про відмову в ухваленні додаткового рішення
30 жовтня 2025 року справа № 580/12241/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 р. № 12303/23-00-24-04-01, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 № 12304/23-00-24-04-01, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 р. № 12308/23-00-24-04-01, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 р. № 12309/23-00-24-04-01, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 р. № 12310/23-00-24-04-01, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 р. № 12311/23-00-24-04-01, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.08.2024 р. № 12306/23-00-24-04-01, рішення № 17307/23-00-24-04-01 від 13.11.2024 про застосування штрафних санкцій.
Рішенням від 17 жовтня 2025 року у справі № 580/12241/24 Черкаський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Черкаській області на користь позивача ФОП ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 188100 (сто вісімдесят вісім тисяч сто) грн.
Заява мотивована тим, що у позовній заяві позивачем зазначалось, що ним будуть понесені витрати, пов'язані із отриманням правничої допомоги, а докази таких витрат будуть надані суду у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України. До завершення судових дебатів сторона позивача заявляла про подальше надання доказів понесення позивачем витрат на отриману правничу допомогу.
Представник позивача у заяві зазначив, що понесені позивачем витрати:
- стосуються правової допомоги, наданої безпосередньо у зв?язку з проведеною відповідачем перевіркою та прийнятими за її наслідками актами індивідуальної дії: представництво в суді та інша правнича допомога, пов'язана зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо;
- співмірні складності справи та наданих адвокатом послуг (спір у даній справі стосується вузькоспеціалізованих норм податкового законодавства та численними розрахунками сум податкових зобов'язань з різних податків і зборів тощо);
- співмірні з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (загалом за майже 17 місяців адвокатом витрачено 104,5 години, що в середньому складає близько 6 годин на місяць);
- співмірні з обсягом наданих адвокатом послуг (послуги надавались на ключових етапах проведення перевірки та оскарження рішень відповідача в необхідному обсязі без перебільшень та зайвих дій);
- співмірні з ціною позову (573 170,44 грн.).
Таким чином, як стверджує представник позивача, витрати, понесені позивачем на оплату правничої допомоги є повністю обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
27.10.2025 до суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому представниця відповідача просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про компенсацію судових витрат.
В обґрунтування заперечення представниця відповідача зазначила, що матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу та їх співмірність з обсягом наданої правової допомоги. Вказала, що витрата 104,5 год часу за супроводження судової справи № 580/12241/24 є значно завищеною. До розрахунку адвокатом включено години роботи, які не пов'язані із підготовкою позовної заяви та супроводженням справи в суді. А саме включають послуги, що були надані адвокатом до 23.04.2024 - дати прийняття спірних податкових повідомлень рішень. Такі витрати не є витратами позивача на професійну правову допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді. Заявлені витрати часу на ознайомлення з матеріалами справи і підготовкою процесуальних документів за фактом одного епізоду порушення, на підставі якого донараховано різні види податку, є перебільшеною. А сума заявлених вимог про стягнення з ГУ ДПС у Черкаській області витрат на правову допомогу у розмірі 188100 грн, є неспівмірною із загальною сумою позовних вимог 573170,44 грн.
Під час вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення суд врахував, що відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки заява позивача стосується виключно вирішення питання про судові витрати, то суд дійшов висновку про можливість її розгляду без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні.
За наслідками розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд врахував таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав суду договір про надання правової допомоги від 03 червня 2024 року (далі - Договір), укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник), відповідно до п. 1.1 якого предметом Договору є надання Виконавцем замовнику правової допомоги у формі юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та законних інтересів Замовника перед Державною податковою службою України та її структурними підрозділами в тому числі, але не виключно - Головне управління ДПС у Черкаській області, під час проведення перевірок та при необхідності оскарження неправомірних дій посадових осіб податкової служби та рішень, в будь-якій юридичній формі, винесених за результатами таких перевірок шляхом:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Замовника у будь-якому статусі: позивача. відповідача, третьої особи, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
- надання Замовнику правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань (як письмових, так і усних), правового супроводу його в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Замовника, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
- представництво інтересів Замовника у судах під час здійснення цивільного, адміністративного судочинства, а також в інших державних та недержавних органах, перед фізичними та юридичними особами. Представництво інтересів Замовника здійснюється в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до пункту 3.1 Договору гонорар Виконавця за надання правової допомоги складається із сум, передбачених пунктом 3.2. даного Договору.
Згідно з пунктом 3.2 Договору за надання юридичних послуг, передбачених п. 1.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю суму коштів із розрахунку 1800,00 грн (одна тисяча вісімсот гривень 00 коп.) за 1 годину роботи Виконавця. Оплата здійснюється Замовником на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку фактури.
Представник позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додав Акт від 20 жовтня 2025 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 03.06.2024 р., згідно якого загальний обсяг робіт щодо надання правничої допомоги становить 104,5 години, вартість наданої правничої допомоги становить 188100 грн.
Також представник позивача до заяви додав платіжні інструкції від 06.06.2024 на суму 9000 грн, від 15.07.2024 на суму 28800 грн, від 26.07.2024 на суму 14400 грн, від 20.08.2024 на суму 14400 грн, від 30.08.2024 на суму 10800 грн, від 01.10.2024 на суму 14400 грн, від 03.12.2024 на суму 27000 грн, від 25.12.2024 на суму 18000 грн, від 09.06.2025 на суму 30600 грн, від 29.06.2025 на суму 4500 грн, від 30.07.2025 на суму 4500 грн, від 29.08.2025 на суму 5400 грн, від 01.10.2025 на суму 6300 грн, згідно яких ОСОБА_1 перерахував відповідні суми на рахунок ФОП ОСОБА_2 як оплату юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги б/н від 03.06.2024.
Для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2024 року у справі № 420/15183/23.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що “…за загальними правилами частини першої статті 143 КАС України, питання щодо судових витрат суд вирішує у рішенні, постанові або ухвалі.
Як виключення з цього правила, частиною 3 цієї статті передбачено можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Однак, така можливість допускається лише за наявності поважних причин неможливості надати до закінчення судового розгляду докази понесених судових витрат.
Визначення частиною 7 статті 139 КАС України судових витрат не лише таких що сплачені, а й таких, що мають бути сплачені, не відміняє положень статті 143 КАС України, якою передбачено загальні підходи до порядку вирішення розподілу судових витрат саме під час постановлення рішення, постанови, ухвали.
Застосування положень статей 139 та 143 КАС України передбачає обов'язкове системне тлумачення цих норм, яке передбачає, що учаснику справи недостатньо лише “задекларувати» понесення в майбутньому судових витрат, а тим паче витрат на правову допомогу, а необхідно також довести неможливість з поважних причин оплатити її до прийняття рішення (постанови, ухвали) і на підтвердження таких причин надати відповідні докази.
Інакший підхід до розуміння природи судових витрат (зокрема витрат на правову допомогу) та порядку їх відшкодування, певною мірою узалежнить їх розмір від результатів розгляду справи і ускладнить можливість ревізії судом їх розміру на предмет розумності та співмірності відповідно до вимог частини 5 статті 134 та частини 9 статті 139 КАС України.
Крім того, визначені пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового рішення передбачають, що на момент ухвалення рішення у суду була можливість вирішити питання про судові витрати, однак таке питання не було вирішене. При цьому, невирішення цього питання відбулось з вини суду, а не учасника процесу.
Відтак, відсутність на момент ухвалення рішення у суду доказів понесених судових витрат (в т.ч. на правову допомогу), виключає можливість ухвалення додаткового рішення з підставі передбачених пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України.».
Схожі висновки Верховний Суд виклав у постанові від 16 червня 2025 року у справі № 160/8292/23, у постанові від 26 травня 2025 року у справі № 320/4042/22.
У справі № 580/12241/24 докази понесення витрат на правову допомогу представник позивача надав після ухвалення судового рішення.
Суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги укладений 03 червня 2024 року, платіжні інструкції, за якими позивач перерахував відповідні суми на рахунок ФОП ОСОБА_2 як оплату юридичних послуг за вказаним договором, датовані до ухвалення рішення суду (17 жовтня 2025 року). Жодних поважних причин, з яких такі докази не могли бути надані раніше, ані позивач, ані його представник не зазначили.
За таких обставин суд вважає, що передбачені частиною 3 статті 143 КАС України підстави для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у цій справі відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 242, 248, 249, 252, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 580/12241/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 30.10.2025.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК