Справа № 420/20304/23
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 14 липня 2023 року №411-ВВ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є військовослужбовцем, лейтенантом медичної служби начальником неврологічного відділення терапії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ). Наказом від 14 липня 2023 року №411-ВВ її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення “догани».
Позивач вказує, що підставами для застосування вказаного дисциплінарного стягнення є службовий розбір за поясненнями інспектора комендантської групи № 43/2596/23-Вн від 29.06.2023 від 28.06.2023, пояснень інспектора комендантської групи, лікаря-невропатолога та інших, згідно котрого встановлено, що в порушення статей 14, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, абзацу 7 розділу 2 Посадової інструкції начальника неврологічного відділення, позивачка не повідомила прямого начальника щодо прибуття та прийняття участі у сумісному огляді лікарями інших закладів охорони здоров'я пацієнтів госпіталю.
Позивач вважає, що наказ начальника Одеського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 14 липня № 411-ВВ є безпідставним, незаконним та підлягає скасуванню.
Позивач посилається на ст. 14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, згідно якої із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника. Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ встановлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Позивач вказує, що абзацом 7 розділу 2 Посадової інструкції начальника неврологічного відділення визначено, що начальник відділення зобов'язаний своєчасно доповідати командуванню ВКМЦ та вищестоящому медичному спеціалісту про усіх важких і неясних у діагностичному відношенні хворих, а також про дефекти у надані медичної допомоги хворим, як на догоспітальному так і на госпітальному етапах, подавати пропозиції щодо їх усунення та запобігання.
Позивач вважає, що з тексту оскарженого наказу не вбачається, що нею порушено абзац 7 розділу 2 посадової Інструкції та наведені статті Статуту внутрішньої служби ЗСУ, тобто нею фактично не порушено вищевказаних положень посадової інструкції та норм чинного законодавства, і що наказ є безпідставний.
Позивач вказує, що спільний огляд хворих неврологічного відділення 27.06.2023 р. проводився відносно хворих, які вже перебували на стаціонарі в медичному закладі (поступили в госпіталь 25.06.2023 року, на момент їх прибуття до медичного закладу невролог не викликався). Огляд вказаних хворих проводився 26.06.2023 у складі головного лікаря, начальника медичної частини завідувачем терапевтичним відділенням, начальником неврологічного відділення (позивачем) та лікарем неврологічного відділення. В подальшому (ввечері 26.06.2003р.) хворі були оглянуті в присутності прибувших лікарів ВМКЦ Південного регіону ЗСУ майора ОСОБА_2 та підполковника ОСОБА_3 разом із лікарями ВМКЦ ДПСУ. Після спільного огляду позивач доповіла та відвела вказаних осіб до головного лікаря ВМКЦ ДПСУ.
27.06.2003р. лікарі ВМКЦ Південного регіону ЗСУ майор ОСОБА_2 та підполковник ОСОБА_3 повторно прибули до ВМКЦ ДПСУ для надання виключно консультативної допомоги.
Позивач стверджує, що відвідування госпіталю майором ОСОБА_2 та підполковником ОСОБА_3 відбувалося за погодженням із керівництвом ВМКЦ ДПСУ. Позивач також зазначає, що до її прямих обов'язків відноситься підтримання взаємодії за відповідними фахівцями лікувально-профілактичних закладів інших міністерств та відомств (розділ 2 посадової Інструкції). Отримання додаткових консультацій жодним чином не вплинуло на стан хворих та не мало жодних негативних наслідків. Залучення вищевказаних спеціалістів (ВМКЦ Південного регіону ЗСУ) для консультування проводилося не за ініціативою позивача, про їх візит 26.06.2023 позивача було повідомлено керівництвом.
Позивач вважає, що нею сумлінно дотримано виконання власних обов'язків, не допущено порушень Статуту внутрішньої служби ЗСУ та інших нормативних документів.
Позивач вказує, що відповідно до ст.98 Дисциплінарного статут Збройних Сил України під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Зміст пояснень, які проводилися під час службового розбору на підставі котрого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, до відома не доводився, з документами позивач не ознайомлена, жодних письмових пояснень під час винесення наказу від позивача не відбиралося.
