Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 жовтня 2025 року Справа № 520/13023/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 02.01.2024 по 21.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 02.01.2024 року по 31.12.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 року по 21.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 10 діб за 2022 рік, за 2023 рік за 10 діб, за 2025 рік за 30 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 10 діб за 2022 рік, за 2023 рік за 10 діб, за 2025 рік за 30 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошової компенсації за 42 календарних дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за період з 2023-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію за 42 календарних дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за період з 2023-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошової допомоги на оздоровлення за 2022- 2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Позивач проходив у відповідача військову службу.
Станом на день виключення позивача зі списків, з ним не в повному обсязі проведено виплату грошового забезпечення.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Стосовно нарахування позивачу виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 02.01.2024 по 21.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Проте, з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Законів №294-ІХ, №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Зазначена правова позиція також узгоджується із постановою Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.
Суд зазначає, що у справі, яка розглядається прохання позивача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №294-IX.
Оскільки з 01.01.2020 збільшувались розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в розумінні чинного п. 4 постанови №704 це призводить до збільшення з 01.01.2020 розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та, як наслідок, інших складових грошового забезпечення, що вираховуються від розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Крім того, відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премія) безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Щодо грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Загальний порядок надання відпусток для військовослужбовців ЗСУ регламентує Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Законодавством встановлено гарантовану щорічну основну відпустку для всіх категорій військовослужбовців, крім строковиків, які мають вислугу в календарному обчисленні: до 10 років - 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Важливо, що щорічна основна відпустка надається зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічно основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано (абзац перший частини другої статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Отже, законом не виключаються випадки, коли військовослужбовцем відпустка не буде використана протягом календарного року та не передбачено позбавлення права на відпустку, яке військовослужбовець отримав в попередньому календарному році.
Водночас надано право використати право на відпустку за попередній рік. Підстави та порядок надання додаткових відпусток визначені відповідними законами України (частина восьма статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки (абзац 3 пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Аналогічна правова норма міститься у частині першої статті 24 Закону України «Про відпустки», якою встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація, зокрема, за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі, і за умови, що він є роком звільнення, військовослужбовці мають право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, незалежно від часу набуття права на такі відпустку, оскільки відпустки за попередні роки, також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з військовослужбовцями, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. (п. 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260).
Відповідно положень ч. 2 ст. 9 Закону винагороди, які мають постійний характер, віднесено до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а норми Порядку №260 не містять застережень щодо включення винагород у розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, можна дійти висновку, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», має бути врахована відповідачем при розрахунку компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Таким чином суд вважає за можливе зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168.
Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.09.2023 у справі № 260/3564/22, в якій зазначено, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, є однієї із складових грошового забезпечення.
Відсутність рапорту позивача про надання йому соціальної відпустки не впливає на обов'язок відповідача провести при звільненні всі необхідні розрахунки,
Таким чином, Відповідач протиправно не нарахував та не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за спірні періоди.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Підпунктом 1 п. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби, зокрема, за станом здоров'я.
Згідно з п. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Правила виплати грошового забезпечення військовослужбовцям деталізовані приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260 (далі по тексту Порядок №260; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 розділу XXXII Порядку №260 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 4 розділу XXXII Порядку №260 військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні з військової служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.
Відповідно до пп. 1-5 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 (далі по тексту Порядок №460), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
Виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.
Аналіз наведених приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні призначається військовослужбовцям у залежності від категорії, до якої вони віднесені.
Оскільки позивач у період з 24.02.2022 по 21.03.2025 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, що підтверджується записами у військовому квитку та звільнений з військової служби у відставку (за станом здоров'я), суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до Порядку №460.
Разом з тим, позивач не набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII, що відповідає приписам пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України) та пункту 1 розділу ХХХІІ Порядку №260 (військовослужбовцям здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім, зокрема, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації).
Стосовно не виплати позивачу допомоги на оздоровлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції № 425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно із пунктом 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі Інструкція № 73, яка була чинною на час існування спірних правовідносин), визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений) (пункт 3 Інструкції № 73).
Пунктом 8 Інструкції № 73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Так, спірним питанням у цій справі є правомірність чи протиправність неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги на оздоровлення.
Разом з тим, суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначається, що зі змісту Постанови КМУ № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
Крім того, у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
У свою чергу, встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Отже при визначенні розміру грошового забезпечення, для обчислення, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова № 899.
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі №520/8887/2020.
Отже, за вищевикладених обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в спірний період без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат щомісячної додаткової грошової винагороди згідно Постанови КМУ № 889.
Відтак суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 02.01.2024 по 21.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 02.01.2024 року по 31.12.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 року по 21.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 10 діб за 2022 рік, за 2023 рік за 10 діб, за 2025 рік за 30 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 10 діб за 2022 рік, за 2023 рік за 10 діб, за 2025 рік за 30 діб, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошової компенсації за 42 календарних дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за період з 2023-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію за 42 календарних дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за період з 2023-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошової допомоги на оздоровлення за 2022- 2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби, з урахуванням виплачених сум.
Відмовити в задоволені інших вимог.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.