Справа № 420/7432/25
29 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 24.01.2022 та грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 24.01.2019 по 24.01.2022 він проходив військову службу в НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України. Згідно з витягом з наказу від 20.01.2022 №24-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.01.2022. З метою з'ясування правильності обчислення грошового забезпечення за весь період служби до військової частини НОМЕР_1 було скеровано відповідний адвокатський запит. У відповідь на адвокатський запит військовою частиною НОМЕР_1 надано особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 та архівні відомості за 2019-2022 роки. З аналізу отриманих документів вбачається, що грошове забезпечення ОСОБА_1 в період з січня 2020 по січень 2022 року нараховувалося і виплачувалося в розмірі, який не відповідає вимогам закону, який діяв на той момент. З архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення вбачається, що в період з січня 2020 року по 26.08.2021 за посадою ОСОБА_1 було встановлено 5 тарифний розряд та посадовий оклад 2820 грн, в період з 26.08.2021 по 24.01.2022 - 6 тарифний розряд з посадовим окладом 2910 грн. За військовим званням "головний корабельний старшина" весь період встановлено оклад 880 грн. Отже, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням обраховувався ОСОБА_1 на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у первинній редакції), з урахуванням приписів Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 25 червня 2018 року № 558, а саме: посадовий оклад за період з січня 2020 року по 26.08.2021 у розмірі 2820,00 грн (1762 грн. * 1,6 (тарифний коефіцієнт)), за період з 26.08.2021 по 24.01.2022 - 2910.0 грн (1762 грн * 1,65 (тарифний коефіцієнт)); оклад за військове звання за період з січня 2020 року по 24.01.2022 у розмірі 880.0 грн (1762 * 0,05 (тарифний коефіцієнт)). Позивач вважає, що вказані дії відповідача щодо обчислення посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2018 року, є неправомірними та такими, що грубо порушують його права та законні інтереси на належне грошове забезпечення.
Ухвалою від 18.03.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
01.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позов відповідач зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 24.01.2019 по 24.01.2022. Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 20.01.2022 №24-ОС ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 24.01.2022. Протягом спірного періоду проходження військової служби ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 24.01.2022 військовою частиною НОМЕР_1 обчислювалися розміри його посадового окладу та окладу за військове звання, а також допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704. Таке нарахування здійснювалося у відповідності до вимог діючого законодавства. Позивач у спірні періоди в повному обсязі отримував грошове забезпечення за виконання своїх службових обов'язків, а спір виник виключно щодо неправомірних, на його думку, дій відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у розмірі, меншому ніж той, що на його думку, повинен був йому виплачений за наслідками скасування п. 6 Постанови КМ України № 103. Діючими положеннями п. 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні (тобто вказаний розмір з 2018 року не змінювався). Допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в спірний період ОСОБА_1 були нараховані та виплачені також з урахуванням вимог діючого законодавства. Військовою частиною НОМЕР_1 за наслідками отримання відповідного звернення позивача було правомірно йому відмовлено у перерахунку та виплаті грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням) за 2020-2022 роки, допомогу для оздоровлення за 2020, 2021 роки, оскільки така відмова заснована на положеннях діючого законодавства, відповідає легітимній меті та здійснена з дотриманням необхідного балансу між загальними суспільними інтересами та інтересами окремої особи, а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 24.01.2019 по 24.01.2022 проходив військову в НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно витягу з наказу від 20.01.2022 №24-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.01.2022.
Представником позивача, з метою з'ясування правильності обчислення грошового забезпечення позивача за весь період служби до військової частини НОМЕР_1 було скеровано адвокатський запит.
У відповідь на адвокатський запит військовою частиною НОМЕР_1 надано особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 та архівні відомості за 2019-2022 роки.
З архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення позивача вбачається, що в період з січня 2020 року по 26.08.2021 за посадою ОСОБА_1 було встановлено 5 тарифний розряд та посадовий оклад 2820 грн, в період з 26.08.2021 по 24.01.2022 - 6 тарифний розряд з посадовим окладом 2910 грн. За військовим звання "головний корабельний старшина" за весь період встановлено оклад 880 грн.
Отже, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням обраховувався ОСОБА_1 на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у первинній редакції), з урахуванням приписів Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 25 червня 2018 року № 558, а саме:
посадовий оклад за період з січня 2020 року по 26.08.2021 у розмірі 2820,00 грн (1762 грн. * 1,6 (тарифний коефіцієнт)), за період з 26.08.2021 по 24.01.2022 - 2910.0 грн (1762 грн * 1,65 (тарифний коефіцієнт));
оклад за військове звання за період з січня 2020 року по 24.01.2022 у розмірі 880.0 грн (1762*0,05 (тарифний коефіцієнт)).
Вважаючи дії відповідача з такого обчислення грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закон України від 03.04.2003 № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі- Закон № 661-IV).
Згідно статті 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства. Соціальний захист працівників Державної прикордонної служби України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором ( частини 3 та 4 статті 25 Закону № 661-IV).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII ); до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII ); грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.(примітка Додатку 14 до Постанови №704).
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 липня 2018 р. за № 854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України ( далі Інструкція № 558), якою, серед іншого, передбачено - у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія) ( пункт 2 розділу І глави І Інструкції № 558).
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату ( пункт 3 розділу І Інструкції № 558).
Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього ( пункт 7 розділу І глави І Інструкції № 558).
Розмір окладу за військовим званням військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами). (пункт 1 розділу І глави IІ Інструкції № 558).
Аналіз наведених вище норм права свідчить, що грошове забезпечення складається з посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються згідно постанови КМ України № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.
При цьому, пунктом 4 постанови КМ України № 704 у первинній редакції було передбачено щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року),
В подальшому, постановою КМ України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, пунктом 4 постанови КМ України № 704 було визначено щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.
При цьому, з 29 січня 2020 року згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Ключовим питанням у даній справі є правомірність розрахунку відповідачем у спірний період з 29.01.2020 р. по 24.01.2022 р. грошового забезпечення та одноразової допомоги на оздоровлення, шляхом застосування в якості розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року згідно положення пункту 4 постанови КМУ № 704.
При вирішенні даних спірних правовідносин суд зазначає, що у цій категорії справ існує усталена та послідовна практика Верховного Суду, яка відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає застосуванню під час вирішення даної справи.
Так, Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п. 4 Постанови КМУ №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічний підхід Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду застосував також у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21, від 10 січня 2023 року у справі № 440/1185/21, від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21, від 28 березня 2024 року по справі № 160/8290/23, від 25 квітня 2024 року по справі №240/16735/21 та ін.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідачем у відзиві на позов не заперечується, що грошове забезпечення позивача у спірний період обчислювалось відповідно до вимог п. 4 Постанови № 704, в редакції постанови КМ України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, а саме: із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн.
Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду у наведених постановах, посадовий оклад та оклад за військовим званням у період з 29.01.2020 р. по 24.01.2022 року мав визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 1 січня 2018 року, оскільки з 01.01.2020 вказаний розмір було збільшено, внаслідок чого настала подія підвищення розміру грошового забезпечення.
З огляду на вказане суд вважає, що відповідачем протиправно не здійснено позивачу перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року у спірний період з 29.01.2020р. по 24.01.2022 року включно, а відтак такі дії є протиправними.
Як зазначалось вище, місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). ( пункт 2 глави І розділу І Інструкції № 558).
Порядок, умови та розміри виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначені розділом ІІІ Інструкції № 558.
Відповідно до Архівних відомостей за період з 2020-2022 роки позивачу нараховувались та виплачувались щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія.
Так, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за наявності вислуги років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням ( п. 1 глави 1 розділу ІІІ Інструкції № 558) ,
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років ( п. 1 глави ІІ розділу ІІІ Інструкції № 558).
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень виплачується військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці відповідно до затвердженої номенклатури посад працівників органу або підрозділу Держприкордонслужби, перебування на яких передбачає оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці. (пункт 3 глави 8 розділу III Інструкції № 558). Військовослужбовцям надбавка виплачується від посадових окладів за основними посадами або посадами, що виконуються тимчасово ( пункт 5 глави 8 розділу III Інструкції № 558).
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення. (п. 1 глави 14 розділу IІІ Інструкції № 558).
Розмір премії у відсотках посадового окладу установлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) - наказами вищих начальників.(абзац другий пункту 3 глави 14 розділу III Інструкції № 558).
З огляду на вищевказані норми Інструкції № 558, виплата надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а премія - від розміру посадового окладу.
Щодо порядку, умов та розмірів виплат одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то вказане врегульовано розділом IV Інструкції № 558.
Як вбачається з архівних відомостей з січня 2020 по січень 2022 позивачу виплачена одноразова допомога на оздоровлення.
Так, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. ( п. 1 глави 7 розділу IV Інструкції № 558).
Тобто, нарахування допомоги для оздоровлення безпосередньо залежить від місячного грошового забезпечення, до складу якого входить відповідно посадовий оклад та оклад за військовим званням.
З огляду на вказане суд вважає, що відповідачем протиправно враховано у спірному періоді з 29.01.2020 р. по 24.01.2022 року при обчислені щомісячного грошового забезпечення, а також при обчислені допомоги для оздоровлення за 2020 та 2021 роки розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а тому такі дії є протиправними.
За викладених обставин, слід зобов'язати відповідача провести перерахунок позивачу за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 та 2021 роки, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Інші доводи учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Вирішуючи дану справу, суд зазначає найменування відповідача згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого додано до відзиву, а саме умовне найменування «військова частина НОМЕР_1 ».
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Судові витрати позивачем не понесені, а тому згідно ст.139 КАС України судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 24.01.2022 та грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів