Справа № 420/16986/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 29.05.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач, просить суд:
1.Визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2024 щодо визнання здоровим та придатним до військової служби ОСОБА_1 ;
2.Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 384/2 від 11.10.2022 на підставі статті 61 А графи ІІ Розкладу хвороб, діагноз: хронічний гематогенний остеомієліт дистальних відділів обох нижніх кінцівок (права в/гомілкова, ліва м/гомілкова у н/з) свищева форма у стадії нестійкої ремісії ПФР І ступеня. Больовий синдром. Вказані дані зафіксовані на сторінці 7 у військовому квитку Позивача серії НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.07.2011. На сторінці 25 вказаного військового квитка розміщений штамп з позначкою «виключений з військового обліку військовозобов'язаних» від 11.10.2022, а також на сторінці 26 зазначено, що згідно з наказом № 342 від 09.06.06 ОСОБА_1 виключений з військового обліку. До того ж, позивач неодноразово перетинав кордон в період дії воєнного стану, протягом 2022-2023 років, що підтверджується відповідними відмітками в закордонному паспорті ОСОБА_1 . Позивач декілька разів виїжджав за кордон та заїжджав на територію України через пункт пропуску «Паланка-Маяки-Удобне». Однак, 05 грудня 2024 року при перевірці військово-облікових документів співробітники ТЦК та СП силоміць доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де направили його на повторне проходження ВЛК. На заяви позивача щодо того, що він непридатний до військової служби, є виключеним з військового обліку з відповідним записом у військово-обліковому документі, представники ТЦК не звертали уваги. 05 грудня 2024 року ОСОБА_1 змусили пройти військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Члени комісії не звертали уваги на зауваження позивача стосовно того, що він виключений з військового обліку, на поганий стан його здоров'я та його діагнози в цілому. З даною довідкою військово-лікарської комісії позивачу не дали ознайомитися, лиш на словах відповіли, що він придатний до військової служби. На його запити щодо отримання довідки ВЛК, так як він не погоджується з відповідними результатами та має намір її оскаржити, ніхто не реагував. Представники ІНФОРМАЦІЯ_5 відібрали у Позивача військовий квиток та утримують його у себе. Із мобільного застосунку «Резерв +» Позивачу стало відомо, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 05 грудня 2024 року його визнано придатним до військової служби та взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 01.07.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_8 з розгляду питань про надання відстрочки належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки на підставі, яких було прийнято рішення про зняття з військового обліку ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_3 ).
Ухвалою судді від 03.06.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Суддя ухвалив витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 17.07.2025 постановлено повторно витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2024 щодо визнання здоровим та придатним до військової служби ОСОБА_1 ;
- належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 25.09.2025 постановлено втретє витребувати докази у ІНФОРМАЦІЯ_1 : довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2024 щодо визнання здоровим та придатним до військової служби ОСОБА_1 ;належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ).
07.10.2025 суд ухвалив витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_9 відомості про керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 - суб'єкта владних повноважень, зокрема прізвище, ім'я, по батькові; дату народження; місце реєстрації; РНОКПП; витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості про керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 - суб'єкта владних повноважень, зокрема прізвище, ім'я, по батькові; дату народження; місце реєстрації; РНОКПП.
09.10.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли витребувані матеріали.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
Позивачем надано до суду копію медичної документації стосовно стану його здоров'я (а.с.17-35).
Матеріали справи містять довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 від 11.10.2022 №384/2 (а.с.14), відповідно до якої 11.10.2022 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 та на підставі статті 61А графи ІІ розкладу хвороб, комісія постановила визнати його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У військовому квитку серії НОМЕР_2 від 08.07.2011 (а.с.10-13), виданого на ім'я ОСОБА_1 , містяться, окрім іншого, наступні записи:
п.15 - 11 жовтня 2022 року призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_11 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр.ІІ ст.61А розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402) і знятий з військового обліку;
VI - Штамп «Знятий (закреслено) «Виключений» з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 11.10.2022»;
VII - Службові відмітки - Згідно з наказу №342 від 09.06.2006 виключений з військового обліку. Міститься штамп «На підставі абз.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову під час мобілізації».
Матеріали справи містять довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 05.12.2024 №32/6386, відповідно до якої 05.12.2024 проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 та на підставі статті 61В графи ІІ розкладу хвороб НМОУ №402-08р (зі змінами), комісія постановила визнати його придатним до військової служби.
Відповідно до вказаної довідки від 05.12.2024 №32/6386 у військовому квитку ОСОБА_1 зроблено запис про прийняття його на облік 05.12.2024.
Вважаючи спірне рішення та дії протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Так, вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок».
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок»).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок» (на день постановки позивача на військовий облік та визнання його не придатним до військової служби).
У відповідності до частини першої статті 33 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок» усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок» військовий облік усіх військовозобов'язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок» виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2017 №206 «Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу» затверджено зразок військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу та порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу.
Так, згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 08.07.2011 позивач 11.10.2022 був знятий з військового обліку згідно наказу МОУ №402 від 2008.
Суд звертає особливу увагу на той факт, що позивач був саме знятий з військового обліку, а не виключений з нього.
Водночас у розділі VII - Службові відмітки вказаного військового квитка міститься запис: «Згідно з наказу №342 від 09.06.2006 виключений з військового обліку. Міститься штамп «На підставі абз.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову під час мобілізації».
При цьому, наказ Міністерства оборони України № 342 від 09.06.2006 втратив чинність відповідно до наказу Міністерства оборони України №24 від 15.01.2015 «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань».
Щодо штампу ««На підставі абз.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову під час мобілізації», суд зазначає, що на час спірних правовідносин, вказана норма визначала, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії.
Щодо штампу у розділі VI: «Знятий (закреслено) «Виключений» з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 11.10.2022», суд зазначає, що вказане виправлення не завірене підписом уповноваженої особи, печаткою та датою, тощо.
При цьому, відповідно до приписів Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зняття та виключення з військового обліку не є тотожними поняттями, є різними за підставами, процедурою та наслідками.
Так, у випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов'язаною в майбутньому, водночас зняття з військового обліку може передбачати поновлення в певних випадках.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161. Scries А заява № 25). який застосовується при оцінні доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Scvtap Veznedaroglu v. Turkey (Севтан Везнедароглу проти Турції).
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На переконання суду, позивача на момент спірних правовідносин не було виключено з військового обліку військовозобов'язаних.
Відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок», взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають громадяни України зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Підсумовуючи наведене, у суд не вбачає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 та задовольнити похідні позовні вимоги.
Щодо оскарження спірної довідки ВЛК, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
У даній конкретній справі, виходячи з підстав позову, дотримання процедури прийняття висновку ВЛК не є предметом спору.
Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Відповідна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Що ж стосується доводів позивача, що він не є військовозобов'язаним, оскільки перетинав під час дії воєнного стану Державний кордон України, суд вважає таке твердження безпідставним з огляду на те, що чинним законодавством такий факт не передбачений як підстава для звільнення від військового обов'язку.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до переконання, що спірне рішення та дії прийняті у відповідності до вимог ст.2 КАС України, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Відповідно до приписів ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.