Позивач вважає, що нею не було вчинено дисциплінарного проступку, наслідком якого було б притягнення її до дисциплінарної відповідальності, що є протиправною поведінкою відповідача. Спірний наказ прийнято з порушенням ст. 84-87 Дисциплінарного статуту, оскільки останній не містить причини, умови, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини, характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Позивач вказує, що відповідно до ст. 88 Дисциплінарного статут Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Ухвалою судді від 14.08.2023 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Також судом ухвалено про витребування від відповідача належним чином засвідчених копій матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
25.08.2023р. від відповідача до суду надійшли копії матеріалів, що були витребувані судом, та відзив на позовну заяву (а.с. 22-32), в якому відповідач вказав, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити у позові.
Відповідач вказує, що позивач лейтенант медичної служби ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом з 17.05.2021 по теперішній час у клінічному центрі, код в ЄДРПОУ 14321920.
Наказом начальника клінічного центру від 14.07.2023 №411-ВВ начальника неврологічного відділення клініки терапії лейтенанта медичної служби ОСОБА_4 за порушення статей 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил, абзацу сім розділу 2 Посадової інструкції начальника неврологічного відділення клініки терапії, затвердженої наказом начальника центру від 18.06.2021 №16-ОД було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення догана.
Притягненню до дисциплінарної відповідальності позивачки передував службовий розбір заступника начальника центру з персоналу підполковника ОСОБА_5 від 13.07.2023 №3/2847/23-Вн.
Так, в ході службового розбору було встановлено, що 27.06.2023 до ВМКЦ ДПСУ м. Одеса прибули лікарі ВМКЦ Південного регіону ЗСУ майор медичної служби ОСОБА_6 разом із підполковником медичної служби ОСОБА_3 для надання консультативної допомоги 1 пацієнту хірургічного відділення та 4 пацієнтам неврологічного відділення. Дана діяльність заздалегідь не була погоджена з начальником центру або першим заступником начальника клінічного центру начальником медичної частини на відміну від попереднього візиту. Начальник неврологічного відділення клинки терапії лейтенант медичної служби ОСОБА_7 була проінформована безпосередньо перед візитом даних осіб, але нікому про це не доповіла (ні своєму безпосередньому начальнику, ні прямим начальникам, ні черговому лікарю, ні черговому частини), тим самим не погодила дозвіл на дану діяльність. При супроводі даних осіб через КПП на територію військової частини повідомила черговому КПП (з її слів «пожартувала»), що це її родичі, чим ввела в оману добовий наряд, який не уточнив дійсну мету візиту. Таким чином, черговий КПП не доповів черговому частини про візит даних лікарів та пропустив їх без його дозволу, а черговий частини в свою чергу не якісно організувала несення служби добовим нарядом та контроль за ним в частині пропускного режиму.
Внаслідок цього, начальник клінічного центру не отримала доповіді про прибуття лікарів ВМКЦ Південного регіону ЗСУ для сумісної роботи на території військової частини, робота відбулась без погодження та дозволу. Пацієнти були оглянуті лікарями ВМКЦ Південного регіону ЗСУ в межах приймального відділення, лікуючі лікарі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до огляду не залучались та відповідно до записів в документах пацієнти таких консультацій не потребували.
Відповідач стверджує, що погодження на отримання з хірургічного відділення клініки хірургії медичної карти стаціонарного хворого лейтенант медичної служби ОСОБА_1 від начальника хірургічного відділення полковника медичної служба ОСОБА_10 не отримувала, забезпечувала проведення огляду на свій розсуд.
Відповідач вказує, що даний факт був встановлений: пояснювальною інспектора комендантської групи старшого сержанта ОСОБА_11 ; поясненням чергового частини старшого ординатора ВАРІТ клініки хірургії майора м/с ОСОБА_12 , поясненням начальника неврологічного відділення клініки терапії лейтенанта медичної служби ОСОБА_13 - позивачки; записами у Журналі №125 обліку відвідувачів військової частини НОМЕР_1 ; поясненням лікаря-невролога КАПД працівника ОСОБА_14 ; поясненням лікаря - отоларинголога КАПД лейтенанта м/с ОСОБА_15 .
