Справа № 420/2067/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною відмову № 8878 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.10.2024 року, у внесенні даних відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг» за заявою від 10.10.2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі заяви ОСОБА_1 від 10.10.2024 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» здійснити дії щодо внесення даних про виключення ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі довідки ВЛК № 30/371 від 19.10.2022 року про визнання його непридатний до військової служби з виключенням з обліку за ст. 61А гр. ІІІ Наказу МОУ 402-2008 р. - в Єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг».
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач до довідки ВЛК №30/371 від 19.10.2022 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак вказана інформація відсутня у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення недостовірних відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно нього та включення до Реєстру запису про його непридатність та про знаття його з військового обліку військовозобов'язаних. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що грубо обмежує та порушує права позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.
22.04.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що після надходження письмової заяви позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій було порушено питання щодо внесення даних про його виключення з обліку на підставі довідки ВЛК №30/371 від 19.10.2022 в Єдиний реєстр військовозобовязаних, призовників, та резервістів за ст. 61-А Графи ІІІ Наказу МОУ-402-2008, у ІНФОРМАЦІЯ_6 була здійснена перевірка облікових даних позивача, які були наявні на момент спірних правовідносин. В ході перевірки облікових даних було встановлено, що позивач з 22.01.2007 року був взятий на військовий облік призовників ІНФОРМАЦІЯ_7 (на т.ч.), а 16.01.2013 року був знятий з обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_7 (на т.ч). 23.01.2013 року, після закінчення навчання Одеського національного політехнічного університету у 2012 році (факультет підготовки офіцерів запасу Військової академії м. Одеса), та отримання первинного військового звання офіцерського складу (запасу), позивач був взятий на військовий облік офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_7 (на т. ч), та відповідно на нього була заведена особова справа офіцера запасу (ГГ-341988) (копія заяви-додається). 25.03.2015 позивач пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами якої на підставі статті 64-Б, Графи ІІІ Розкладу хвороб був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, та придатний - у воєнний час (копія довідки ВЛК та Картки дослідження та медичного огляду офіцера запасу -додаються). 05.07.2021позивач пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 (на т. ч.), за результатами якої його було визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статті 61-в та 64-в Графи ІІІ Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від14.08.2008 № 402 (в редакції станом з16.04.2021 по 24.08.2023) (далі-Положення №402). З огляду на зазначене, вбачається, що позивач мав би пройти повторний медичний огляд 05.07.2026, а не 18.03.2022, як стверджує сам позивач, що в свою чергу суперечить вимогам Положення №402, та піддає сумніву достовірності відомостей та копій медичних документів щодо стану його здоров'я. Також, зауважу суд, що в особовій справі позивача, яка знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні будь-які відомості направлення начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 (на т.ч.) позивача для проходження медичного обстеження ВЛК позивачем 19.10.2022 р., та прийнятого відповідного рішення про виключення з військового обліку, саме за станом здоровя, як зауважує позивач.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
22.01.2025 року справа № 420/2067/25 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А.
Ухвалою суд від 03.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя 14 серпня 2025 року № 1718/0/15-25 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи» від 25.08.2025 року № 440, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 420/2067/25.
25.08.2025 року справа № 420/2067/25 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенку А.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року справу №420/2067/25 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 23.01.2013 року, визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі ст. 47-а, 64-б, гр. ІІ наказу МОУ № 402/2008 року та виключений з обліку 19.10.2022 року.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 від 19.10.2022 року №30/371 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61-А, графи ІІ Розладу хвороб.
Відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу в додатку «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов'язаний. Відомості про постанову ВЛК відсутні.
10.10.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою у якій просив, зокрема, внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо його виключення з військового обліку та проходження ВЛК.
Листом від 21.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомив, відмітка про виключення позивача з військового обліку, яка наявна у військовому квитку має сумнівне походження. Для вирішення питання запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вважаючи бездіяльність щодо не внесення відомостей щодо проходження ВЛК та виключенні з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_11 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами ч.8 ст.2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з ч.1, 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Частиною 5 ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені ст.9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами 1, 3 ст.14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п.2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних (п.6 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п.20 Порядку №1487).
Відповідно до приписів п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Висновки суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позивач, обґрунтовуючи протиправність дій відповідача вважає, що довідка ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку, а неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 19.10.2022 року позивач пройшов медичний огляд та відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 19.10.2022 року № 30/371 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Вказану постанову ВЛК (довідку) було реалізовано негайно та у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 23.01.2013 року зазначено, що 19.10.2022 року призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр.ІІ ст. 64-А Розладу хвороб, наказ МОУ № 402/2008 року та 19.10.2022 року знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_12 ..
Однак, відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+" позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов'язаний. Відомості про постанову ВЛК відсутні.
Таким чином, враховуючи наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_9 , на обліку в якому перебував позивач 19.10.2022 року та яким у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 23.01.2013 року була зроблена відмітка про виключення позивача з військового обліку, зобов'язаний був внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Проте суд зауважує, що ані доказів спростування висновків ВЛК викладених у постанові, оформленій довідкою від 19.10.2022 року № 30/371, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності її видачі, або доказів її скасування, суду під час розгляду справи не надано.
Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що встановлений 19.10.2022 року в результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та отримати направлення на проходження військово-лікарської комісії, хоча Порядком №559 не передбачено вимоги повторного проходження військово-лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.
Підсумовуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_13 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 19.10.2022 року відповідно до інформації наявної у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 23.01.2013 року та довідки ВЛК № 30/371 від 19.10.2022 року.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_14 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 19.10.2022 року відповідно до інформації наявної у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 23.01.2013 року та довідки ВЛК № 30/371 від 19.10.2022 року.
4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко