Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 жовтня 2025 року Справа № 520/13245/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» до головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12489492/41527948 від 11.02.2025, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» № 17 від 31.08.2024 на суму 182459,63 грн, в т.ч. ПДВ 30409,94 грн, датою її фактичного подання на реєстрацію; - вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що в процесі здійснення господарської діяльності між позивачем, як виконавцем, та приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП», як замовником, укладено договір надання послуг/виконання робіт № 2610-23/5Т від 26.10.2023. На підставі цього договору 31.08.2024 було виписано рахунок на оплату № 129 та підписано акт надання послуг № 129. 13.09.2024 позивач подав на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 17 від 31.08.2024, але реєстрацію було зупинено з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач надав пояснення та копії документів 27.01.2025, а після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень - додаткові документи 06.02.2025. Незважаючи на це, 11.02.2025 комісія ГУ ДПС у Харківській області прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації без конкретизації відсутніх документів. Позивач оскаржив це рішення до ДПС України, але 04.03.2025 скаргу було залишено без задоволення. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.
Відповідачем ГУ ДПС та ДПС України, подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позивач не надав необхідні документи на підтвердження первинних документів щодо постачання послуг, а надані докази є неналежними. Вважає оскаржуване рішення правомірним, а вимогу про зобов'язання зареєструвати податкову накладну - передчасною, пропонуючи замість цього зобов'язати до повторного розгляду питання. Просять відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій спростовує аргументи відповідачів, вказуючи на відсутність обґрунтованих заперечень, формальний підхід відповідачів, неналежність тверджень про відсутність документів без конкретизації та підтверджує правомірність вимоги про реєстрацію податкової накладної.
Ухвалою суду від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, між товариством з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ», як виконавцем, та приватним акціонерним товариством «Зернопродукт МХП», як замовником, укладено договір надання послуг/виконання робіт № 2610-23/5Т від 26.10.2023.
31.08.2024 ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» був виписаний рахунок на оплату № 129 на суму 182459,63 грн з ПДВ та підписано замовником акт надання послуг № 129 від 31.08.2024.
13.09.2024 ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» направлено на реєстрацію в ЄРПН Податкову накладну № 17 від 31.08.2024 на суму 182459,63 грн, в т.ч. ПДВ 30409,94 грн (реєстраційний номер 9268698336) та цього ж дня отримано відповідь про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.
Відповідно до квитанції, підставою зупинення реєстрації ПН № 17 є те, що «податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
У зв'язку з наведеним позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та відповідні документи, які підтвердження інформацію, зазначену у податкових накладних та наявність підстав для реєстрації податкової накладної.
Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
27.01.2025 позивачем подано пояснення та надано наступні документи: - виписка з ЄДР від 08.10.2024; - витяг № 2326554500961 від 08.08.2023 з реєстру платників ПДВ; - наказ про призначення директора № 10/к/тр від 18.07.2024; - наказ про затвердження штатного розкладу № 12 від 01.10.2024 та штатний розклад; - наказ про облікову політику ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» № 01/01/2020 від 01.01.2020; - повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма 20-ОПП); - договір оренди № 30-09/1 від 30.09.2024 та акт № 1 прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 30.09.2024; - оборотно-сальдова відомість ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» по рахунку 1521; - оборотно-сальдова відомість ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» по рахунку 1531; - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податків, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2024 року з додатками та квитанція до нього; - договір надання послуг/виконання робіт № 2610-23/5Т від 26.10.2023 з додатками; - рахунок на оплату № 129 від 31.08.2024; 13. Акт надання послуг № 129 від 31.08.2024; 14. Платіжна інструкція № 3274650050 від 20.09.2024; - платіжна інструкція № 3275640202 від 20.09.2024; - виписка з рахунку товариства за 20.09.2024; - ПН № 17 від 31.08.2024; - квитанція від 13.09.2024 про зупинення реєстрації ПН № 17; - пояснення № 12-17-310824.
Попри те, 31.01.2025 від комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) надійшло Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12445539/41527948 (далі - Повідомлення), відповідно до якого необхідно надати «копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; надати первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». А також зазанчено, що товариством не надано первинних документів щодо постачання послуг.
Попри те, 06.02.2025 з метою реєстрації № 17 від 31.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем надано додаткові пояснення та копії документів: - договір надання послуг/виконання робіт № 2610-23/5Т від 26.10.2023 з додатками; - рахунок на оплату № 129 від 31.08.2024; - акт надання послуг № 129 від 31.08.2024; - платіжна інструкція № 3274650050 від 20.09.2024; - платіжна інструкція № 3275640202 від 20.09.2024; - виписка з рахунку товариства за 20.09.2024; 26. Договір № 75 ЗП від 30.07.2024 між ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2024 до нього; - договір № 76 ЗП від 30.07.2024 між ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» та ОСОБА_2 , та акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2024 до нього; - договір № 77 ЗП від 30.07.2024 між ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» та ОСОБА_3 , та акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2024 до нього; - договір № 78 ЗП від 30.07.2024 між ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» та ОСОБА_4 , та акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2024 до нього; - відомість на виплату готівки № 78 за серпень 2024 року; - виписка з банківського рахунку ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» за 26.09.2024; - платіжна інструкція № 356 від 26.09.2024 щодо сплати ПДФО за договорами ЦПХ; - платіжна інструкція № 355 від 26.09.2024 щодо сплати ВЗ за договорами ЦПХ; - платіжна інструкція № 357 від 26.09.2024 щодо сплати ЄСВ за договорами ЦПХ; - додаткові пояснення № 12-17-310824Д.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до правової позиції Верхового Суду викладеної у постанові від 10 квітня 2020 року (справа № 819/330/18) для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 25 листопада 2022 року по справі № 320/3484/21, від 15 березня 2023 року по справі № 620/4227/20, від 22 травня 2024 року по справі № 640/26298/21.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Суд установив, за результатами розгляду поданих пояснень та документів позивачем щодо зупинення реєстрації податкової накладної, комісія ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних прийнято рішенням про відмову у реєстрації поданої податкової накладної. Рішення мотивоване ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Згідно вищевказаного повідомлення відповідача ГУ ДПС в Харківській області, позивачу запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; первинних документів щодо транспортування продукції, складських документів.
Отже аналізуючи додаткове повідомлення відповідача про необхідність надання додаткових документів не зазначено документів, з урахуванням специфіки господарських операцій, які слід надати позивачу задля розгляду питання про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18.02.2025, скориставшись правом оскарження необґрунтованого рішення комісії регіонального рівня в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, позивачем було подано до ДПС України скаргу на рішення про відмову у реєстрації ПН № 17 в ЄРПН з наведенням законних підстав та наданням необхідних документів для його скасування та реєстрації зазначеної податкової накладної.
04.03.2025 Державна податкова служба України прийняла рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 11170/41527948/2, яким було залишено скаргу позивача на оскаржуване рішення без задоволення з підстав начебто: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Основним видом діяльності ТОВ «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» 78.10 Діяльність агентств працевлаштування (основний), 78.30 «Послуги щодо забезпечення людськими ресурсами, інші», 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування.
В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що така складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Отже, з огляду на інформацію, що зазначено в квитанції, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної було відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачем були надані усі документи та пояснення, які стосуються господарської операції, щодо якої було складено ПН № 17; - у вказаному рішенні відсутній конкретний перелік документів, яких, на думку Державної податкова служба України, не надав позивач для підтвердження наявності підстав для реєстрації ПН № 17 в ЄРПН.
З положень норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, у постановах від 21.05.2019 року по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 року по справі № 819/330/18, від 18.06.2020 року по справі № 824/245/19-а, від 03.10.2023 року по справі № 380/4146/22.
Суд установив, платником податків надано до податкового органу первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення товариством господарських операцій.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту/контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угоди / угод, укладеної (их) позивачем або відсутності реального характеру операції матеріали справи не містять та такі не подані відповідачами.
Суд звертає увагу, що разом з позовною заявою позивачем також надано до суду копії первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, в результаті чого, керуючись вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачем подано податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Попри те, незважаючи на подані документи, податковим органом регіонального рівня прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи, зокрема підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкових накладних позивачем.
Слід відмітити, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Суд також зазначає, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції (ях) про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Суд повторно відмічає, що у квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, в квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено переліку документів, які потрібно надати позивачу до контролюючого органу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, у квитанції контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 8 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165.
Вживання податковим органом загального посилання на пункту 8 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Слід зазначити, що загальне зазначення в квитанції про зупинення реєстрації ПН щодо надання документів призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію (їв) зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законним.
Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 21 травня 2019 року (справа №0940/1240/18), від 10 квітня 2020 року (справа №819/330/18), яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 16 лютого 2023 року (справа № 380/7648/22).
Суд також зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.
Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відтак, суд прийшов висновку про недоведеність відповідачем як суб'єктом владних повноважень наявності достатніх правових підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної.
З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання, що зупинення реєстрації податкової накладної відбулося протиправно, адже відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, а відтак суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Харківській області є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної, суд зазначає наступне.
Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
Аналогічний висновок викладений у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2022 року "Рисовський проти України".
