Справа № 420/25306/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Стислий зміст позовних вимог.
ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.01.2025 року № 4076/15-32-07-06;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.01.2025 року № 4077/15-32-07-06.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої встановлено наступні порушення: 1) Не надання банківських виписок, прибуткових накладних, що підтверджують облік та походження товару, який знаходиться в реалізації, видаткові накладні, книга обліку доходів, форма ведення обліку товарних запасів та інші документи. 2) Встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: 24.10.2024 року було знято фактичні залишки товарно матеріальних цінностей на загальну суму 90 870 грн. Прибуткових накладних, що підтверджують облік та походження товару на місці здійснення господарської діяльності у платника податків не було, форма ведення обліку товарних запасів також була відсутня. На підставі Акту винесено податкові повідомлення-рішення. Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
11.09.2025 року від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.10.2024 № 10682-п та відповідно направлень від 22.10.2024 № 21315 та від 22.10.2024 № 21314 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за адресою господарського об'єкта: АДРЕСА_1 , з 23 жовтня 2024 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 08.04.2022 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Під час проведення фактичної перевірки господарського об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 уповноваженими особами встановлено наступні правопорушення. У ході перевірки суб'єктом господарювання не було надано документи, що стосуються або пов'язані з предметом перевірки, а саме: банківські виписки; прибуткові накладні, що підтверджують облік та походження товару, який знаходиться в реалізації; видаткові накладні; книга обліку доходів; форму ведення обліку товарних запасів та інші документи. Уповноваженими особами контролюючого органу було зафіксовано порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: 24.10.2024 знято фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 90 890 грн., однак прибуткових накладних, що підтверджують облік та походження товару на місці здійснення господарської діяльності, а також форма ведення обліку товарних запасів, у платника податків були відсутні. Водночас, 24.10.2024 платнику податків було надано запит про надання документів або копій документів, але на момент закінчення проведення фактичної перевірки суб'єктом господарювання не надано жодних належних документів. Отже, з вищевикладеного можна зробити висновок, що ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення відповідно до п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), тобто порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації товару, та п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме вимоги надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу необхідні документи. За результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 складено акт від 04.11.2024 № 48878/15/02/РРО/ НОМЕР_1 , в якому викладені порушення, які зафіксовані під час проведення фактичної перевірки.
16.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
23.09.2025 року надійшли додаткові пояснення по справі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа - підприємець, РНОКПП - НОМЕР_1 .
ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № AS - 1 від 01.04.2022 року.
ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи, ставка податку 3% та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.10.2024 року № 10682-п та направлень № 21315 та № 21314 від 22.10.2024 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_3 , адреса господарського об'єкту: АДРЕСА_1 з 23 жовтня 2024 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 08.04.2022 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірок було складено Акт перевірки від 01.11.2024 року № 48878/15/02/РРО/ НОМЕР_1 .
В ході перевірки встановлено наступні факти:
- під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано жодних документів, а саме: банківські виписки; прибуткові накладні, що підтверджують облік та походження товару, який знаходиться в реалізації; видаткові накладні; книга обліку доходів; форму ведення обліку товарних запасів та інші документи;
- встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: 24.10.2024 року знято фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 90 890 грн., однак прибуткових накладних, що підтверджують облік та походження товару на місці здійснення господарської діяльності, а також форма ведення обліку товарних запасів, у платника податків були відсутні. Водночас, 24.10.2024 року платнику податків було надано запит про надання документів або копій документів, але на момент закінчення проведення фактичної перевірки суб'єктом господарювання не надано жодних належних документів.
Проведеною перевіркою встановлено порушення:
- п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації товару;
- п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме вимоги надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу необхідні документи.
27.01.2025 року на підставі Акту перевірки від 01.11.2024 року № 48878/15/02/РРО/ НОМЕР_1 Головним управління ДПС в Одеській області складено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 4077/15-32-07-06 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сумі 90 870 грн.
- № 4076/15-32-07-06 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Положеннями п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами підпункту 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.
За правилами пунктів 80.1., 80.2. статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: … - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації; (п.п. 80.2.7.).
Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п.86.5, п.86.6 та п.86.7 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із п.п.86.7.2 п.86.7 ст. 87 ПКУ у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст. 87 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Згідно з п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.42.1-42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Приписами абз. 2 пункту 42.5 ст. 42 ПК України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Висновки суду.
За правовим висновком, викладеним Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Предметом призначеної на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактичної перевірки можуть бути виключно такі підстави: 1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/ або рівномірами-лічильниками, а також 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Як свідчить правова конструкція п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: - першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Як слідує із змісту наказу від 18.10.2024 року № 10682-п фактичною підставою, крім правової (п. 80.2.7 ст.80 ПК України) було саме наявність податковою інформацією, отриманою в рамках проведення аналізу щодо можливих порушень, зокрема в частині дотримання роботодавцем вимог законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)
Відтак порушень змісту наказу про призначення фактичної перевірки позивача судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що позивач не заперечує та не спростовує допущені ним порушення зазначені в акті перевірки від 01.11.2024 року № 48878/15/02/РРО/ НОМЕР_1 .
Підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає лише факт порушення контролюючим органом порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, при цьому не спростовує доводи контролюючого органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході перевірки та зафіксовані в акті.
Суд зазначає, що ПК України процес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до встановленої процедури вручення поштових відправлень, перевірка документів одержувача, фіксація вручення, а також правильність оформлення повідомлення про вручення є обов'язком працівників поштового зв'язку. Доказів неналежного виконання такими працівниками своїх обов'язків або недостовірності повідомлення про вручення у матеріалах справи немає.
Обов'язку контролюючого органу надсилати платнику документи, прийняті за результатами проведення перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної коресп6онденції або повідомлень від податкових органів.
З цього приводу у постанові від 06.08.2019 у справі №520/8681/18 Верховний Суд вказує, що документи контролюючого органу вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, акт перевірки від 01.11.2024 року № 48878/15/02/РРО/ НОМЕР_1 був направлений 04.11.2024 року на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 . Проте, був повернутий на адресу Головного управління ДПС в Одеській області у зв'язку із закінченням терміну зберігання 14.01.2025 року, що не заперечується сторонами.
Отже, перебіг встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України п'ятнадцятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем повернення акта перевірки на адресу відправника, тобто з 15.01.2025 року.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Відтак, допущені контролюючим органом процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов'язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов'язку.
Водночас, позивачем не оспорюється встановлені контролюючим органом правопорушення, з урахуванням наведеного суд такому оцінку не надає.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч. 1 ст. 77 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням встановлених обставин у даній справі та аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, які регулюються спірні правовідносини та які позивачем не спростовані.
З огляду на вказане, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 27.01.2025 року № 4076/15-32-07-06 та № 4077/15-32-07-06.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.