Справа № 560/13751/25
іменем України
30 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024, 01.01.2025 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024, 01.02.2025 основного розміру його пенсії.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в яких просив підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 та 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.
Відповідач, листом повідомив позивачу, що правові підстави для самостійного визначення розміру грошового забезпечення при оформленні довідок про грошове забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відсутні.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Предметом спору даної справи є наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2024 року та 1 січня 2025 року.
Тобто, фактично спірне питання полягає у тому, який саме прожитковий мінімум (станом на 01.01.2018 або станом на кожний календарний рік (в даному випадку станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 ) підлягає застосуванню для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі за текстом - постанова Кабінету Міністрів України №704), згідно з п.4 якої у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 п.4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
12.05.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі по тексту - постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.
Пунктом 1 постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Постановою №481 змінено п. 4 постанови №704, в зв'язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою №481 визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з 20.05.2023 у зв'язку з внесенням постановою від 12.05.2023 № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, 01.01.2025, як вказує позивач.
Тобто, встановлення, зокрема, з 01.01.2024, 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, з 01.01.2024, 01.01.2025 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому підстави для видачі спірної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 01.01.2025 відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що в обґрунтування свого права на видачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 01.01.2025 позивач посилається на норму постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, у редакції, яка на момент виникнення спірних правовідносин не була чинною.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України № 481 була чинною, а тому відсутні підстави для застосування редакції постанови КМУ №704, яка станом на 01.01.2024, 01.01.2025, не була чинною.
З тих же підстав суд не приймає до уваги доводи позивача щодо скасування рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/29450/24 пункту 2 постанови КМУ № 481, оскільки відповідне рішення було прийнято 14.03.2025 та набрало законної сили 18.06.2025. Станом на 01.01.2025 пункт 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 не був скасованим та підлягав застосуванню.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, за вищевикладеного нормативного регулювання в даних правовідносинах суд наголошує, що Кабінету Міністрів України право на визначення розміру грошового забезпечення надане ст. 9 Закону № 2262-XII. Розмір грошового забезпечення не може бути визначений іншим органом.
Отже, відповідач відмовляючи позивачу у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість даних позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення даних позовних вимог у вказаній частині.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук