Постанова від 29.10.2025 по справі 200/1326/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року справа №200/1326/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гаврищук Т. Г. , Гайдара А.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 р. у справі № 200/1326/25 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про скасування рішень та зобов'язання вичинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 057350008016 від 13.09.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди роботи: з 13.09.2014 по 05.10.2014 на ТОВ “Краснолиманське», з 19.02.2016 по 29.02.2016 на ДП “ВК “Краснолиманська», з 12.07.2017 по 24.07.2017 на ШУ “Покровське», з 01.06.2018 по 13.06.2018 на ТОВ “Краснолиманське», з 01.01.2020 по 29.03.2020 на ТОВ “Краснолиманське», з 01.03.2022 по 09.03.2022 на ТОВ “Краснолиманське», з 01.07.2024 по 06.09.2024 на ТОВ “Краснолиманське» та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 06.09.2024; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 057350008016 від 11.12.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди роботи: з 13.09.2014 по 05.10.2014 на ТОВ “Краснолиманське», з 19.02.2016 по 29.02.2016 на ДП “ВК “Краснолиманська», з 12.07.2017 по 24.07.2017 на ШУ “Покровське», з 01.06.2018 по 13.06.2018 на ТОВ “Краснолиманське», з 01.01.2020 по 29.03.2020 на ТОВ “Краснолиманське», з 01.03.2022 по 09.03.2022 на ТОВ “Краснолиманське», з 01.07.2024 по 07.10.2024 на ТОВ “Краснолиманське».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341) № 057350008016 від 13.09.2024 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088) № 057350008016 від 11.12.2024 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду про зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 13.09.2014 по 05.10.2014, з 19.02.2016 по 29.02.2016, з 12.07.2017 по 24.07.2017, з 01.06.2018 по 13.06.2018, з 01.01.2020 по 29.03.2020, з 01.03.2022 по 09.03.2022, з 01.07.2024 по 06.09.2024.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування скарги зазначено, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 13.09.2024 за № 057350008016 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 25 років за Постановою 202, або як працівнику провідних професій - 20 років.

Також зазначає, що страховий стаж позивача, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні, становить 43 роки 9 місяців 17 днів. Пільговий стаж роботи становить: роботи підземні, професії за постановою № 202 (необхідний стаж 25 років) - 24 роки 11 місяців 3 дні; за списком №1 - 21 рік 5 місяців 24 дні; як працівника провідних професій (необхідний стаж 20 років) - 13 років 8 місяців 9 днів. Результати розгляду документів, доданих до заявию

До пільгового стажу не зараховано наступні періоди роботи:

з 01.01.2020 по 29.03.2020 на ТОВ "Краснолиманське» - оскільки не підтверджено період роботи під землею повний робочий день, відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований Позивачем час за період 01.06.2018 по 01.09.2020, яка видана ТОВ «Краснолиманське» (без № та дати);

з 01.07.2024 по день звернення, на ТОВ "Краснолиманське" - оскільки страховий стаж зараховано по 30.06.2024 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №463 від 05.07.2024, яка видана ТОВ "Краснолиманське";

з 13.09.2014 по 05.10.2014 на ТОВ "Краснолиманське" - оскільки не підтверджено період роботи під землею повний робочий день (вимушені простої), відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 02.02.2011 по 09.11.2024, яка видана ТОВ «Краснолиманське» (без № та дати);

з 19.02.2016 по 29.02.2016 на ДП "ВК "Краснолиманська" - період перебування у безоплатній відпустці (довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01/11-52/7 від 13.03.2024 ДП ВК «Краснолиманська»);

з 12.07.2017 по 24.07.2017 на ШУ "Покровське" - оскільки не підтверджено період роботи під землею повний робочий день, відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 142 від 13.02.2024, яка видана ПАТ ШУ «Покровське». У зазначений період Позивач перебував у навчальному пункті;

з 01.06.2018 по 13.06.2018 на ТОВ "Краснолиманське" - попереднє навчання з техніки безпеки, відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 01.06.2018 по 01.09.2020, яка видана ТОВ «Краснолиманське» (без № та дати);

з 01.03.2022 по 09.03.2022 на ТОВ "Краснолиманське" - попереднє навчання з техніки безпеки відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 01.03.2022 по 3 0.06.2024, яка видана ТОВ «Краснолиманське» (без № та дати);

14.04.2022 по 06.05.2022 на ТОВ "Краснолиманське" - період перебування у безоплатній відпустці, відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 01.03.2022 по 3 0.06.2024, яка видана ТОВ «Краснолиманське» (без № та дати)

За доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності.

За даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

Аналізуючи вищезазначені законодавчі норми, вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону є безпосередня зайнятість на підземних роботах повний робочий день не менш як 25 років, або як працівнику провідних професій - 20 років, однак у позивача вони відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

06.09.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами.

Подана заява відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким 13.09.2024 прийнято рішення за № 057350008016 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку за частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 25 років за Постановою 202, або як працівнику провідних професій - 20 років.

Оскарженим рішенням встановлено: вік заявника 41 рік 04 місяці 18 днів; страховий стаж, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні, становить 43 роки 9 місяців 17 днів; пільговий стаж роботи: роботи підземні, професії за постановою № 202 (необхідний стаж 25 років) 24 роки 11 місяців 3 дні; за списком № 1 - 21 рік 5 місяців 24 дні; як працівника провідних професій (необхідний стаж 20 років) - 13 років 8 місяців 9 днів; за доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди трудової діяльності, за даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

04.12.2024 позивач повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 057350008016 від 11.12.2024 позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю спеціального (пільгового) стажу.

Вказаним рішенням встановлено: вік заявника 41 рік 07 місяців 16 днів; страховий стаж, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні, становить 43 роки 9 місяців 17 днів; пільговий стаж роботи: за списком № 1 - 24 роки 11 місяців 03 дні; роботи підземні, професії за постановою № 202 - 17 років 01 місяць 18 днів; як працівника провідних професій - 07 років 07 місяців 22 дні; за доданими документами до страхового та пільгового стажу враховано всі періоди трудової діяльності.

На звернення позивача щодо неврахованих періодів трудової діяльності відповідачі надали відповіді від 15.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 14.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області аналогічного змісту.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

з 01.01.2020 по 29.03.2020 на ТОВ “Краснолиманське» - оскільки не підтверджено період роботи під землею повний робочий день, відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований позивачем час за період 01.06.2018 по 01.09.2020, яка видана ТОВ “Краснолиманське» (без № та дати); період простоїв згідно з довідкою № 562 від 08.02.2024;

з 01.07.2024 по 07.10.2024, на ТОВ “Краснолиманське» - оскільки страховий стаж зараховано по 30.06.2024 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 463 від 05.07.2024, яка видана ТОВ “Краснолиманське»; відсутня сплата страхових внесків за даними персоніфікованого обліку;

з 13.09.2014 по 05.10.2014 на ТОВ “Краснолиманське» - оскільки не підтверджено період роботи під землею повний робочий день (вимушені простої), відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 02.02.2011 по 09.11.2024, яка видана ТОВ “Краснолиманське» (без № та дати);

з 19.02.2016 по 29.02.2016 на ДП “ВК “Краснолиманська» - період перебування у безоплатній відпустці (довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 01/11-52/7 від 13.03.2024 ДП ВК “Краснолиманська»);

з 12.07.2017 по 24.07.2017 на ШУ “Покровське» - оскільки не підтверджено період роботи під землею повний робочий день, відповідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 142 від 13.02.2024, яка видана ПАТ ШУ “Покровське». Перебування у навчальному пункті;

з 01.06.2018 по 13.06.2018 на ТОВ “Краснолиманське» - попереднє навчання з техніки безпеки відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 01.06.2018 по 01.09.2020, яка видана ТОВ “Краснолиманське» (без № та дати);

з 01.03.2022 по 09.03.2022 на ТОВ “Краснолиманське» - попереднє навчання з техніки безпеки відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 01.03.2022 по 30.06.2024, яка видана ТОВ “Краснолиманське» (без № та дати);

з 14.04.2022 по 06.05.2022 на ТОВ “Краснолиманське» - період перебування у безоплатній відпустці (довідка № 563 від 08.02.2024), відповідно до даних довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час за період 01.03.2022 по 30.06.2024, яка видана ТОВ “Краснолиманське» (без № та дати).

Згідно із записами №№ 13-32 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 21.05.2001 (в межах спірних правовідносин), позивач працював:

на ТОВ “Краснолиманське»: з 02.02.2010 по 09.11.2014 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;

на ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська»: з 27.11.2014 по 25.06.2017 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;

на ПАТ “Шахтоуправління “Покровське»: з 12.07.2017 по 16.05.2018 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;

на ТОВ “Краснолиманське»: з 01.06.2018 по 01.09.2020 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;

на ТОВ ДТЕК “Добропілля-вугілля» ВСП “Шахтоуправління “Добропільське»: з 14.09.2020 по 25.01.2021 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;

на ДП “Добропілля-видобуток» ВП “Шахтоуправління “Добропільське»: з 26.01.2021 по 28.02.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею;

на ТОВ “Краснолиманське»: з 01.03.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею.

Записи містять підписи посадових осіб, посилання на номера та дати наказів, відтиски печатки підприємств, дефектів записи не мають.

На підтвердження пільгового стажу позивачем надані довідки: № 501 від 15.09.2024 (№ 462 від 05.07.2024) про роботу повний робочий день на шахті гірником очисного забою з 02.02.2010 по 09.11.2014, що складає 04 роки 09 місяців 07 днів; № 1/97 від 15.01.2024 про роботу повний робочий день на шахті гірником очисного забою з 14.09.2020 по 25.01.2021, що складає 04 місяці 12 днів; № 49 від 24.01.2024 про роботу повний робочий день на шахті гірником очисного забою з 26.01.2021 по 28.02.2022, що складає 01 рік 01 місяць 03 дні; № 01/11-52/7 від 13.03.2024 про роботу повний робочий день на шахті гірником очисного забою з 27.11.2014 по 25.06.2017, що складає 02 роки 06 місяців 29 днів; № 142 від 13.02.2024 (в спірний період) про роботу повний робочий день на шахті гірником очисного забою з 12.07.2017 по 16.05.2018, що складає 10 місяців 05 днів; № 502 від 15.09.2024 (№ 463 від 05.07.2024) про роботу повний робочий день на шахті гірником очисного забою з 01.06.2018 по 01.09.2020, що складає 02 роки 03 місяці 30 днів, з 01.03.2022 по 15.09.2024 - 02 роки 06 місяців 15 днів (надана до суду довідка охоплює період за межами заявлених вимог, оскільки видана після первісного звернення за призначенням пенсії, проте не суперечить доводам позовної заяви); довідки про спуски №№ 701, 702, 703 від 15.09.2024, накази про атестацію робочих місць.

Відповідно до довідки-розрахунку стажу по формі РС-право випливає, що позивачу розрахований пільговий стаж за Списком № 1 постанови КМУ № 202 в загальній кількості 21 рік 05 місяців 25 днів. До пільгового стажу за Списком № 1 не включені періоди: з 28.07.2010 по 31.07.2010,з 28.11.2010 по 30.11.2010,з 27.12.2011 по 31.12.2011,з 27.01.2012 по 31.01.2012,з 27.04.2012 по 30.04.2012,з 27.11.2012 по 30.11.2012,з 30.10.2013 по 01.11.2013,з 29.03.2014 по 02.04.2014,з 28.06.2014 по 30.06.2014,з 13.09.2014 по 05.10.2014, з 19.02.2016 по 29.02.2016, з 25.03.2017 по 31.03.2017,з 29.05.2017 по 31.05.2017,з 12.07.2017 по 24.07.2017, з 01.06.2018 по 13.06.2018, з 01.01.2020 по 29.03.2020, з 01.03.2022 по 09.03.2022, з 14.04.2022 по 06.05.2022, з 01.07.2024.

Період роботи позивача з 2002 року по 2024 рік за даними форми ОК-5 зазначені за кодами спецстажу “ЗПЗ013А1» та “ЗПЗ014А2». З 01.07.2024 відсутні дані про сплату заробітної плати та страхових внесків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.

Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для зарахування спірних періодів роботи та виробничого навчання позивача до страхового та пільгового стажу, зокрема, роботу у спірні періоди з повним робочим днем під землею;

Скаржник посилається на відсутність відомостей про сплату страхових внесків, колегія суддів з цього приводу зазначає, що не сплата, несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого не сплата страхового внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.

У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску так і обов'язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, від 30 вересня 2019 року у справі №316/1392/16-а.

Колегія суддів, з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи до загального та пільгового стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простоях та неявках з невстановленої причини, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Додатково в ст. 214, 218 КЗпП України врегульовано надання відпустки в зв'язку з навчанням.

Як слідує зі ст.4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Відтак, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а.

Так, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Матеріали справи не містять доказів, що не зараховані відповідачем періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати не пов'язані з виробничою необхідністю.

У наданих позивачам довідках відсутні відомості про перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, простоях та неявках з невстановленої причини. Зворотного відповідачем не доведено.

Також суд зазначає, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Згідно п. 1.8 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно до п. 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємства, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

Таким чином, матеріали справи містять усі належні передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу.

Отже, відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу (пільгового) роботи.

За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 р. у справі № 200/1326/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне текст судового рішення складено та підписано колегією суддів 29 жовтня 2025 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

Т.Г. Гаврищук

Попередній документ
131402388
Наступний документ
131402390
Інформація про рішення:
№ рішення: 131402389
№ справи: 200/1326/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (03.12.2025)
Дата надходження: 27.11.2025
Предмет позову: про скасування рішень та зобов’язання вичинити певні дії
Розклад засідань:
29.10.2025 02:00 Перший апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЕВЗЕНКО В М
КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БЕВЗЕНКО В М
КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ
ЧЕКМЕНЬОВ Г А
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
позивач (заявник):
Медєляєв Вадим Сергійович
суддя-учасник колегії:
ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА
ГАЙДАР АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
ЧИРКІН С М
ШАРАПА В М