Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 жовтня 2025 року Справа № 520/25046/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в загальному розмірі 14120,00 гривень.
В обґрунтування позову покликається на те, що за платником податків обліковується податковий борг, який виник в результаті несплати грошових зобов'язань з єдиного податку, по самостійно поданій заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та військового збору. Тому сума непогашеної платником податкової заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку. Просить позов задовольнити.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.
Ухвалою суду від 24.09.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідності до ч. 2 ст. 161 КАС України.
Ухвала суду від 27.05.2025 направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся конверт поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Такий підхід викладено у постанові Верховного Суду 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець 04.03.20253, місцезнаходження фізичної особи-підприємця - АДРЕСА_1 . Дані обставини підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2025.
Зі змісту зведеного розрахунку сум податкового боргу, згідно з інтегрованих карток у ІКС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 нараховано податковий борг на загальну суму 14120,00 грн, який виник в результаті несплати грошових зобов'язань, а саме: - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.12.2023 у сумі 1 340,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи.; - заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.01.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.02.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.03.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; - заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.04.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.05.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.06.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.07.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.08.2024 у сумі 1 420,00 гривень; - нараховано єдиного податку 1.2 групи; заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 9212913135 вiд 22.08.2023 за терміном сплати 20.09.2024 у сумі 1 420,00 гривень.
16.09.2024 податковим органом сформовано податкову вимогу № 0009087-1308-2040 про те, що станом на 15.09.2024 податковий борг платника становить 12700,00 грн. Цю вимогу надіслано на адресу відповідачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення не вручено платнику та повернулось з причиною «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відомостей про оскарження податкової вимоги судом не встановлено.
Верховний Суд послідовно дотримується тієї позиції, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше (постанова Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 160/15166/22).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У пункті 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків-фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Системний аналіз зазначених положень ПК України свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. При цьому законодавчі приписи щодо формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу вважаються виконаними у разі її надіслання рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання фізичної особи/податковою адресою платника податків.
Згідно з даними автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, відповідач перебуває на податковому обліку у позивача за основним місцем обліку за податковою адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зареєстрованого місця проживання, за якими відповідно до положень пункту 6.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), контролюючий орган бере на облік платника фізичну особу-підприємця.
Суд установив, податкову вимогу було направлено контролюючим органом на адресу відповідача, яка повернулась з відміткою установи поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, відповідно до пункту 6.1 згаданого Порядку взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи-підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
У постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 та від 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21 викладено правовий висновок, який зводиться до того, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
Верховний Суд сформував усталений підхід щодо питання додержання контролюючим органом встановленого порядку надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги як передумови для подання позову про стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків в контексті прийнятності використання адреси, яка зазначена в ЄДР, яка зводиться до того, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків (зокрема, але не виключно, у постановах від 31 січня 2024 року (справа № 140/12235/21), від 09 жовтня 2018 року (справа № 820/1864/17), від 21 липня 2022 року (справа № 640/30785/20).
З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання про те, що відповідачу належним чином направлялась податкова вимога від 16.09.2024, на адресу відповідача, яка відповідає податковій адресі відповідача, за якою узято платника на облік у податковому органі. А відтак податкова вимога вважається врученою платнику податків належним чином.
Як визначено у пункті 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
За встановлених обставин цієї справи і нормативного регулювання у ПК України, враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, доказів сплати якого суду не надано, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не вручена платнику з незалежних від контролюючого органу підстав, позовні вимоги про стягнення податкової заборгованості з відповідача в заявленій до стягнення у цій справі сумі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Жодних інших фактичних даних, які б мали значення для розгляду цієї справи суд не встановив.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов головного управління ДПС у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до бюджету податкову заборгованість у сумі 14120 (чотирнадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач головне управління Державної податкової служби у Харківській області - місцезнаходження - місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495;
відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.10.2025.
Суддя М. І. Садова