Справа № 420/14666/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування окремого положення індивідуального акту.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 07.05.2025 засобами поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (зареєстрований канцелярією суду 12.05.2025), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати окреме положення індивідуального акту - п.12 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №259/168 від 08.11.2024 р. засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 №321/КЦ/10723 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п?ятсот тисяч) грн. 00 коп., в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги - 1/2 частина в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п?ятсот тисяч) грн. 00 коп.;
зобов?язати Міністерство оборони України (код - 00034022) вчинити певні дії, а саме - прийняти рішення про призначення відповідно до п. 2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022р, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Паспорт ID № НОМЕР_2 ; Виданий органом №5123 від 27.03.2023.; РНОКПП НОМЕР_3 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 №321/КЦ/10723 одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 (п?ятнадцять мільйонів) грн.;
зобов?язати Міністерство оборони України (код - 00034022) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Паспорт ID № НОМЕР_2 ; Виданий органом №5123 від 27.03.2023.; РНОКПП НОМЕР_3 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), як сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 №321/КЦ/10723 недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15 000 000,00 грн, в сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п?ятсот тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що згідно сповіщення №459 від 30.05.2023р. (№7066) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , - військовослужбовець ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, в районі н.п. Курдюмовка Бахмутського району Донецької області.
Позивачем, який є сином загиблого, подано заяву та документи, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , для призначення та виплати ОГД, внаслідок загибелі його батька - ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум від 08.11.2024р. №259/168, сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанту ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 30.07.2023р. та листом Кадрового Центру ЗСУ від 28.11.2023р. №321/КЦ 10723 - призначено виплату ОГД в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 грн, в сумі 7500 000,00 грн. 00 коп.
Вказує, що відповідно до наданих документів ОСОБА_2 не відноситься до одного з подружжя та у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 не перебувала.
За поданими документами не встановлено, чи співмешканка загиблого військовослужбовця є непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебували на його утриманні. Надана заявницею ОСОБА_2 довідка Ананывської міської ради за № 901 від 28.07.2023 про спільне місце проживання із загиблим ОСОБА_3 , не встановлює факт що має юридичне значення, а саме, факт перебування на утриманні.
Зауважує, що дійсно був присутній факт перебування у близьких стосунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , та загиблого військовослужбовеця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Але сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки не дає підстав для встановлення факту перебування на утриманні загиблого батька ОСОБА_3 , та отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з такою позицією Міністерства Оборони України та прийнятим рішенням на засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум від 08.11.2024р. №259/168, частині визначення розміру частки виплати, та з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги позивачем було подано даний позов.
Відповідач з поданим позовом не погодився та у поданому до суду відзиві зазначає, що позивачем подано заяву та документи, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , для призначення та виплати ОГД, у зв'язку з загибеллю його батька.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум від 08.11.2024р. №259/168, сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанту ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 30.07.2023р. та листом Кадрового Центру ЗСУ від 28.11.2023р. №321/ КЦ/10723 - призначено виплату ОГД в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 грн, в сумі 7500 000,00 (сім мільйонів п'ятсот тисяч ) грн. 00 коп.
Вказує, що у редакції Закону, чинній на дату смерті ОСОБА_3 , право на отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зазначає, що згідно з доповіді ІНФОРМАЦІЯ_8 , до кола осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 , належить також ОСОБА_2 .
Зауважує, що ОСОБА_2 також звернулась з заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 , однак протокольним рішенням Комісії від 19.04.2024 № 12/д її документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця та дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідач критично ставиться до твердження позивача, що ОСОБА_2 не перебувала на утриманні військовослужбовця, так як ОСОБА_2 має право на протязі трьох років після загибелі військовослужбовця звернутися до суду та встановити факту перебування на утриманні військовослужбовця, а надання зазначеного рішення суду буде безумовною підставою для Комісії для призначення їй зарезервованої за нею частки одноразової грошової допомоги.
Представником позивача подано письмові пояснення, в яких зазначено, що аналіз положень законодавства не містить такого поняття, як резервування сум одноразової грошової допомоги на майбутнє, тому твердження Міністерства оборони України, що відповідна частка допомоги (1/2) нерозподілена (зарезервована), оскільки право ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги залишається невизначеним, є помилковим.
На підтвердження своїх позовних вимог посилається на правові позиції викладені у постанові Восьмого Апеляційного Адміністративного суду від 03.02.2025р. у справі №140/1438/24 та Верховного Суду, викладену у постанові №280/9248/23 від 08 жовтня 2024.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України.
Представником позивача до матеріалів справи долучено докази а саме: лист Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області від 21.05.2025р. №207/24.19-21.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 , є сином штаб-сержанта - ОСОБА_3 .
Згідно сповіщення №459 від 30.05.2023р. (№7066) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , - військовослужбовець ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, в районі н.п. Курдюмовка Бахмутського району Донецької області.
ОСОБА_1 , подано заяву та документи, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , для призначення та виплати ОГД, внаслідок загибелі батька - ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 , подано заяву та документи, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , для призначення та виплати ОГД, внаслідок загибелі її цивільного чоловіка - ОСОБА_3 .
Згідно довідки Ананьївської міської ради від 28.07.2023 № 901 ОСОБА_2 спільно проживала із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 з 2013 року по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.04.2024р. №12/д, розглянуті заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , сина та цивільної дружини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 № 321/КЦ/10723.
Вказано, що на дату загибелі військовослужбовця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_1 не навчався.
Документи, що підтверджують період між завершенням навчання (на денній формі) за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, який не перевищує чотирьох місяців, на розгляд Комісії не надано.
Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітній син та цивільна дружина загиблого військовослужбовця непрацездатними (особами з інвалідністю) і перебували на його утриманні.
