про відмову у забезпеченні позову
30 жовтня 2025 року Справа № 480/661/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2024 № Ф-3757-1828У на суму 15 819,54 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення.
17 вересня 2025 року ухвалою суду зупинено стягнення на підставі виконавчого документа (вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-1828У) в межах виконавчого провадження № 76933759, відкритого 24.01.2025 Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду 27 жовтня 2025 р. заяву позивача про забезпечення адміністративного позову від 27 жовтня 2025 року у справі №480/661/25 повернуто заявнику без розгляду.
29.10.2025 позивач повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Свої доводи мотивує тим, що після зупинення виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 17.09.2025, державний виконавець не виключив заявника з реєстру боржників. Такі дії відповідача завдали значної шкоди інтересам позивача у вигляді заборони щодо розпорядження своїм майном та майном, яке мав на меті придбати, а також позбавили можливості отримати виплати від держави за своє знищене нерухоме майно.
Тому просить вжити заходів забезпечення позову шляхом виключення запису про ОСОБА_1 з реєстру боржників, внесеного до реєстру при відкритті виконавчого провадження № 76933759, відкритого 24.01.2025 Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Крім того, заходи забезпечення позову є допоміжними інструментами, які лише тимчасово обмежують певні дії, але не вирішують суті спору, оскільки вони покликані запобігти можливим порушенням прав позивача, доки справа розглядається по суті, але їх функція відрізняється від функцій самого позову, який, у свою чергу, спрямований на встановлення та захист права саме через рішення суду.
Отже, забезпечення позову є правовим інститутом, який існує для захисту позову, а не для його заміни.
Так, згідно з ч.1, ч.2 ст.9 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон) Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 9 цієї ж статті).
Підстави для виключення боржника з реєстру визначені частиною 7 ст. 9 Закону №1404-VIII, а саме відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Отже, вказаною нормою встановлено чіткий перелік підстав для виключення позивача як боржника з реєстру боржників при відкритті виконавчого провадження, які у цьому випадку відсутні, оскільки наразі триває розгляд судової справи про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі 15819,54грн., в той час як виключення боржника з реєстру відбувається після погашення боргу та закриття виконавчого провадження або після набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та скасування виконавчого документу, на підставі якого може бути стягнутий борг.
Тобто така підстава як зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали суду про забезпечення позову, на яку посилається позивач в якості підстави для виключення його з реєстру боржників, не передбачена наведеною вище нормою закону.
Тому застосування судом заходів забезпечення позову шляхом виключення запису про ОСОБА_1 з реєстру боржників є фактично вирішенням позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), натомість метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу, який спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника.
Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Таким чином, за умови виключення позивача з такого реєстру до вирішення справи виконавче провадження фактично буде вважатися закінченим, а примусові заходи, такі як арешти рахунків, арешт майна та обмеження прав (наприклад, виїзд за кордон), скасовані, що на цьому етапі розгляду справи є передчасним, адже остаточна правова оцінка щодо правомірності чи протиправності оскаржуваного рішення, на підставі якого відбувається стягнення податкового боргу, може бути надана судом лише за наслідками розгляду справи на основі наявних доказів та норм права.
У постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Відповідно до статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Тому зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-1828У) в межах виконавчого провадження № 76933759, відкритого 24.01.2025 Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, застосованого ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у цій же справі, як захід забезпечення позову вже означає тимчасове припинення усіх виконавчих дій у межах відповідного виконавчого провадження на строк, вказаний судом в ухвалі, що, відповідно, виключає здійснення державним виконавцем будь-яких дій, пов'язаних із виконанням вимоги про сплату боргу (недоїмки), та зберігає існуюче правове становище сторін судового спору.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-151, 152-154, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.О. Осіпова