Справа № 560/12598/25
іменем України
30 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.
за участі секретаря судового засідання Нетичай Ю.В.
представника відповідача
розглянувши в режимі відео конференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати неправомірною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії.
Зазначає, що бездіяльність органу ДВС щодо незакінчення виконавчого провадження ВП№76322638 щодо стягнення з неї виконавчого збору є протиправною, адже на цей час і на час стягнення частини коштів виконавчий документ перебував/перебуває на виконанні у приватного виконавця, яким прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди, і яким вчинені фактичні виконавчі дії. Вважає, що одночасне існування відкритого виконавчого провадження з реалізації постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, а також постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, може призвести до подвійного стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Також вважає, що у зв'язку з закінченням виконавчого провадження орган ДВС зобов'язаний зняти арешт з усього належного їй рухомого і нерухомого майна.
Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України. Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.
Відповідач подав відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження. У відзиві позов не визнає, покликається на правомірність дій та відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача щодо позову заперечує, вважаючи свої дії правомірними.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з ч. 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладений обов'язок вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Частина 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачає, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що державним виконавцем Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області було відкрите виконавче провадження ВП№31163288 з примусового виконання виконавчого листа №1 №2-303/2011, виданого 15.11.2011 Білогірським районним судом Хмельницької області, стосовно стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором №312008/5рт від 01.02.2008 в сумі 34604,70 дол. США, з них: 9824,95 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена, 19208,29 дол. США - заборгованість по кредиту строкова, 5571,46 дол. США - заборгованість по процентах прострочена; стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором №312008/5рт від 01.02.2008 в сумі 44290,13 грн., з них: 28323,15 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 15966,98 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 1352,52 грн. оплаченого судового збору та 95,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
16.10.2024 в межах виконавчого провадження ВП№31163288 державний виконавець прийняв постанову ВП№31163288 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 94132,26 грн.
Постановою державного виконавця від 16.10.2024 виконавчий лист був повернутий стягувачу за його заявою без виконання на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
16.10.2024 головним державним виконавцем Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрите виконавче провадження ВП№76322638 з виконання постанови державного виконавця ВП№31163288, прийнятої 16.10.2024, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 94132,26 грн. 16.10.2024 виконавцем також прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
У подальшому за заявою стягувача 11.12.2024 приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області відкрив виконавче провадження ВП№76758825 з примусового виконання виконавчого листа №2-303/2011, виданого 15.11.2011 Білогірським районним судом Хмельницької області про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк". Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець вирішив стягнути з боржника основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, у розмірі 2176,52 доларів США та 4429,01 грн.
Листом Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №34939 від 28.05.2025 підтверджується те, що в межах виконавчого провадження ВП№76322638 з рахунку ОСОБА_1 11.11.2024 відповідно до платіжної інструкції №7286 перераховано 2,89 грн. витрат виконавчого провадження, 04.04.2025 відповідно до платіжної інструкції №2900 перераховано 66,11 грн., відповідно до платіжної інструкції №2901 перераховано 236 грн., відповідно до платіжної інструкції №2902 перераховано 197,89 грн.
10.06.2025 позивачка звернулась до Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про закінчення виконавчого провадження ВП№76322638 щодо виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, на що отримала відмову від 27.06.2025 за № 43556.
На виконання вимог ухвали суду від 05.09.2025 приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області зазначив про те, що після 11.12.2024 він не повідомляв Ізяславський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області про повторне пред'явлення ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (Хмельницьке обласне управління) для примусового виконання виконавчого листа №1 №2-303/2011, виданого 15.11.2011 Білогірським районним судом Хмельницької області.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд виходить з такого.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо останній подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Частиною 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 7 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 5 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем. Нормою ч. 6 ст. 27 цього Закону визначено, що у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Водночас, Закони України "Про виконавче провадження" та "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" містять прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа. Так, Закон України "Про виконавче провадження" не визначає конкретний порядок та умови припинення процедури стягнення виконавчого збору з боржника у випадку подальшого пред'явлення стягувачем того ж виконавчого документа до виконання приватному виконавцю. Натомість з іншої сторони, норми закону "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" не містять приписів, які б обмежували їх права на отримання винагороди за вчинення виконавчих дій у разі, коли виконавчий лист попередньо перебував на виконанні у державного виконавця.
Частиною 8 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю, стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Зазначена норма спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди, тобто покликана уникнути подвійної оплати боржником відповідних витрат, пов'язаних з виконавчими провадженнями.
У постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 320/6215/19 щодо аналогічних правовідносин останній посилається на приписи ч. 6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування аналогії закону ( у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини) Суд зазначає, що у разі, коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред'явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається.
Також у цій постанові Верховний Суд зазначає, що, враховуючи положення частини 8 статті 27, частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», до способів судового захисту у подібних ситуаціях можна віднести, серед іншого, визнання дій, бездіяльності протиправними; зобов'язання закінчити виконавче провадження зі стягнення виконавчого збору. Способи захисту такого роду не суперечать закону, є адекватними обставинам і здатні забезпечити ефективний захист права боржника на припинення стягнення з нього виконавчого збору (...) З урахуванням висновків Суду щодо застосування аналогії закону, належним та ефективним способом захисту такого права є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.
Отже, правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у цьому випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», так і частину 8 статті 27 цього Закону, яка за таких обставин має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження.
З огляду на це, враховуючи висновки Верховного Суду, ефективним способом захисту є зобов'язання органу ДВС закінчити виконавче провадження щодо стягнення з позивачки виконавчого збору. Крім того, відсутні підстави для повернення перерахованих з її рахунку витрат виконавчого провадження у розмірі 2,89 грн., які були стягнуті на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа, а саме 11.11.2024.
Разом з тим, перераховані платіжними дорученнями від 04.04.2025 з рахунку позивачки витрати виконавчого провадження у розмірі 66,11 грн., 236 грн., 197,89 грн. підлягають поверненню, адже були стягнуті вже під час виконання основного виконавчого документу приватним виконавцем.
З огляду на вказане, державного виконавця слід зобов'язати закінчити виконавче провадження ВП№76322638 з примусового виконання постанови від 16.10.2024 про стягнення виконавчого збору, зняти (у разі наявності) арешт з усього належного їй майна, вчинити інші передбачені законом дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, та повернути безпідставно стягнуті в межах цього виконавчого провадження кошти у розмірі 500 грн.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не довів обґрунтованість своїх дій і доводи позивача не спростував в частині вимог, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ізяславського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі уповноваженого державного виконавця, яка полягає у невирішенні питання закінчення виконавчого провадження ВП№76322638.
Зобов'язати Ізяславський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження ВП№76322638 з примусового виконання постанови державного виконавця від 16.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, зобов'язати зняти арешт з належного їй майна, вчинити інші необхідні, передбачені законом дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, повернути безпідставно стягнуті в межах цього виконавчого провадження кошти в сумі 500 грн.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Ізяславський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Незалежності, 43,м. Ізяслав,Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30300 , код ЄДРПОУ - 34739431)
Головуючий суддя І.С. Козачок