Надана заявницею ОСОБА_2 довідка Ананьївської міської ради за № 901 від 28.07.2023 про спільне місце проживання із загиблим ОСОБА_3 , не встановлює факт що має юридичне значення, а саме, факт перебування на утриманні.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що справи про встановления фактів, що мають юридичне значення, розглядає суд в порядку окремого провадження.
З огляду на викладене, документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вони перебували на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024р. №259/168 комісія розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 № 321/КЦ/10723 в розмірі 1/2 частини 15000000 грн., в сумі 7500000 (Сім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.
З листа Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області від 21.05.2025р. №207/24.19-21 вбачається, що відповідно до відомостей Державного ресстру актів цивільного стану громадяй виявлено, актовий, запис, про шлюб № 16 від 19.10.1991 року складений виконавчим комітетом Ананьївської другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відмітка про розірвання шлюбу в даному актовому записі відсутня.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або не вчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював низку юридичних позицій, згідно із якими: «З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв'язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п'ятої статті 17 Основного Закону України»; «припис частини п'ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов'язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей»; «виконання державою конституційного обов'язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов'язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності»; «заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України» [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022].
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття Закону № 2011-ХІІ).
Тобто, на Державу покладається конституційний обов'язок посиленого соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.
За правилами частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
На момент виникнення спірних правовідносин редакцією статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ було визначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтею 31 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію
Тож, положення Сімейного кодексу України відносять до членів сім'ї дружину, дітей та батьків, інших осіб, які спільно проживали із загиблим, пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Частиною першою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев'ята статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168.
Пунктом 2 постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
На момент виникнення у членів сім'ї та батьків загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги механізм призначення і виплати такої одноразової грошової допомоги визначався Порядком № 975, пунктом 5 якого було також визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, за загальним правилом, визначеним пунктом 2 постанови № 168 днем виникнення у членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Подібне за змістом положення, з яким пов'язується момент виникнення у членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги, міститься й у пункті 3 Порядку № 975.
При цьому, статус члена сім'ї має бути підтверджений документами, копії яких в силу вимог пункту 10 Порядку № 975 додаються до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, зокрема:
свідоцтвом про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтвом про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
свідоцтвом про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині.
Вказаними вище нормативно-правовими актами врегулюваний порядок, алгоритм і механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця у рівних частках чітко визначеним законодавством особам, які мають право на таку гарантовану державою одноразову грошову допомогу, а також можливість за взаємною згодою осіб або в судовому порядку вирішення питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між чітко визначеними законодавством особами, які мають на неї право, у разі якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право.
В подальшому, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» було затверджено Порядок і умови № 45, які визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови № 168, алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Пунктами 1.3 - 1.7 цих Порядку і умов № 45 визначено, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови № 168 виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ, право на яку реалізується шляхом подання кожним, хто має право на її отримання, відповідної заяви; у разі звернення за отриманням одноразової грошової допомоги після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, інших осіб, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
На думку суду, за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер та спрямована на матеріальну підтримку, наскільки це можливо, всіх членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (свідоцтва про шлюб), натомість згідно листа Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області від 21.05.2025р. №207/24.19-21 відповідно до відомостей Державного ресстру актів цивільного стану громадяй виявлено, актовий, запис, про шлюб № 16 від 19.10.1991 року складений виконавчим комітетом Ананьївської другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відмітка про розірвання шлюбу в даному актовому записі відсутня.
Відповідно до приписів статті 25 Сімейного кодексу України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2024 року у справі №280/9248/23 з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 дійшов висновку про те, що до підтвердження певного соціально-правового статусу, визначеного положеннями статті 16-1 Закону № 2262-ХІІ та пунктом 2 постанови № 168, шляхом встановлення факту проживання ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації для можливості реалізації права у сфері соціального забезпечення (права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у рівних частках на всіх отримувачів) наявні правові підстави вважати, що позивачка як мати загиблого військовослужбовця є наразі єдиним отримувачем одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000, 00 грн, у зв'язку із чим вона має право на призначення та виплату її у повному обсязі, з урахуванням раніше виплаченої їй допомоги в розмірі 7 500 000, 00 грн.
Верховний Суд у вказаній постанові також наголосив на тому, що чинним законодавством не передбачено механізму резервування половини (частини) одноразової грошової допомоги за особою із непідтвердженим соціально-правим статусом необхідним для можливості реалізації права у сфері соціального забезпечення (права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у рівних частках на всіх отримувачів), натомість передбачено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
З урахування наведено, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах позивач як син загиблого штаб-сержанта ОСОБА_3 має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000, 00 грн, яка передбачена постановою № 168, у зв'язку із чим призначення і виплата йому половини цієї суми не ґрунтується на вимогах законодавства.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною 5 вказаної статті визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення основної позовної вимоги, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування окремого положення індивідуального акту - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати окреме положення індивідуального акту - п.12 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №259/168 від 08.11.2024 р. засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 №321/КЦ/10723 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п?ятсот тисяч) грн. 00 коп., в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги - 1/2 частина в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п?ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Зобов?язати Міністерство оборони України (код - 00034022) вчинити певні дії, а саме - прийняти рішення про призначення відповідно до п. 2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022р, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт ID № НОМЕР_2 , виданий органом №5123 від 27.03.2023; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 №321/КЦ/10723 одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 (п?ятнадцять мільйонів) грн.
Зобов?язати Міністерство оборони України (код - 00034022) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт ID № НОМЕР_2 , виданий органом №5123 від 27.03.2023; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), як сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану штаб-сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 30.07.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2023 №321/КЦ/10723 недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15 000 000,00 грн, в сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п?ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Міністерства оборони України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_3 .
Відповідач - Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м. Київ-168, просп. Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00034022.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_6 .
Суддя Роман КАРАВАН