29 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15559/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/15559/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про стан здоров'я ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 07.02.2023, відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результат проходження ОСОБА_1 медичного огляду станом на 07.02.2023, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №6/1249 від 07.02.2023 та відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
01 вересня 2025 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 382 КАС України, в якій заявник просив зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 по справі № 440/15559/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №44015559/24 набрало законної сили, однак, станом на час подання вказаної заяви рішення суду не виконано, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результат проходження ОСОБА_1 медичного огляду станом на 07.02.2023, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №6/1249 від 07.02.2023 та відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Частиною 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року призначено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24, суд дійшов таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24 набрало законної сили 03.04.2025.
Разом з тим, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24, що набрало законної сили 03 квітня 2025 року, станом на цей час не виконано, докази зворотного у матеріалах справи відсутні.
Оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24, що набрало законної сили, не виконується відповідачем більше двох місяців з дати набрання ним законної сили, у суду є об'єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24, що набрало законної сили 03 квітня 2025 року, залишиться невиконаним.
Суд враховує, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24.
При цьому, враховуючи особливості покладених обов'язків згідно з рішенням суду, суд вважає достатнім строк для підготовки звіту два місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
Отже, заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24 - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі №440/15559/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.С.Бойко