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
З метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд прийшов висновку про зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від № 17 від 31.08.2024.
З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що позов необхідно задовольнити повністю.
У відповідності о ст. 139 КАС України з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань стягнути судовий збір на користь позивача у розмірі по 1211,20 грн з кожного.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Суд установив, між позивачем та адвокатом Коршуновою Дариною Віталіївною укладено договір про надання правничої допомоги від 15.04.2025.
Від головного управління ДПС у Харківській області через модуль підсистеми "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання (заяву) витрат на оплату правничої допомоги. Наводить аргументи про те, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 4000 грн є завищеним і не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 139 КАС України, розмір витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним зі складністю справи, часом, обсягом послуг та значенням справи. Верховний Суд зазначив, що сума відшкодування має бути реалістичною та обґрунтованою. Витрати мають бути фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Розмір витрат у сумі 4000 грн явно не співрозмірний зі складністю справи та ціною позову. Просить в заяви про стягнення судових відмовити.
Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач у відзиві на позов наводить аргументи про те, що понесені позивачем витрат на професійну правничу допомогу не підтверджено жодними доказами, а тому у їх розподілі слід відмовити. Будь-яких інших обґрунтувань або заяв про зменшення заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач не подавав.
Суд установив, згідно з четвертого розділу договору про надання правової допомоги від 15.04.2025: « 4.1. Сторони погодили, що за надання правової допомоги, Клієнт виплачує Адвокату гонорар за домовленістю сторін, в порядку і у розмірі, погодженому сторонами. З питань обчислення та виплати гонорару, компенсації витрат Адвоката, та з усіх інших питань сторони можуть укладати додаткові угоди до цього договору. 4.2. Факт надання послуг Адвокатом за договором підтверджується наданням Клієнту актів наданих послуг. 4.3. Адвокат надає Клієнту періодично (залежно від обсягу і об'єму робіт) акти наданих послуг та рахунки на оплату цих актів після фактичного надання послуг за цим договором або на умовах передоплати. 4.4. Клієнт зобов'язаний оплатити адвокату надані послуги та відшкодувати всі фактично понесені витрати, пов'язані з виконанням договору у строки зазначені у наданих рахунках». 11.06.2025 позивачу було виставлено рахунок № 02/06 на оплату послуг та 12.06.2025 позивачем було здійснено оплату послуг за вказаним рахунком в розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 (справа № №420/6027/19) положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.
Відповідно до проведеного детального опису виконання робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги, на виконання умов договору надано наступні правничі послуги: підготування та подання позовної заяви та додатків до суду; - підготування та подання відповіді на відзив; - консультування клієнта щодо розгляду справи. Загальна вартість виконаних правничих робіт становить 4000,00 грн.
Відтак суд приймає до уваги зафіксовані у детальному описі надані адвокатом правничі послуги, кількість витрачено часу, за якою ціною та визначено загальну вартість таких послуг, тому він є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги.
16.06.2025 було підписано акт наданих послуг № 06/06 від 16.06.2025, згідно з яким адвокатом було надано «Послуги з надання правової допомоги під час оскарження в судовому порядку рішення про відмову в реєстрації Податкової накладної № 17 від 31.08.2024 в ЄРПН: підготування та подання позовної заяви та додатків до суду; підготування та подання відповіді на відзив; консультування Клієнта щодо розгляду справи».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 (справа №640/15803/19), від 01.09.2020 (справа №640/6209/19).
Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палата Верховного Суду 19.02.2020 (справа №755/9215/15-ц) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже така є незначної складності, а включення адвокатом до наданих позивачу послуг таких видів наданої правової допомоги: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, та вивчення судової практики не є самостійними видами наданих послуг, а можна розцінювати як надання консультацій.
Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже така розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З огляду на викладене вище, фактичний об'єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн, який обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів та заяв по суті, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов висновку, що з відповідача за рахунок бюджетних
Таким чином, у зв'язку з наявністю у відповідачів відповідних рахунків, з яких можливе стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд присуджує стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу з рахунків відповідачів у розмірі 1000,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» до головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12489492/41527948 від 11.02.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» від 31.08.2024 № 17.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» податкову накладну № 17 від 31.08.2024, датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ» судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА РЕКРУТІНГ», місцезнаходження - місто Харків, вулиця Москалівська, будинок № 99 літ. А-8, прим. 57, код ЄДРПОУ 41527948;
відповідач головне управління Державної податкової служби у Харківській області - місцезнаходження - місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495;
відповідач Державна податкова служба України - місцезнаходження - місто Київ, площа Львівська, будинок № 8, код ЄДРПОУ 43005393.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 30.10.2025.
Суддя М. І. Садова