Рішення від 30.10.2025 по справі 420/29479/25

Справа № 420/29479/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- стягнути з комунального підприємства “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративногосподарські санкції у розмірі 56 726, 76 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3 545, 00 грн. Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, Успенівська сільська ТГ, ГУК в Од.обл./с.Успенівка/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA588999980313111230000015724, Код класифікації доходів бюджету 50070000. Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2024 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, надісланого Відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у Відповідача, за рік склала 9 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону складає - 1 особа. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2025 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 56726,76 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується Розрахунком сум адміністративно-господарської санкції, який зроблено на підставі даних Пенсійного фонду України.

Від відповідача КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області відзив на адміністративний позов не надходив, відповідно до ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29479/25 за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені..

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 06.05.2004 року зареєстроване комунальним підприємством, засновник - Успенівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області.

04 березня 2025 року Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, розміщено в електронному кабінеті КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Згідно розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 9 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) - 1, фонд оплати праці штатних працівників - 1021081,74, середня річна заробітна плата штатного працівника - 113453,53, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше - 0,00, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 56726,76.

Одеське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю направило на адресу КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області претензію з вимогою сплатити нараховану суму адміністративно-господарської санкції та пені за несвоєчасну сплату.

Проте відповідач не сплатив у добровільному порядку нараховані суми адміністративно-господарської санкції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ст.19 Закону №875-ХІІ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Згідно з ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що організаційно-правова форма юридичної особи відповідача комунальне підприємство.

Згідно з ч.1 ст.60-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» комунальне унітарне підприємство створюється уповноваженим органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і належить до сфери його управління

Згідно відомостей, наявних в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області є одержувачем бюджетних коштів з міського бюджету.

Таким чином, КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області є комунальним підприємством, заснованим Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та відповідно до відомостей Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є одержувачем коштів місцевого бюджету.

Частиною третьою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» прямо визначено, що положення щодо застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області здійснює свою діяльність на засадах самофінансування чи не утримується за рахунок місцевого бюджету.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій до КП “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, оскільки таке підприємство відноситься до категорії суб'єктів, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, а отже, на нього не поширюється обов'язок сплачувати санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені з підстав відсутності у нього обов'язку їх сплати, суд, враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», не надає оцінку іншим доводам сторін.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені- відсутні.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства “Успенівський сількомунгосп» Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 30.10.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.

Суддя Ю.В. Харченко

.

Попередній документ
131401046
Наступний документ
131401048
Інформація про рішення:
№ рішення: 131401047
№ справи: 420/29479/25
Дата рішення: 30.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.10.2025)
Дата надходження: 28.08.2025
Предмет позову: про стягнення адміністративно-господарських санкцій