Відповідач вважає, що позивач порушила: статтю 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України: із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника; статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України: кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; абзацу сім розділу 2 Посадової інструкції начальника неврологічного відділення клініки терапії, затвердженої наказом начальника Одеського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 18.06.2021 №16-ОД, а саме: начальник відділення зобов'язаний приймати рішення про залучення висококваліфікованих фахівців з лікувально-профілактичних та науково-дослідних установ МО, МОЗ, СБУ для проведення консультації складних і важких хворих доповідати про це начальнику клініки терапії, заступнику начальника ВМКЦ начальнику ВМКЦ».
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є лейтенантом медичної служби начальником неврологічного відділення терапії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом від 14 липня 2023 року №411-ВВ (а.с.7-8) позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді “догани». Підставами для застосування вказаного дисциплінарного стягнення є службовий розбір за поясненнями інспектора комендантської групи старшого сержанта ОСОБА_11 № 43/2596/23-Вн від 29.06.2023 (а.с. 7-9, 33-37).
В ході службового розбору було встановлено, що 27.06.2023 до ВМКЦ ДПСУ м. Одеса прибули лікарі ВМКЦ Південного регіону ЗСУ майор медичної служби ОСОБА_6 разом із підполковником медичної служби ОСОБА_3 для надання консультативної допомоги 1 пацієнту хірургічного відділення та 4 пацієнтам неврологічного відділення. Дана діяльність заздалегідь не була погоджена з начальником центру або першим заступником начальника клінічного центру начальником медичної частини на відміну від попереднього візиту. Начальник неврологічного відділення клинки терапії лейтенант медичної служби ОСОБА_7 була проінформована безпосередньо перед візитом даних осіб, але нікому про це не доповіла (ні своєму безпосередньому начальнику, ні прямим начальникам, ні черговому лікарю, ні черговому частини), тим самим не погодила дозвіл на дану діяльність. При супроводі даних осіб через КПП на територію військової частини повідомила черговому КПП (з її слів «пожартувала»), що це її родичі, чим ввела в оману добовий наряд, який не уточнив дійсну мету візиту. Таким чином, черговий КПП не доповів черговому частини про візит даних лікарів та пропустив їх без його дозволу, а черговий частини в свою чергу не якісно організувала несення служби добовим нарядом та контроль за ним в частині пропускного режиму.
Внаслідок цього, начальник клінічного центру не отримала доповіді про прибуття лікарів ВМКЦ Південного регіону ЗСУ для сумісної роботи на території військової частини, робота відбулась без погодження та дозволу. Пацієнти були оглянуті лікарями ВМКЦ Південного регіону ЗСУ в межах приймального відділення, лікуючі лікарі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до огляду не залучались та відповідно до записів в документах пацієнти таких консультацій не потребували.
Встановлені службовим розбором обставини підтверджуються: пояснювальною інспектора комендантської групи старшого сержанта ОСОБА_11 ; поясненням чергового частини старшого ординатора ВАРІТ клініки хірургії майора м/с ОСОБА_12 , поясненням начальника неврологічного відділення клініки терапії лейтенанта медичної служби ОСОБА_13 - позивачки; записами у Журналі №125 обліку відвідувачів військової частини НОМЕР_1 ; поясненням лікаря-невролога КАПД працівника ОСОБА_14 ; поясненням лікаря - отоларинголога КАПД лейтенанта м/с ОСОБА_15 .
Згідно службового розбору позивач порушила абз.8 розділу 2 посадової інструкції начальника неврологічного відділення клініки терапії, затвердженої наказом начальника центру від 18.06.2021 № 16-ОД (приймати рішення про залучення висококваліфікованих фахівців з лікувально-профілактичних та науково-дослідних установ МО, МОЗ, СБУ для проведення консультацій складних і важких хворих, доповідати про це начальнику клініки терапії, заступнику начальника ВМКЦ, начальнику ВМКЦ), ст.ст.12, 16 Статуту внутрішньої служби (про те, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків … військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові; … кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою…).
Згідно з Преамбулою Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (зі змінами) дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до ч.ч.1, 3 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійне підтримувати військову дисципліну, вимагати їй додержання від підлеглих не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до приписів статті 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України начальник центру (військове звання, передбачене посадою - полковник) користується дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою: е) полковник, бригадний генерал, генерал-майор (капітан 1 рангу, контр-адмірал) владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу).
Стаття 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначає, що командир бригади (полку, корабля рангу має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"г", а також пунктами "д"-"ж" (до майстер-сержанти (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту.
Таким чином, накладення на військовослужбовця офіцерського складу дисциплінарного стягнення у вигляді «догани» віднесено до повноважень начальника клінічного центру, а відтак спірний наказ прийнято у межах повноважень, наданих Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Згідно Вступу до Статуту внутрішньої служби, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (зі змінами) (далі - Статут) дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до ст.12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Згідно ст.14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтею 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Розділом 2 (Завдання та обов'язки) Посадової інструкції начальника неврологічного відділення клініки терапії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), з якою позивач ознайомлена 18.06.2021 року, начальник відділення зобов'язаний, зокрема: приймати рішення про залучення висококваліфікованих фахівців з лікувально-профілактичних та науково-дослідних установ МО, МОЗ, СБУ для проведення консультацій складних і важких хворих, доповідати про це начальнику клініки терапії, заступнику начальника ВМКЦ, начальнику ВМКЦ.
Суд бере до уваги, що фактичні обставини щодо прибуття 27.06.2023 до ВМКЦ ДПСУ лікарів ВМКЦ Південного регіону ЗСУ майора медичної служби ОСОБА_6 та підполковника медичної служби ОСОБА_3 для надання консультативної допомоги 1 пацієнту хірургічного відділення та 4 пацієнтам неврологічного відділення, а також те, що вказані лікарі пройшли на територію військової частини НОМЕР_1 через КПП у супроводі позивача, без погодження з начальником центру або першим заступником начальника клінічного центру, позивач не оспорює.
Посилання позивача на те, що напередодні (26.06.2023) вказані лікарі вже оглядали пацієнтів ВМКЦ ДПСУ за погодженням з начальником центру, суд вважає безпідставними, оскільки це не звільняє позивача від обов'язку доповідати про залучення фахівців з лікувально-профілактичних та науково-дослідних установ, зокрема, МО начальнику клініки терапії, заступнику начальника ВМКЦ, начальнику ВМКЦ, що прямо передбачено наведеним вище положенням посадової інструкції позивача.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що на відміну від попереднього візиту позивач була проінформована безпосередньо перед візитом даних осіб (майора медичної служби ОСОБА_6 та підполковника медичної служби ОСОБА_3 ), але нікому про це не доповіла (ні своєму безпосередньому начальнику, ні прямим начальникам) згідно вимог посадової інструкції. При цьому, при супроводі вказаних осіб через КПП на територію військової частини НОМЕР_1 повідомила черговому КПП, що це її родичі, чим ввела в оману добовий наряд.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні наведених вище вимог посадової інструкції та порушенні вимог ст.ст.14, 16 Статуту внутрішньої служби.
Щодо доводів позивача про те, що від неї не відбиралося письмових пояснень, суд зазначає, що надані відповідачем матеріали службового розбору містять пояснення позивача від 05.07.2023 року, написані позивачем власноручно, якими не спростовуються встановлені службовим розбором обставини правопорушення (а.с.43-44).
При цьому суд погоджується з доводами відповідача, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2018 року у справі №807/1325/16 вже формував правову позицію, яка полягає у тому, що Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного правопорушення.
Щодо доводів позивача про недоведення до її відома, в чому полягає порушення службової дисципліни, суд зауважує, що оскаржуваний наказ містить усі обставини вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення. Тому зазначене твердження позивача є безпідставним.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ відповідача відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 14 липня 2023 року №411-ВВ - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
.