідної для призначення пенсії, в пільговому обчисленні визначене в першу чергу Законом № 2713-IV і такий обрахунок вислуги років для зазначених осіб не суперечить положенням статті 12 Закону №2262-ХІІ, а лише конкретизує його, надаючи можливість зарахування зазначеним особам календарної вислуги в пільговому обчисленні, у зв'язку зі специфічними умовами праці колишніх працівників кримінально-виконавчої служби.
Враховуючи наведе, колегія суддів зазначає, що позивачка як особа звільнена зі служби у підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України, вислуга років якої на день звільнення в пільговому обчисленні відповідно до Закону № 2713-IV становила більше 25 років (більше 30) має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ.
З огляду на це, до правовідносин, що виникли у зв'язку із реалізацією позивачкою права на пенсію за вислугу років як особою, звільненою зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, підлягають застосуванню положення Закону № 2713-IV, а не Порядку № 393.
Суд наголошує, що помилковим є застосування судом першої інстанції та відповідачем Порядку № 393 у чинній редакції, оскільки сам по собі цей Порядок у спірних правовідносинах не є нормативно-правовою підставою для вирішення питання про право особи на призначення пенсії. Крім того, положення Порядку №393, в редакції постанови КМУ №119 передбачають право на пільгове зарахування вислуги років, що враховується для визначення розміру пенсії, а не її призначення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів скарги про помилкове застосування судом першої інстанції положень Порядку № 393, а також про неправильне застосування судом положення пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-XII, частини 4 статті 23 Закону №2713-IV, пункту 3 Порядку №393
Колегія суддів також вважає помилковим посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду викладених у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а тощо, оскільки останні сформульовані Судом за інших фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання, що не є релевантним у спорі, що виник у цій справі. Наведені позивачкою правові висновки стосуються загального підходу до можливості пільгового (кратного) обчислення стажу військової служби, з урахуванням положень Порядку № 393. Натомість, у спірних правовідносинах має місце застосування спеціального законодавчого регулювання, а саме положень частини четвертої статті 23 Закону № 2713-IV.
Таким чином, наведені судом першої інстанції та відповідачем правові висновки викладені без урахування специфіки правового статусу осіб, звільнених зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, що виключає застосування останніх при вирішенні спірних правовідносин, які виникли у цій справі.
Аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2025 року справа № 520/14878/23, від 26 лютого 2025 року справа № 560/14729/23, від 07 березня 2025 року справа № 620/14330/23, від 11 березня 2025 року справа № 500/6643/23, від 11 березня 2025 року справа № 160/31127/23, від 13 березня 2025 року справа № 160/9410/24, від 19 червня 2025 року справа №160/32341/23.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №3-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Додатком №7 до Порядку №3-1 затверджений бланк подання про призначення пенсії, про який йдеться у пункті 1 розділу ІІІ Порядку №3-1.
Отже, можна зробити висновок, що подання є документом який направляється уповноваженим органом до органу, що призначає пенсію, тільки у випадку наявності у особи (відносно якої вирішується питання) права на пенсію за вислугу років.
При цьому, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні. Вказана правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 19.09.2023 у справі №200/9352/20-а.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується, що вислуга років позивача складає більше 25 років, то суд дійшов до висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у оформленні та направленні до пенсійного органу документів для призначення їй пенсії за вислугою років відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що обумовлює задоволення позовних вимог з зобов'язанням відповідача подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії позивачу.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення вимог.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 р. у справі № 200/812/25 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправними дії Державної установи "Центр пробації" щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “а» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;
Зобов'язати Державну установу "Центр пробації" підготувати і подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Центр пробації" на користь Державної установи "Центр пробації" судові витрати в розмірі 3028 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складений та підписаний 29 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар