Справа № 560/3069/25
30 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні процесуальне питання в адміністративній справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави до Староушицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет про визнання протиправним та нечинним рішення,
У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави до Староушицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет про визнання протиправним та нечинним рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Так, згідно із прохальною частиною позовної заяви, прокурор просить визнати протиправним та нечинним рішення сорок шостої сесії Староушицької селищної ради шостого скликання від 11.03.2015 №1 "Про затвердження Генерального плану населеного пункту смт. Стара Ушиця".
Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення нормам статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, у абзацах третьому, четвертому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 також навів такі правові позиції:
«Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).»
Отже, суд виходить з того, що, розробляючи, приймаючи та затверджуючи Генеральний план смт. Стара Ушиця, Староушицька селищна рада діяла як представницький орган місцевого самоврядування (такий статус визначено частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») та представляла територіальну громаду, здійснювала закріплені за нею повноваження щодо планування території селища міського типу від імені громади та в її інтересах.
Частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною 6 статті 17 Закону №3038-VI визначено, що рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Затверджуючи своїм рішенням генеральний план населеного пункту, відповідна рада здійснює нормативне регулювання містобудівних відносин.
Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб'єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб'єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов'язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб'єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).
Затверджуючи своїм рішенням генеральний план населеного пункту, орган місцевого самоврядування визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27.03.2024 у справі № 128/2833/17.
У зв'язку із наведеним вище, суд зазначає, що рішення сорок шостої сесії Староушицької селищної ради шостого скликання від 11.03.2015 №1 "Про затвердження Генерального плану населеного пункту смт. Стара Ушиця" є нормативно-правовим актом.
Ухвалою від 03.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 1 ч. 4 ст. 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 8 ст. 264 КАС України встановлено, що адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
За ч. 4 ст. 264 КАС України, у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи (ч. 5 ст. 264 КАС України).
Згідно із ч. 6 ст. 264 КАС України, оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Частиною 7 ст. 264 КАС України передбачено, що, якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне:
- розгляд справи № 560/3069/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження;
- зобов'язати Староушицьку селищну раду опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі № 560/3069/25, із дотриманням вимог частин 4, 5, 6 ст. 264 КАС України.
- зобов'язати Староушицьку селищну раду надати до суду належні докази опублікування оголошення про відкриття провадження у справі № 560/3069/25, із дотриманням вимог частин 4, 5, 6 ст. 264 КАС України, у семиденний строк з дня такого опублікування.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 264, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
розгляд справи № 560/3069/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 24.11.2025 р. о 10:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою: м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.
Зобов'язати Староушицьку селищну раду опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі № 560/3069/25, із дотриманням вимог частин 4, 5, 6 ст. 264 КАС України.
Зобов'язати Староушицьку селищну раду надати до суду належні докази опублікування оголошення про відкриття провадження у справі № 560/3069/25, із дотриманням вимог частин 4, 5, 6 ст. 264 КАС України, у семиденний строк з дня такого опублікування.
Копію ухвали надіслати позивачу і третій особі, до відома.
Копію ухвали надіслати відповідачу, до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений